
- •Наближений перелік питань, на основі яких формулюватимуться екзаменаційні білети з курсу " Криміналістика" і. Теорія та методологія криміналістики:
- •1. Поняття і значення криміналістики.
- •2. Криміналістика як наука і навчальна дисципліна.
- •3. Історія криміналістики в Україні.
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні.
- •5. Предмет та об’єкти науки криміналістики.
- •6. Предмет і завдання криміналістики.
- •7. Методи криміналістики.
- •8. Система науки криміналістики.
- •9. Розвиток криміналістики за кордоном.
- •10. Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина криміналістики.
- •11. Взаємозв'язок криміналістики з оперативно-розшуковою діяльністю, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •12. Завдання, функції криміналістики. Її принципи і закони.
- •13. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •14. Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
- •15. Генезис питання про предмет, систему і об’єкти криміналістики.
- •16. Загальпонаукові методи криміналістики.
- •17. Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •18. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •19. Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •20. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •21. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •22. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •23. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •24. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •25. Ідентифікаційні ознаки, їх властивості і види.
- •26. Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •27. Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •28. Використання математичних методів і комп'ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •29. Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •30. Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •31. Об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностувати.
- •32. Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •II. Криміналістична техніка:
- •37. Поняття і завдання криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •30. Засоби криміналістичної техніки
- •31. Система та структура складових криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •38. Науково - технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •39. Судова фотографія, поняття і види.
- •40. Судова фотографія: види і завдання.
- •41. Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •42. Фотографування місця події.
- •43. Судово-оперативна фотоірафія: поняття, види.
- •44. Панорамна фотографія.
- •45. Сигналетична (впізнавальна) зйомка.
- •46. Судово-дослідницька фотографія.
- •47. Фотоматеріали та їх класифікація.
- •48. Механізм утворення слідів - відображень.
- •49. Папілярні узори, їх властивості, типи та види.
- •50. Класифікація слідів у трасології.
- •51. Динамічні і статичні сліди в трасології.
- •52. Сліди знарядь зламу, їх класифікація.
- •53. Встановлення (відновлення) тексту, залитого чорнилом, фарбою.
- •54. Опис сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •55. "Доріжка слідів" та її криміналістичне значення.
- •56. Опис сліду взуття в протоколі огляду місця події.
- •57. Виявлення й фіксація слідів пальців рук людини.
- •58. Сліди транспортних засобів та їх криміналістичне значення.
- •59. Фіксація слідів ніг і транспортних засобів.
51. Динамічні і статичні сліди в трасології.
За зв'язком механічного стану об'єктів з виникаючими слідами сліди – відбитки поділяють на:
а – статичні сліди, що виникають внаслідок впливу на слідосприймаючий об'єкт у перпендикулярному напрямі, коли кожна точка поверхні, рельєфу слідоутворюючого об'єкта залишає своє точне зображення на слідосприймаючому об'єкті (сліди тиснення, удару, ходи, бігу, кочення, циліндричного предмету).
Статистичний слід утворюється контактною в момент контакту один відносно одного не переміщаються, через що сліди на “більш точно відображають зовнішню будову слідоутворюючого об'єкта.
б – динамічні сліди – утворюються у випадках, коли с/у об'єкт рухається паралельно або під будь-яким кутом крім прямого (щодо с/п по поверхні, коли кожна точка поверхні залишає слід у вигляді траси (лінії).
Виступаючі наверх частини рельєфу утворюють заглиблення (борозни), а від впадин на с\у об'єкті на с/с залишаються виступи (валики).
Це сліди ковзання, розрубу, розпилу, сверління, юза, гальмування тощо);
в – комплексні (змішані, статико-динамічні (комбіновані – у літературі їх називають по-різному).
Наприклад, відбиток ніг людини під час швидкого бігу чи ходи;
сліди віджиму, тобто коли лом спочатку вбито у ущілину, а потім ним розсувають дверні полотна тощо.
52. Сліди знарядь зламу, їх класифікація.
Від застосування знарядь та інструментів на зламаних перепонах чи запираючих пристроях частіш за все виявляють:
- сліди-відображення;
- сліди-речовини (мікроскопічні стружки, ошурки, частинки розрубленої поверхні тощо),
- сліди-предмети (відламки, частини перепон, запираючих пристроїв, знарядь та інструментів).
За характером впливу знарядь та інструментів на різні перепони утворюються:
- поверхневі сліди; - об'ємні сліди.
За характером механічної дії об'єктів слідоутворення:
а) статичні;б) динамічні, які за кількістю і локалізацією:
- одиночні (шило, кінчик ножа, відмички)
- лінійні (лезом, викруткою, склорізом
- площинні (площина леза, ножа).
Поверхневі сліди під час зламу зустрічаються зрідка і утворюються за рахунок нашарування на слідоутворюючу поверхню різних речовин, що знаходяться на знарядді зламу.
Крім слідів нашарування утворюються сліди відшарування, що виникають від контакту знаряддя зламу з поверхнею об'єкта, на якому знаходиться певна речовина.
Типовими слідами – відображеннями знарядь та інструментів є об'ємні сліди, які поділяються на:
- сліди віджиму і удару, що утворюються натиском, ударом знаряддя зламу по поверхні перепони .
- сліди ковзання (тертя або свердління) – утворюються від ріжучої частини інструмента.
За зовнішнім виглядом рельєфу слід розрізу схожий на слід тертя.
У залежності від виду ріжучого інструмента сліди різання поділяються на:
- сліди звичайного різання , що виникають від інструменту з одним лезом;
- сліди зустрічного розрізу, що утворюються інструментами з двома ріжучими частинами;
- сліди розрізу з відокремленням відщепу або стружки так звані сліди стругання або тесання;
- сліди розрізу з відокремленням частинок (ошурок), тобто сліди пиляння або свердління.
Від дії засобів зламу термічної (хімічної) дії утворюються відповідні сліди термічного і хімічного впливу (наприклад, дверці металевого сховища можуть бути зламані з використанням апарату для газокисневого різання або електрозварки).
У залежності від місця виявлення сліди знарядь зламу і інструментів можуть класифікуватися на:
- ті, які утворилися на запираючих пристроях;
- ті, що утворилися на різноманітних перепонах.