
- •Наближений перелік питань, на основі яких формулюватимуться екзаменаційні білети з курсу " Криміналістика" і. Теорія та методологія криміналістики:
- •1. Поняття і значення криміналістики.
- •2. Криміналістика як наука і навчальна дисципліна.
- •3. Історія криміналістики в Україні.
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні.
- •5. Предмет та об’єкти науки криміналістики.
- •6. Предмет і завдання криміналістики.
- •7. Методи криміналістики.
- •8. Система науки криміналістики.
- •9. Розвиток криміналістики за кордоном.
- •10. Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина криміналістики.
- •11. Взаємозв'язок криміналістики з оперативно-розшуковою діяльністю, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •12. Завдання, функції криміналістики. Її принципи і закони.
- •13. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •14. Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
- •15. Генезис питання про предмет, систему і об’єкти криміналістики.
- •16. Загальпонаукові методи криміналістики.
- •17. Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •18. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •19. Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •20. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •21. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •22. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •23. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •24. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •25. Ідентифікаційні ознаки, їх властивості і види.
- •26. Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •27. Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •28. Використання математичних методів і комп'ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •29. Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •30. Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •31. Об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностувати.
- •32. Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •II. Криміналістична техніка:
- •37. Поняття і завдання криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •30. Засоби криміналістичної техніки
- •31. Система та структура складових криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •38. Науково - технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •39. Судова фотографія, поняття і види.
- •40. Судова фотографія: види і завдання.
- •41. Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •42. Фотографування місця події.
- •43. Судово-оперативна фотоірафія: поняття, види.
- •44. Панорамна фотографія.
- •45. Сигналетична (впізнавальна) зйомка.
- •46. Судово-дослідницька фотографія.
- •47. Фотоматеріали та їх класифікація.
- •48. Механізм утворення слідів - відображень.
- •49. Папілярні узори, їх властивості, типи та види.
- •50. Класифікація слідів у трасології.
- •51. Динамічні і статичні сліди в трасології.
- •52. Сліди знарядь зламу, їх класифікація.
- •53. Встановлення (відновлення) тексту, залитого чорнилом, фарбою.
- •54. Опис сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •55. "Доріжка слідів" та її криміналістичне значення.
- •56. Опис сліду взуття в протоколі огляду місця події.
- •57. Виявлення й фіксація слідів пальців рук людини.
- •58. Сліди транспортних засобів та їх криміналістичне значення.
- •59. Фіксація слідів ніг і транспортних засобів.
53. Встановлення (відновлення) тексту, залитого чорнилом, фарбою.
У судово-слідчій практиці інколи виникають випадки, коли документи, які мають важливе значення для встановлення істини, пошкоджені — тексти залиті, закреслені чи замазані певними барвниками. Можливість прочитання таких записів і обрання відповідних методів дослідження залежать від таких факторів: 1) який барвник використовувався для виконання запису; 2) який саме барвник було застосовано для пошкодження записів; 3) з якого матеріалу виготовлено основу документа.
У криміналістиці розроблено достатньо методів дослідження закритих текстів, а саме:
а) вивчення документів "на просвіт",б) дослідження властивостей відбиття і поглинення барвників штрихів маскуючої плями,в) відновлення тексту під плямою фізико-хімічними методами;г) посилення контрасту шляхом кольороділення і кольоророзрізнення барвника штрихів і маскуючого тексту;д) кольорова трансформацію;
е) збудження люмінесценцій;ж) бетаграфія (фотографування в м'яких бетапроменях).
Вивчення документа "на просвіт", тобто у проникному світлі.
Якщо проникний документ є одностороннім, то пляма барвника в місцях розташування знака, літери буде удвічі щільнішою, ніж між літерами. Тому, якщо з протилежного боку документа спрямувати потужний концентрований пучок світла, то проміжки між літерами будуть світлими, а штрихи літер - темними.
Дослідження властивостей відбиття й поглинання барвників тексту і плями.
Освітлений сонячним світлом предмет сприймається зором людини такого кольору, який він відбиває; фіолетова пляма є фіолетовою тому, що барвник відбиває фіолетову зону спектра, а всі інші поглинає.
Відновлення тексту під плямою маскуючого барвника фізико-хімічними методами.
Відновлення тексту можливе: а) видаленням плями (зіскоблюванням, стиранням, розчиненням, відкопіюванням, використанням ультразвуку); б) вилученням барвника з-під плями дифузокопіювальним способом.
Посилення контрасту кольороділенням та іншими способами.
Кольоровиділення - це спеціальний метод доведення малих контрастів до порогу сприйняття ока людини шляхом поєднання кількох негативів, виготовлених з одного й того ж об'єкта.
Кольоророзрізнення - поняття ширше за кольороділення.
Одним із різновидів цієї методики є метод кольорової трансформації, суть якого полягає у збільшенні контрасту шляхом передачі (подання) кольоровості досліджуваного об'єкта в додаткових кольорах
54. Опис сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
Сліди ніг сприяють встановленню деяких важливих обставин, спрощуючих пошук особи, що їх залишила.
За слідами можна припускати:
- про особливості людини (її зріст, ознаки ходи);
- про ознаки взуття;
- про обставини дій (напрям і темп руху) тощо.
За слідами босої ноги визначають: а)розмір ступні (довжину у цілому, б) ширина плесна, п'ятки, мостової (проміжної) частини); в)ширину і довжину кожного пальця; г)загальну форму ступні (форма сліду) залежить від підйому ступні, яка буває високою, середньою, низькою; д) загальну будову папілярних узорів; е)наявність рефлексорних (згинальних) складок (це за суттю є загальні ознаки).
До окремих ознак слідів босої ноги відносять: співвідношення розмірів пальців, їх форму, розташування відносно переднього края плесні, вигін окремих пальців, наявність, форму та розташування різноманітних пошкоджень і деформації (рубців, мозолів тощо), окремі ознаки папілярних узорів.
Протоколювання як процесуальна форма способу фіксації слі¬дів взуття є видом створення носія інформації, де має бути вказано:
1) місце виявлення слідів взуття;
2) вид і розміри сліду взуття;
3) дані вимірів елементів ходи;
4) індивідуальні особливості підошви взуття;
5) криміналістичні способи фіксації слідів взуття, у тому числі із застосуванням вимірювального фотографування, кіно-, відеоза-пису, а також упакування вилученого.