
- •Наближений перелік питань, на основі яких формулюватимуться екзаменаційні білети з курсу " Криміналістика" і. Теорія та методологія криміналістики:
- •1. Поняття і значення криміналістики.
- •2. Криміналістика як наука і навчальна дисципліна.
- •3. Історія криміналістики в Україні.
- •4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні.
- •5. Предмет та об’єкти науки криміналістики.
- •6. Предмет і завдання криміналістики.
- •7. Методи криміналістики.
- •8. Система науки криміналістики.
- •9. Розвиток криміналістики за кордоном.
- •10. Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина криміналістики.
- •11. Взаємозв'язок криміналістики з оперативно-розшуковою діяльністю, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •12. Завдання, функції криміналістики. Її принципи і закони.
- •13. Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •14. Традиційні уявлення про природу криміналістики. Сучасний стан цього питання.
- •15. Генезис питання про предмет, систему і об’єкти криміналістики.
- •16. Загальпонаукові методи криміналістики.
- •17. Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •18. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •19. Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •20. Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •21. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •22. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •23. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •24. Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •25. Ідентифікаційні ознаки, їх властивості і види.
- •26. Структура процесу криміналістичної ідентифікації.
- •27. Стадії ідентифікаційного дослідження.
- •28. Використання математичних методів і комп'ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •29. Види та форми криміналістичної ідентифікації.
- •30. Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •31. Об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностувати.
- •32. Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •II. Криміналістична техніка:
- •37. Поняття і завдання криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •30. Засоби криміналістичної техніки
- •31. Система та структура складових криміналістичної техніки як частини криміналістики.
- •38. Науково - технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •39. Судова фотографія, поняття і види.
- •40. Судова фотографія: види і завдання.
- •41. Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •42. Фотографування місця події.
- •43. Судово-оперативна фотоірафія: поняття, види.
- •44. Панорамна фотографія.
- •45. Сигналетична (впізнавальна) зйомка.
- •46. Судово-дослідницька фотографія.
- •47. Фотоматеріали та їх класифікація.
- •48. Механізм утворення слідів - відображень.
- •49. Папілярні узори, їх властивості, типи та види.
- •50. Класифікація слідів у трасології.
- •51. Динамічні і статичні сліди в трасології.
- •52. Сліди знарядь зламу, їх класифікація.
- •53. Встановлення (відновлення) тексту, залитого чорнилом, фарбою.
- •54. Опис сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •55. "Доріжка слідів" та її криміналістичне значення.
- •56. Опис сліду взуття в протоколі огляду місця події.
- •57. Виявлення й фіксація слідів пальців рук людини.
- •58. Сліди транспортних засобів та їх криміналістичне значення.
- •59. Фіксація слідів ніг і транспортних засобів.
42. Фотографування місця події.
У залежності від завдань фотографування розрізняють чотири прийоми зйомки: орієнтуючу, оглядову, вузлову, детальну.
Орієнтуюча зйомка проводиться для фіксації місця події на фоні навколишнього середовища, щоб по фотознімку можна було розглянути положення місця вчинення злочину серед оточуючих його об'єктів. Напрямок зйомки вибирають так, щоб у кадр увійшли найбільш характерні об'єкти обстановки, що фотографуються, можливі шляхи підходу (вулиці, дороги, стежки) і місця можливого укриття злочинців, наприклад, при розбійних нападах.
Оглядова зйомка застосовується для фотографічної фіксації загального вигляду безпосередньо з місця події. На оглядових знімках повинні бути відображені найважливіші елементи обстановки місця, де було вчинено злочин, і місць, де були виявлені предмети і сліди, що можуть мати значення в справі. Один оглядовий знімок місця події добре показує обстановку тільки з одного боку, тому для повноти фіксації об'єктів, що фотографуються, зйомку проводять додатково і з інших двох - трьох точок. Якщо місце події знаходиться в помешканні, то ці знімки виконують з двох протилежних кутів, або від двох протилежних стін. Якщо відносне розташування об'єктів та їх розміри мають важливе значення для розслідування злочину, зйомку проводять за правилами вимірювальної зйомки зі стрічковим або квадратним масштабом.
Вузлова зйомка призначена для фіксації окремих найбільш важливих об'єктів, вузлів місця події на фоні обстановки місця події, таких, наприклад, як труп, відкритий сейф. При виконанні такої фотозйомки обов'язковою вимогою є наявність у кадрі частини обстановки місця події, щоб надалі можна було по фотознімках не тільки впізнати сфотографовані предмети, але й відновити картину їх розміщення і взаєморозташування. Межу вузлового знімка вибирають так, щоб будь-який об'єкт, зображений на ньому, міг бути орієнтований по оглядовому знімку. Вузлова зйомка фіксує предмети в тому вигляді, в якому вони були виявлені під час огляду.
Детальна зйомка проводиться для одержання фотознімків деталей обстановки місця події, наприклад окремих предметів і слідів. На детальному знімку може бути зображення самого предмета або сліду без зв'язку з навколишнім середовищем. Тому, якщо предмет знаходиться в несприятливих для зйомки умовах, його можна після проведення вузлової зйомки перенести в більш сприятливе місце і після відповідного огляду сфотографувати. Детальна зйомка обов'язково виконується для фіксації речових доказів у випадках, коли їх неможливо вилучити і прилучити до кримінальної справи. Детальна зйомка виконується за правилами вимірювального методу.
43. Судово-оперативна фотоірафія: поняття, види.
Судово-оперативна (відображувальна) фотографія — вид судової фотографії, що є системою прийомів застосування фототехнічних засобів і методів фотографічної фіксації об’єктів, осіб, трупів, слідчих дій і оперативно-розшукових заходів під час розслідування злочинів.
Як правило, слідчий застосовує відкриті методи та способи використання криміналістичної техніки згідно з нормами кримінально-процесуального закону, а орган дізнання застосовує криміналістичну і спеціальну техніку переважно таємним способом.
До методів судово-оперативної фотографії належать панорамний, вимірювальний, широкомасштабний, сигналетичний, репродукційний, макроскопічний і стереоскопічний.
Панорамний метод — прийом фотографування довгих об’єктів частинами шляхом переміщення фотоапарата паралельно об’єкту. Такий метод називають лінійною панорамою. Якщо об’єкт високий, застосовують метод вертикальної панорами. Панорамну зйомку можна виконати з однієї точки, повертаючи фотоапарат навкруги. Такий прийом називають круговою панорамою. Окремі знімки склеюють у спільних точках.