затримка у розвитку початкових просторових орієнтацій.

Це все завдяки патології рухових функцій.

2. До 4-р. темп психічного розвитку прискорюється (розвиток фразового мовлення), а в 6-7р. затримується і є виразні порушення пізнавальної діяльності:

- її нерівномірність ,

- мозаїчний характер,

- недорозвиток наочно-дієвого мислення,

- володіють фразовим мовленням, як засобом спілкування, але є елементи загального недорозвитку мовлення,

- труднощі в синтезі (при аналізі частин предмету немає ускладнень),

- здатні до елементарного абстрагування і узагальнень, виділяють 4-й зайвий, тощо,

- складають оповідання за сюжетними малюнками;

- порушення у семантичній стороні мовлення (узагальнень у вигляді системи слів, що визначають поняття),

- порушення у розумінні логіко-граматичних конструкцій,

- порушення інструментальної сторони мисленнєвої діяльності (неправильні складені орієнтації дитини в об’єктах оточуючої дійсності);

- відставання у формуванні понятійного, узагальненого мислення (словниковий запас розвинений, але є затримка у формуванні слова, як поняття, не розуміння окремих слів, не узагальнюють поняття);

- не послідовне, не цілеспрямоване мислення, схильність до резонорству (ДЦП +гідроцефалія, +ЗПР);

- затримка або порушення формування ряду вищих кіркових функцій, що пов’язані у своєму розвитку з рухово-кінестетичними аналізаторами (недостатність стереогнозу (48,3%), оптико-просторового гнозу (95%),праксиса(35%),особливо кінестетичного праксиса (парціальний характер і торкаються ритма артикуляційної мускулатури)----- особливо при гіперкінетичній формі ДЦП ;

- якщо в будь-яке завдання включалось мовлення, то мовна інструкція покращує його виконання,

- зеркальність письму--- порушення праксису і гнозису,

- порушення рахунку, не вміють оцінити окремі цифри при читанні і письмі, змінення артикуляційних звуків, труднощі формування уявлень про число;

- порушення наочного, зорового-просторового мислення.

ЕЕГ показує патологію правої півкулі кори головного мозку у дітей з ДЦП.

Синдром ЗПР включає у себе симптоми емоційно-вольової і особистісної незрілості, їх динамічність.

- в 7-8 років егоцентризм + недостатнє ставлення до недоліку призводе до підвищення рівня самооцінки (особливо при атонічно- астенічній формі ДЦП);

ЗПР ускладнена різними енцефалопатичними розладами (цереброастенічні (61,6%), неврозоподібні (28,3%), епілептиформні (3,3%)

- підвищена виснаженість;

- низька інтелектуальна працездатність;

- порушення памяті;

- головні болі і головокружіння;

- у деяких гідроцефалія;

- порушення функцій активної уваги;-----недорозвиток зорово-моторної координації та зорової фіксації предмету.

ЗПР органічного походження + енцефалопатичні розлади + мовленнєві, рухові, неврологічні розлади.---- Порушення функціонального дозрівання ЦНС.

Б) Клінічна характеристика ЗПР при мовленнєвому недорозвитку.

Вона дуже подібна до клінічної характеристики ЗПР при ДЦП.

Серед невстигаючих учнів 20-30% - діти з патологією мовлення (Є.М. Мастюкова). При цьому, як і при ДЦП, має місце вторинна затримка психічного розвитку. Головне, визначити, які особливості вторинних відхилень, що залежать від первинної патології мовлення.

При аналізі дітей з мовленнєвим порушенням Є.М. Мастюкова провела комплексне їх вивчення,а саме:

1. психоневрологічне,

2. педагогічне,

3. лінгвістичне.

Характеристика дітей за різними напрямками вивчення.

Психоневрологічна і психологічна характеристика

Слід зазначити, що у дітей з мовленнєвими вадами найбільше порушенні фонетичні (звуки), лексичні (слова) та граматичні (речення) компоненти. У більшості дітей не було виявлено паралічів і парезів, але у багатьох є порушення моторики у вигляді:

- моторної незграбності,

- недостатньої тонкої диференціації моторних рухів,

- недостатня точність і темп рухів,

- у всіх поганий правопис ,

- є лівші,

- знання та уявлення не відповідають віковій нормі.

