
- •Наближений перелік питань, на основі яких формулюватимуться екзаменаційні білети з курсу " Криміналістика" і. Теорія та методологія криміналістики:
- •1. Поняття і значення криміналістики.
- •2. Криміналістика як наука і навчальна дисципліна.
- •3. Історія криміналістики в Україні.
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні.
- •5. Предмет та об’єкти науки криміналістики.
- •6. Предмет і завдання криміналістики.
- •7. Методи криміналістики.
- •8. Система науки криміналістики.
- •9. Розвиток криміналістики за кордоном.
- •10. Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина криміналістики.
- •11. Взаємозв'язок криміналістики з оперативно-розшуковою діяльністю, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •12. Завдання, функції криміналістики. Її принципи і закони.
- •13. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •14. Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
- •15. Генезис питання про предмет, систему і об’єкти криміналістики.
- •16. Загальпонаукові методи криміналістики.
- •17. Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •18. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •19. Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •20. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •21. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •22. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •23. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •24. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •25. Ідентифікаційні ознаки, їх властивості і види.
- •26. Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •27. Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •28. Використання математичних методів і комп'ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •29. Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •30. Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •31. Об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностувати.
- •32. Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •II. Криміналістична техніка:
- •37. Поняття і завдання криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •30. Засоби криміналістичної техніки
- •31. Система та структура складових криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •38. Науково - технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •39. Судова фотографія, поняття і види.
- •40. Судова фотографія: види і завдання.
- •41. Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •42. Фотографування місця події.
- •43. Судово-оперативна фотоірафія: поняття, види.
- •44. Панорамна фотографія.
- •45. Сигналетична (впізнавальна) зйомка.
- •46. Судово-дослідницька фотографія.
- •47. Фотоматеріали та їх класифікація.
- •48. Механізм утворення слідів - відображень.
- •49. Папілярні узори, їх властивості, типи та види.
- •50. Класифікація слідів у трасології.
- •51. Динамічні і статичні сліди в трасології.
- •52. Сліди знарядь зламу, їх класифікація.
- •53. Встановлення (відновлення) тексту, залитого чорнилом, фарбою.
- •54. Опис сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •55. "Доріжка слідів" та її криміналістичне значення.
- •56. Опис сліду взуття в протоколі огляду місця події.
- •57. Виявлення й фіксація слідів пальців рук людини.
- •58. Сліди транспортних засобів та їх криміналістичне значення.
- •59. Фіксація слідів ніг і транспортних засобів.
46. Судово-дослідницька фотографія.
Судово-дослідницька фотографія як розділ (галузь) криміналістичної техніки досліджує методи та засоби природничих і технічних наук і на цій основі розробляє нові засоби й методики або пристосовує вже розроблені для дослідження матеріальних джерел доказової інформації.
Судово-дослідницька фотографія як практична галузь - це сукупність засобів криміналістичної техніки та спеціальних засобів і методів зйомки речових доказів з метою одержання доказової інформації, яку важко одержати шляхом звичайної фотозйомки.
Методи судово-дослідницької фотографії: мікроскопічні, вимірювальні, контрастуючі, кольороподілені, радіографічні, дифузійні.
Фотографічні методи дослідження дозволяють змінювати яскравість суміжних поверхонь, робити межі між ними добре розрізнюваними та чіткими. У цьому, полягає суть дослідницької фотографії - невидиме зробити видимим, а погано розрізнюване - чітким. Фотографічні методи зміни контрастів - це спеціальні прийоми і засоби, що використовуються у процесі зйомки. Вони дозволяють змінювати пороги контрастності (яскравості) між суміжними ділянками. Контрастуючі методи поділяються, у свою чергу, на фізичні, фотографічні та хімічні. До фізичних контрастуючих методів належить зйомка в кососпрямованому освітленні, розсіяному світлі, проникаючому - зйомка «на просвіт», безтіньовому, зйомка із використанням методу «муару».
Хімічні методи збільшення контрастності полягають у спеціальному обробленні негативного або позитивного матеріалу Для цього існують хімічні засоби, які називаються послаблювачами та підсилювачами.
Кольороподіл та кольоророзрізнювання - це різні методи відновлення невидимого та збільшення контрасту.
Кольороподіл полягає в тому, що з документа, який досліджується, виготовляють два контрастних негативи, сполучають їх і друкують два дублі-негативи. Ця процедура повторюється до тих пір, доки не буде досягнуто бажаного контрасту. Кольоророзрізнювання - зйомка в різних ділянках спектра
Зйомка в уф та іч променях поділяється на два види:
1) зйомка у відбитих променях;
2) зйомка люмінесценції.
Мікрозйомка - це фотографування об'єкта через мікроскоп, завдяки чому фіксується картина, яку можна спостерігати в окуляр.
47. Фотоматеріали та їх класифікація.
Негативи сигналетичних знімків при зйомці великоформатними камерами доцільно виготовляти не на склі, а на плівці («Панхром» або «Ізохром»), щоб їх можна було зберігати в справах. Наявність негатива дозволить отримати при розмноженні високоякісні знімки, не удаючись до репродукції. Обробляють негативи вирівнюючим дрібнозернистим проявником Д-76 або А-12, суворо дотримуючи температурного режиму і часу проявки. Відбитки виготовляються на нормальному глянцевому папері За цих умов зображення правильно передає градацію тонів знятого об'єкту, зберігаючи всі напівтони. На таких фотознімках чітко проглядаються всі найважливіші упізнавальні ознаки сфотографованих осіб. Використання більш контрастного фотопаперу призводить до появи різких меж між світлом та тінню, зникненню півтонів, виникненню надмірно затінених ділянок. Внаслідок цього окремі прикмети видаються викривленими або ж не проглядаються зовсім.
Щоб уникнути знищення або зміни ідентифікаційних ознак сигналетичні знімки не ретушують.
Правила сигналетичної зйомки поширюються і на фотографічну фіксацію зовнішності загиблих, у випадках виявлення невпізнаних трупів.