31. Система та структура складових криміналістичної техніки як частини криміналістики.

Криміналістична техніка як розділ криміналістики має певну систему. До неї входять такі складові:

• основи криміналістичної техніки (загальні положення);

• відеозапис, судова фотографія та кінематографія;

• трасологія;

• судова балістика;

• техніко-криміналістичне дослідження документів;

• криміналістичне дослідження письма;

• ідентифікація людини за ознаками зовнішності (судова

габіто-логія);

• кримінальна реєстрація.

38. Науково - технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.

Науково-технічні методи й засоби криміналістичної техніки застосовують переважно в експертній практиці. До технічних засобів наукового дослідження належать оптичні, мікроскопічні, джерела ультрафіолетового, інфрачервоного і рентгенівського випромінювання, засоби спектрального аналізу та фізико-хімічних досліджень.

Методи збирання криміналістичної інформації технічними засобами поділяють на такі:

· польової криміналістики, які застосовують слідчий і оперативні працівники для виявлення, фіксації та попереднього дослідження матеріальних джерел інформації;

· науково-дослідні, які застосовують експерти у судових експертизах та попередніх дослідженнях за завданнями слідчого органу чи органу дізнання.

До перших належать судово-фотографічні методи (панорамний, масштабний, сигналетичний, репродукційний, стереоскопічний, великомасштабний, мікроскопічний, вимірювальний), методи копіювання та моделювання слідів та ін. Науково-дослідними називають фізичні, хімічні, біологічні, математичні, кібернетичні та інші методи. Вони, як правило, потребують лабораторних експертних досліджень (наприклад, спектрального аналізу, хроматографії, електронної мікроскопії, рентгенографії та ін.).

Методи експертних досліджень речових доказів розрізняють за видом або засобом енергії, яку використовують: фотографічні, мікроскопічні, кольороподільні, вимірювальні, люмінесцентні, спектральні, рентгенографічні, атомно-адсорбційні, електронно-графічні, сканувальні й тунельні. Останні застосовують для дослідження об’єктів на молекулярному та атомному рівнях.

39. Судова фотографія, поняття і види.

Судова фотографія — метод криміналістичної техніки, що є системою наукових положень, а також рекомендацій щодо застосування технічних засобів і методів зйомки з метою розслідування злочинів.

Завдання судової фотографії:

• забезпечувати технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксації та дослідження матеріальних джерел доказової інформації;

• здійснювати об’єктивну фіксацію слідчих дій і їх результатів;

• удосконалювати наявні та розробляти нові технічні засоби збирання, фіксації та дослідження доказів;

• забезпечувати принцип наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого, органу дізнання.

Судову фотографію прийнято поділяти на відображувальну і дослідну. Методи відображувальної судової фотографії призначені для відображення матеріальних об’єктів і їх ознак,

що сприймаються неозброєним оком, а судово-дослідна фотографія дає змогу виявляти ознаки, які у звичайних умовах побачити неможливо чи майже неможливо.

Відображувальну судову фотографію називають судово-оперативною, або польовою бо слідчий, орган дізнання чи спеціаліст застосовують її у розслідуванні злочину для фіксації

слідчих і оперативних дій та їх результатів.

Судово-оперативна (відображувальна) фотографія — вид судової фотографії, що є системою прийомів застосування фототехнічних засобів і методів фотографічної фіксації об’єктів, осіб, трупів, слідчих дій і оперативно-розшукових заходів під час розслідування злочинів.

До методів судово-оперативної фотографії належать панорамний, вимірювальний, широкомасштабний, сигналетичний, репродукційний, макроскопічний і стереоскопічний

Судово-дослідна фотографія — це сукупність засобів криміналістичної техніки та спеціальних засобів і методів зйомки речових доказів з метою одержання доказової інформації, яку важко одержати за допомогою звичайної фотозйомки.

До методів судово-дослідної фотографії належать мікроскопічні, вимірювальні, зміни контрастів, кольороподільні, радіографічні, голографічні, електрографічні, термографічні, дифузійні.