У дітей з моторною алалією (недорозвиток мовлення завдяки органічному ураженні мовних зон кори головного мозку (до формування мовлення), порушення мовно-рухових аналізаторів,при вирішенні завдань наявні елементи абстрактного мислення, але вони легко переходять на конкретно ситуаційний рівень мислення.

- недостатність понятійного мислення і недорозвиненість узагальнюючої функції слова, запас уявлень слів бідний (добре виконують завдання без мовної інструкції),

- важко розуміють загадки, прислів’я,

- не бачать спільного і різного в предметах за суттєвими ознаками,

- їм складно вставновити причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами.

У них недостатня динаміка мисленнєвих процесів, здатність до персеверативності.

Своєрідні порушення діяльності:

• недостатність активності,

• зниження цілеспрямованості,

• довільність знижена,

• недоліки слухової памяті (особливо вибіркової), іноді моторної.

Легко забувають ті слова, які їм важко вимовляти, або яких немає в їх активному словнику:

• патологія кінестетичного сприймання (в мовленні, в пальцях рук),

• недоліки в розвитку просторово-часових уявлень (особливо при мовних завданнях, коли потребувалась внутрішня переробка отриманої інструкції),

• порушення емоційно-вольової сфери, а іноді і особистості в цілому (хоча і жваві, але недостатньо диференційовані емоції, переважання, інфантильні риси психіки).

Педагогічна характеристика:

• труднощі при засвоєнні читання і правопису (1-2 кл., а з 3-4кл. - при засвоєнні математичних навичок,

• погана память,

• у старших дітей – труднощі у поведінці (рухова розгальмованість, підвищена відволікаємість, відсутність інтелектуальних інтересів).

При правописі діти важко засвоюють написання букв, плутають подібні за правописом букви,

- невпевненість при письмі,

- погано розрізняють подібні за звучанням фонеми,

- складності при написанні закінчень, ненаголошених голосних, слів де є поєднання приголосних, в написанні прийменників.

В залежності від характеру мовленнєвої патології дисграфічні порушення різні у дітей, але є деякі спільні порушення писемного мавлення:

- дисграфічні помилки, що пов’язано з порушенням слухового сприйняття і слухової памяті, але при відсутності знижень гостроти слуху,а саме:

а) діти не запамятовують фрази під диктовку,

б) пропускають і змінюють слова в реченні.

- сповільненість правопису,

- недостатня динаміка мисленнєвих процесів (бідний словниковий запас),

- читання довге поскладове вгадування слів, невиразне, викривляють сутність прочитаного, погано запам’ятовують прочитане.

В 2-3 роки – складності в арифметиці:

а) не розуміють сутність арифметичних операцій, не вирішують арифметичних завдань, самостійно не складають умови виконання завдань,

б) деякі типи арифметичних завдань взагалі недоступні дітям,

в) дитина при вирішенні арифметичних завдань включає зовнішню артикуляцію, зовнішні моторні дії( шепоче про себе умову і хід вирішення, хитає головою, взмахує руками). Плутають арифметичні знаки, не розуміють сутність арифметичних дій. Недостатність симантичної будови мовлення (узагальнення у вигляді системи слів, що визначають поняття) , своєрідні порушення слухової памяті, недорозвиток внутрішнього мовлення.

г) порушення поведінки, відмова ходити до школи, відсутність інтересу і бажання вчитись.

Лінгвістична характеристика

У багатьох дітей зустрічаються такі порушення як: мовленнєва недостатність у вигляді:

1. моторної алалії,

2. легких дизартричних ураженнь.

3. у них довго формується мовлення, порушена звуковимова, низький рівень мовленнєвої активності.

В шкільному віці має місце: недорозвиток лексичної сторони мовлення, недорозвиток активного словника, нерозумінні відтінків багатьох слів,недорозвиток слухового сприймання, недорозвиток семантичної будови мовлення.

Паталогія мовленнєвого розвитку, навіть скомпенсована до школи, може бути однією з причин ЗПР, а отже негативно впливає на формування окремих психічних функцій, що безпосередньо пов’язані з мовленнєвою діяльністю (слухове, словесне сприйняття, слухова вибірковість памяті, понятійне мислення, внутрішнє мовлення).

Домашнє завдання. Порівняльний клінічний аналіз ЗПР при ДЦП і недорозвиток мовлення. Законспектувати : Актуальна проблема діагностики ЗПР у дітей ∕под ред К.С. Лебединской. – М., 1982. – с.85-93.∕.