- •Тема 1: Предмет, метод і завдання курсу "Розміщення продуктивних сил".
- •Методи дослідження.
- •Тема 2: Закономірності, принципи і фактори рпс.
- •1.Закономірність раціонального розміщення продуктивних сил.
- •2.Закономірність пропорційного розміщення продуктивних сил.
- •3.Закономірність комплексного розміщення продуктивних сил.
- •Основні фактори , що впливають на рпс
- •Тема 3: Економічне районування України.
- •Фактори районоутворення
- •Типи економічних районів і мережа економічних районів України.
- •Тема 4: Основи державної регіональної економічної політики.
- •Класифікація регіонів за рівнем економічного розвитку.
- •Перспективи розвитку регіонів України.
- •Тема 5: Населення та трудові ресурси
- •Чисельність та розміщення населення.
- •Міське та сільське населення.
- •Урбанізація та проблеми довкілля.
- •Статевовікова структура населення.
- •Національний склад населення та його територіальні особливості.
- •Демографічна ситуація і особливості відтворення населення.
- •Міграція населення.
- •Трудові ресурси та їх структура.
- •Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості.
- •Тема 6: Природно-ресурсний потенціал України
- •Природно-ресурсний потенціал і його структура. Оцінки пр.
- •Характеристика природно-ресурсного потенціалу України.
- •Ресурсозбереження - головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу.
- •Тема 7:Народногосподарський комплекс України.
- •Структура національної економіки України.
- •Промисловість України і форми її територіальної організації.
- •Тема 8: Науково-технічний потенціал України
- •Роль науково-технічного прогресу у розвитку економіки України.
- •Науково-технічний потенціал України: сучасний стан та особливості територіальної організації.
- •Тема 9: Потенціал соціальної сфери ( сфера послуг)
- •Галузі соціально-культурного комплексу сфери послуг.
- •Галузі матеріально-побутового комплексу сфери послуг.
- •Тема 10: Транспортний комплекс України.
- •Значення і основні види транспорту.
Тема 3: Економічне районування України.
План:
Сутність економічного району і основні районоутворюючі фактори.
Типи економічних районів і мережа економічних районів України.
Основою формування економічних районів є територіальний поділ праці, що зумовлює спеціалізацію окремих територій. Об'єктивними передумовами виділення і розвитку економічних районів виступають природні ресурси, чисельність населення, рівень господарського освоєння території.
Економічне районування - це науково обґрунтований поділ країни на економічні райони ,що склалися історично або формуються в процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного поділу праці.
Економічний район - це територіальна спеціалізована частина народного господарства країни, взаємопов'язана економічними відносинами з іншими територіями, (обміном виробленої в них продукцією)
На формування економічних районів впливають різні фактори.
Фактори районоутворення
Територіальний події праці (ТТШ)(головний фактор).ТІШ веде до формування галузей спеціалізації окремих територій, які, в свою чергу, впливають на виникнення галузей, що їх обслуговують і доповнюють. Це приводить до виникнення TBK.
Існування територіальних виробничих комплексів (TBK). В межах одного великого економічного району може бути один або декілька тісно пов'язаних TBK із такою галузевою структурою:
профілюючі галузі (галузі спеціалізації району в масштабі країни), які включають в себе кілька галузей промисловості і сільського господарства
галузі, які розвиваються як суміжні з профілюючими галузями (ремонт обладнання, виробництво напівфабрикатів, добування і збагачення сировини)
галузі, які забезпечують потреби населення району промисловими і продовольчими товарами.
Наявність великих міст України (індустріальні центри). Кожне велике місто як окремий економічний район впливає на навколишню місцевість, і об'єднує своєю зоною всі менші міста. Так формується зв'язок ядра і периферії економічного району.
Економіко-географічне положення території району - обумовлюють спеціалізацію господарства. Так вихід економічного району до узбережжя Чорного моря сприяє розвитку морського транспорту, суднобудуванню і судноремонту, риболовству і рибопереробній промисловості.
5. Адміністративно-територіальний поділ України. До складу економічних районів території адміністративних областей, районів, автономної республіки включаються беж порушення їх меж.
Типи економічних районів і мережа економічних районів України.
Розрізняють два типи економічних районів - галузеві і загальні (інтегральні або багатогалузеві)
Галузеве економічне районування - вивчення особливостей розміщення і проблем розвитку окремих галузей н/г. Наприклад, у с/г виділяються райони садівництва і виноградарства, а в промисловості - райони вугільної, легкої, хімічної та інших галузей індустрії. Галузеві економічні райони є частинами загальних економічних районів.
Загальне економічне районування - регіональні народногосподарські комплекси, в основі яких знаходяться ТВК.
Розрізняють три підтипи інтегральних ЕР: великі(макрорайони), середні (мезорайони), малі (мікрорайони).
Великі ЕР- це поділ території країни на найбільші територіальні частини, які об'єднують кілька адміністративних областей.
Виникнення і розвиток великих ЕР може відбуватися в країнах з великою
територією (не менше 300-500 тис. км.кв ). Україна-603,7 тис. км.кв.
Середні ЕР (підрайони великих ЕР) - це територія адміністративної області, автономної республіки.
Малі ЕР- це території внутріобласних адміністративних районів.
У 1998 р. Кабінет Міністрів України запропонував нову мережу загальних ЕР України в такому складі.
1.Донецький (Донецька, Луганська обл..)
2.Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська обл.)
Східний (Полтавська, Сумська, Харківська обл..)
Центральний (Київська, Черкаська, м. Київ)
5.Поліський (Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська обл..)
6.Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька обл..)
7.Причорноморський (Автономна респ-ка Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська, обл., м. Севастополь)
8.Карпатський (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька обл..)
Значення економічного районування полягає в тому, що воно є основою формування і реалізації державної регіональної економічної політики для територіального управління господарством.