55. "Доріжка слідів" та її криміналістичне значення.

Сліди ніг можуть бути одиничними, а можуть бути множинними.

Значна кількість слідів ніг, що пов'язані єдиним механізмом утворення та напрямом, називається доріжкою слідів ніг, тобто коли сліди утворюють систему:

1) доріжка слідів повинна мати не менше 20 слідів і пряму лінію ходу (напрямку руху);

2) вимірювання мають здійснюватись на місці події, а потім на панорамному масштабному знімку;

3) вимірюють усі ознаки в кожному сліду, а потім обчислюють середнє арифметичне значення ознаки, що відображується в протоколі огляду місця події --- саме з дотримання цих правил можна отримати відносно постійні результати вимірювань ознак локомоційних рухів людини.

Елементами доріжки слідів ніг є:

- розмах ніг, тобто довжина кроку правої та лівої ніг;

- поперечне розміщення ніг, що відображається в ширині кроку;

- поворот ступні навколо вертикальної осі ноги, що відображає кут розвороту ступінь;

- лінія ходи;

- лінія напряму ходи;

- кут кроку (лівого, правого).

Ці елементи вимірюють і визначають кількістю в сантиметрах і градусах.

За елементами доріжки можна встановити приблизний зріст, стать особи, вік, функціональні особливості, нижні кінцівки, (професію, захворювання, аномалії рухового апарата), визначити як вона йшла (кроком, бігла); з багажем чи без нього тощо.

56. Опис сліду взуття в протоколі огляду місця події.

Сліди взуття — це утворення, що виникли під час ходьби.

Сліди взуття мають загальні й окремі ознаки. До загальних ознак сліду взуття можна віднести:

1) довжину сліду взуття;

2) довжину підошви взуття за віссю сліду;

3) ширину підошви взуття в найширшому місці;

4) ширину підошви взуття в найвужчому місці;

5) довжину підбора (корка) за віссю сліду;

6) ширину підбора (корка) в найширшому місці.

Окремі ознаки сліду взуття є найважливішими для процесу ідентифікації. До окремих ознак сліду взуття віднесено:

1) особливості окремих частин сліду;

2) дефекти поверхні підошви.

За слідом взуття на місці події можна встановити:

1) зріст людини, яка залишила слід (довжину підошви потрібно помножити на 7 — результат приблизний);

2) вік, стать (за розмірами, формою взуття);

3) приблизну вагу людини.

57. Виявлення й фіксація слідів пальців рук людини.

Виявлення слідів починається з візуального огляду (тобто огляду неозброєним оком).

Якщо результат негативний, продовжують візуальний огляд, але вже з використанням оптики та спеціальних умов освітлення.

Якщо ж сліди невидимі, тоді пошук поєднують із застосуванням певних спеціальних методів виявлення і фіксації слідів рук.

Криміналістикою напрацьовані методи виявлення слідів рку людини.

І. У залежності від того, шукають видимі чи невидимі сліди:

а) методи виявлення видимих слідів;б) методи виявлення невидимих слідів.

ІІ. За сутністю, що складає основу методу або використаного технічного засобу:

а) фізичні (механічні) методи;б) хімічні;в) комплексні (фізико-хімічні),г) радіографічні.

Суть механічних (фізичних) методів полягає в обробці потожирових слідів речовинами, які з'єднуються з речовиною сліда механічним шляхом, не вступаючи з нею у хімічну реакцію. Різновидами є: методи адгезії, змочування, конденсації, гальваностегії та люмінісценції.

АДГЕЗІЯ (як вже наголошувалось) – це прилипання, зчеплення поверхонь різних тіл.

Якщо на невидимий слід потрапляють частинки будь-якої речовини, то вони прилипають і слід стає видимим.

Виявлення невидимих слідів за допомогою порошків на основі їх адгезійних властивостей одержало назву порошкових методів.

ЗМОЧУВАННЯ. Змочувальні це також частково адгезійні способи – полягають у тому, що за рахунок цього поверхневого фізичного явища під час стикання рідини з твердим тілом не всі тіла змочуються водою.

КОНДЕНСАЦІЯ – ущільнення, згущення, перехід речовини з газоподібного стану в рідкий або твердий, кристалічний.

Це фізичне явище становить сутність методів виявлення слідів парами йоду, кіпоттю свічки, що горить, металами, розпиленнями у вакуумі.

Сутність даного способу полягає у тому, що частки твердої речовини, які перебувають у газоподібному стані, вибірково конденсуються і таким чином забарвлюють слід або поверхність слідоносія.

Внаслідок цього слід стає видимим – забарвленим або незабарвленим.

На основі явища конденсації розроблені два методи виявлення потожирових невидимих слідів пальців рук:

а) обробки парами йоду (застосовується у слідчій практиці);

б) вакуумне напилювання (застосовується в експертній практиці);

Суть безпосереднього нанесення йоду на об'єкт: у склянку досить помістити кілька кристаликів йоду і накрити їх шматком прозорого скла (органічного скла).

Через 10-15 хв. скло внаслідок конденсації покриється частинами йоду (набуває коричневого кольору).

Потім його належить прикладати до того місця документа (предмета), де ймовірно знаходиться слід, і він стане видимий, оскільки частки йоду забарвлять потожирову речовину в коричневий колір.

Суть виявлення слідів обкурювання парами йоду. Він є найбільш поширеним на практиці і в експертних дослідженнях.

Основу його становить природна властивість йоду сублімуватися, тобто переходити з твердого стану в газоподібний (зважений).

Прокачуючи повітря за допомогою груші, відводять пари до потрібного місця на об'єкті і виявляють слід.

ГАЛЬВАНОСТЕГІЯ – є лабораторним методом виявлення слідів рук.

У гальванічну ванну занурюють досліджуваний об'єкт і подають постійну електричну напругу.

Внаслідок електролізу на поверхні об'єкта, де відсутня потожирова речовина, осідає метал, а слід залишається чистим і, таким чином, видимим.

ХІМІЧНІ МЕТОДИ . За цих методів хімічна речовина вступає в реакцію з потожировою і утворює забарвлене з'єднання в тих місцях, де розташовується слід. Внаслідок цього він стає видимим.

РАДІОГРАФІЧНИЙ – метод – суть в тому, що досліджуваний об'єкт, на якому припускається наявність слідів, опромінюють потоком нейтронів, внаслідок чого деякі елементи, що входять до складу потожирової речовини (натрій, калій, кальцій, фосфор), стають радіоактивними.

Виявлені сліди фіксують загальними способами й засобами: протоколюванням (вербально-графічний вид фіксації), копіюванням, моделюванням, фотографуванням, вилученням слідів безпосередньо з носієм, на якому виявлений слід (наочно-образний) вид фіксації.

Спосіб фіксації і технічні засоби, що застосовуються, залежать від багатьох чинників і у виду сліду, характеру об'єкта-носія, речовини сліду тощо.

На місці події краще використати перш за все неушкоджувальні методи виявлення слідів, такі, як візуальний огляд, а також застосовувати оптичні засоби, люмінесцентні, рентгенографічні, фотографічні методи.

Порошкові методи рекомендують для виявлення слідів на шорстких об'єктах, папері, фруктах, шкірі, тканинах тощо.

Забарвлені та видимі сліди вилучають разом із слідоносіями, з об'ємних слідів виготовляють зліпки.