
- •Наближений перелік питань, на основі яких формулюватимуться екзаменаційні білети з курсу " Криміналістика" і. Теорія та методологія криміналістики:
- •1. Поняття і значення криміналістики.
- •2. Криміналістика як наука і навчальна дисципліна.
- •3. Історія криміналістики в Україні.
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні.
- •5. Предмет та об’єкти науки криміналістики.
- •6. Предмет і завдання криміналістики.
- •7. Методи криміналістики.
- •8. Система науки криміналістики.
- •9. Розвиток криміналістики за кордоном.
- •10. Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина криміналістики.
- •11. Взаємозв'язок криміналістики з оперативно-розшуковою діяльністю, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •12. Завдання, функції криміналістики. Її принципи і закони.
- •13. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •14. Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
- •15. Генезис питання про предмет, систему і об’єкти криміналістики.
- •16. Загальпонаукові методи криміналістики.
- •17. Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •18. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •19. Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •20. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •21. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •22. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •23. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •24. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •25. Ідентифікаційні ознаки, їх властивості і види.
- •26. Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •27. Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •28. Використання математичних методів і комп'ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •29. Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •30. Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •31. Об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностувати.
- •32. Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •II. Криміналістична техніка:
- •37. Поняття і завдання криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •30. Засоби криміналістичної техніки
- •31. Система та структура складових криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •38. Науково - технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •39. Судова фотографія, поняття і види.
- •40. Судова фотографія: види і завдання.
- •41. Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •42. Фотографування місця події.
- •43. Судово-оперативна фотоірафія: поняття, види.
- •44. Панорамна фотографія.
- •45. Сигналетична (впізнавальна) зйомка.
- •46. Судово-дослідницька фотографія.
- •47. Фотоматеріали та їх класифікація.
- •48. Механізм утворення слідів - відображень.
- •49. Папілярні узори, їх властивості, типи та види.
- •50. Класифікація слідів у трасології.
- •51. Динамічні і статичні сліди в трасології.
- •52. Сліди знарядь зламу, їх класифікація.
- •53. Встановлення (відновлення) тексту, залитого чорнилом, фарбою.
- •54. Опис сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •55. "Доріжка слідів" та її криміналістичне значення.
- •56. Опис сліду взуття в протоколі огляду місця події.
- •57. Виявлення й фіксація слідів пальців рук людини.
- •58. Сліди транспортних засобів та їх криміналістичне значення.
- •59. Фіксація слідів ніг і транспортних засобів.
50. Класифікація слідів у трасології.
Єдиної загальноприйнятої класифікації слідів злочину не¬має, навіть трасологічпої.
Можна запропонувати таку розширену слідознавчо-трасологічну класифікацію слідів злочину у криміналістиці.
> Слід злочину можна поділяти за характером або структур¬но-просторовою формою на:
- сліди у широкому розумінні (значенні);
- сліди у вузькому розумінні (значенні), трасологічні.
> Сліди злочи¬ну в широкому розумінні можна поділити на три великі класи:
1)Сліди людини2)Сліди засобів учинення злочину3)Сліди матеріальною середовища
> Сліди злочину від людини за посієм відображення інфор¬мації поділяються па дві групи:
• нематеріальні (ідеальні) сліди, тобто об'єктивні образи про злочин;
• матеріальні сліди злочину.
Нематеріальні (ідеальні) сліди злочину можуть поділятися за предметом інформації (про які об'єкти відомо людині):
- інформація про людей; образи про речі;образи про події;
- інформація про способи дії людини тощо. Нематеріальні сліди за рецепторами сприйняття ідеальної
інформації, згодом відображеної у пам'яті, можна поділяти на сприйняті:
- зором;- слухом;- нюхом;- на смак;- на дотик.
За характером формування слідів пам'яті нематеріальні слі¬ди можна класифікувати як:
-- інформацію віл осіб, які безпосередньо сприймали подію злочину (очевидці, виконавці, жертви);
- інформацію від осіб, які опосередковано сприймають по¬дію злочину (свідки - неочевидні, поняті, фахівці);
- інформацію сторонніх осіб, які не мають стосунку до події розслідуваного злочину, але мають іншу інформацію (знання -професійні, експериментальні: спеціалісти, експерти, ревізори, консультанти тощо).
У Сліди у вузькому значенні - трасологічні - можна поділяти іа характером змін в об'єктах слідоутворення на:
1)Сліди-предмети Своєю чергою, сліди-предмети утворюють три великі групи.
• Частини, фрагменти цілого,що утво¬рюються внаслідок пошкоджень або руйнувань різних об'єк¬ті;
• Запиральні та фіксуючі пристрої.
• Вироби-носії слідів різних об'єктів.
2)Сліди-речовини3)Сліди-відбитки
> За об'єктом слілоутворення трасологічні сліди поділяють¬ся на:
- гомологічні - сліди людини;- механічні - сліди зламу, транспортну, механізмів;
- балістичні - сліди зброї;- сліди тварин.
> За зв'язком механічного стану об'єктів з виникаючими слі¬дами сліди-відбитки поділяють на:
- статичні сліди, що виникають внаслідок впливу на слідо-сприймальний об'єкт;
- динамічні сліди утворюються у випадках, коли слідоутво-рювальний об'єкт рухається паралельно чи під будь-яким ку¬том окрім прямого.
> За мірою (величиною) відображеного рельєфу, або по-іншо¬му: за характером (ступенем) змін у слідосприймальному об'єкті:
- об'ємні - утворюються внаслідок значної зміни слідоспри¬ймального об'єкта в об'ємні (принцип залишкової деформації).
- поверхневі - залишаються тоді, коли обидва об'єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю наближено рівні.
> За характером змін поверхневого шару площини слідо-сприймального об'єкта:
- сліди нашарування - утворюються під час відокремлення частинок від поверхні слідоутворювального;
- сліди-відшарування - утворюються внаслідок відокрем¬лення частинок від поверхні слідосприймального об'єкта .
> За ступенем можливості візуального сприйняття сліду:
- видимі - ті, що легко проглядаються простим оком;
- невидимі, яких не можна побачити не тільки візуально, а й за допомоги оптичних засобів;
- слабовидимі - спостерігаються за певних умов.
> За кольором чи забарвленістю:
- кольорові та безкольорові;- забарвлені та безбарвні.
> За видом та формою відображення ознак у сліді:
- лінійні і вузькоканальні; площинні та заглиблені (надповерхневі);
> За розмірами:
- мікросліди;- макросліди.
> За кількістю:
- одинарні;- множинні.
> Залежно від характеру слідосприймальної поверхні:
- слід на твердій чи м'якій поверхні;
- слід на глянцевій чи шерехатій поверхні;
- слід на фарбованій чи безкольоровій поверхні тощо.
> За видом енергії, що використовується у слідоутворенні:
- сліди механіко-фізичного впливу;
- сліди біологічного впливу;
- сліди хімічного впливу;
- сліди термічного впливу;
- сліди радіаційного впливу.