
- •Наближений перелік питань, на основі яких формулюватимуться екзаменаційні білети з курсу " Криміналістика" і. Теорія та методологія криміналістики:
- •1. Поняття і значення криміналістики.
- •2. Криміналістика як наука і навчальна дисципліна.
- •3. Історія криміналістики в Україні.
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні.
- •5. Предмет та об’єкти науки криміналістики.
- •6. Предмет і завдання криміналістики.
- •7. Методи криміналістики.
- •8. Система науки криміналістики.
- •9. Розвиток криміналістики за кордоном.
- •10. Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина криміналістики.
- •11. Взаємозв'язок криміналістики з оперативно-розшуковою діяльністю, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •12. Завдання, функції криміналістики. Її принципи і закони.
- •13. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •14. Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
- •15. Генезис питання про предмет, систему і об’єкти криміналістики.
- •16. Загальпонаукові методи криміналістики.
- •17. Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •18. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •19. Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •20. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •21. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •22. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •23. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •24. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •25. Ідентифікаційні ознаки, їх властивості і види.
- •26. Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •27. Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •28. Використання математичних методів і комп'ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •29. Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •30. Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •31. Об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностувати.
- •32. Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •II. Криміналістична техніка:
- •37. Поняття і завдання криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •30. Засоби криміналістичної техніки
- •31. Система та структура складових криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •38. Науково - технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •39. Судова фотографія, поняття і види.
- •40. Судова фотографія: види і завдання.
- •41. Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •42. Фотографування місця події.
- •43. Судово-оперативна фотоірафія: поняття, види.
- •44. Панорамна фотографія.
- •45. Сигналетична (впізнавальна) зйомка.
- •46. Судово-дослідницька фотографія.
- •47. Фотоматеріали та їх класифікація.
- •48. Механізм утворення слідів - відображень.
- •49. Папілярні узори, їх властивості, типи та види.
- •50. Класифікація слідів у трасології.
- •51. Динамічні і статичні сліди в трасології.
- •52. Сліди знарядь зламу, їх класифікація.
- •53. Встановлення (відновлення) тексту, залитого чорнилом, фарбою.
- •54. Опис сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •55. "Доріжка слідів" та її криміналістичне значення.
- •56. Опис сліду взуття в протоколі огляду місця події.
- •57. Виявлення й фіксація слідів пальців рук людини.
- •58. Сліди транспортних засобів та їх криміналістичне значення.
- •59. Фіксація слідів ніг і транспортних засобів.
5. Предмет та об’єкти науки криміналістики.
Предметом будь-якої науки виступають властивості і відносини оточуючого світу, що виділені у процесі практики в об'єкт дослідження для розкриття їх спеціальних закономірностей або по іншому – це закономірності об”єктивної дійсності, що зовні виражені у різноманітних явищах, процесах, фактах.
Першим спробував визначити предмет криміналістики Г.Гросс. Він писав: “Криміналістика за своєю природою бере початок лише там, де кримінальне право, припиняє свою роботу. Оскільки, матеріальне кримінальне право має своїм предметом визначення злочинного діяння та покарання за нього, формальне кримінальне право (процес) містить у собі правила застосування матеріального права.
Але яким способом вчиняються злочини?
Як дослідити ці способи і розкрити їх, які були мотиви у такому вчиненні, яка переслідувалась мета – про все це нам не каже ні кримінальне право, ні процес!
Ці питання утворюють предмет криміналістики”.
До теперішнього часу вчені-криміналісти не дійшли єдиної думки про визначення предмета криміналістики.
У 1968 році Р.С.Белкін дав визначення, яке стало етапним і найпоширенішим у розвитку науки криміналістики – це наука про закономірності виникнення, збирання, дослідження та використання доказів у кримінальних справах і розроблені на ґрунті цих закономірностей спеціальні засоби і методи судочинного дослідження й запобігання злочинів.
Безумовно, кожен злочин є унікальним із властивими тільки йому обставинами, обстановкою, наслідками й учасниками. Разом з тим усім їм властиво багато спільного, майже аналогічного і такого, що неодноразово повторюється у кожному окремо взятому випадку – тобто закономірного.
Власне дослідження цих закономірностей і є предметом криміналістичної науки.
Предмет криміналістики утворюють дві групи закономірностей:
І група: закономірності виникнення слідів злочину (закономірності між дією та її наслідками; закономірності зв”язку між способом дії та слідами злочину, між способом і особою злочинця; закономірності залежності способу дій від конкретних умов перебігу злочинної діяльності тощо).
ІІ група: закономірності роботи з доказами (закономірності щодо: пошуку, фіксації, зберігання, перевірки і використання джерел інформації про злочин).
Іншими слвами – закономірності цієї групи характеризують діяльність слідчого (у широкому розумінні), яка полягає у збиранні, дослідженні, оцінці та використанні інформації про злочин (чи про незлочинну подію) в процесі доказування у кримінальній справі.
Із аналізу предмету криміналістики не складно виокремити об'єкти криміналістики ( тобто окремі види діяльності людей, які виступають частиною об”єктивної реальності життя суспільства і становлять головний інтерес для криміналістики).
У криміналістиці виділяють два об”єкти пізнання (або двоєдиний об”єкт):
а) злочинна діяльність;
б) криміналістична діяльність щодо розкриття, розслідування, судового розгляду злочину та його попередження.
Зрозуміло, що основним з позицій криміналістики та її завдань є перший її об'єкт – злочинна діяльність, як основа, що визначає зміст діяльності щодо судочинства.