3. Основні макроекономічні показники

Макроекономіка досліджує структуру й динаміку економічної системи в узагальнюючих показниках, що мають в основному грошовий характер.

Можна сказати, що макроекономіка - це вчення про загальний рівень доходів суспільства, загальний рівень його витрат, загальний рівень зайнятості, загальний рівень безробіття, загальний рівень цін.

Підсумковий результат функціонування всієї економіки виражають такі показники, як: валовий національний продукт (ВНП) й валовий внутрішній продукт (ВВП).

Валовий національний продукт (ВНП) - вартість товарів і послуг, вироблених вітчизняними підприємствами на території країни і за кордоном.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - вартість товарів і послуг, . вироблених на території країни як вітчизняними, так і іноземними підприємствами.

Показники ВНП і ВВП взаємозв'язані, але не тотожні:

ВВП = ВНП — доходи, отримані громадянами за кордоном + доходи, отримані іноземцями в даній країні.

Якщо ВНП > ВВП, то це означає, що вітчизняні підприємства за кордоном створюють продукції більше, ніж іноземні підприємства в даній країні. і навпаки.

У відкритій економіці показники ВНП і ВВП кількісно практично не відрізняються (різниця складає ±1 %).

Методи підрахунку ВНП і ВВП:

1. метод доданої вартості;

2. за витратами;

3. за доходами.

Метод доданої вартості передбачає, що на кожній стадії виробництва визначається величина доданої вартості шляхом віднімання від загальної вартості продукції витрат на ресурси. Таким чином, до складу ВНП і ВВП включається лише вартість кінцевої продукції.

Розрахунок ВНП і ВВП за витратами включає:

1. витрати на особисте споживання (С) — витрати на покупку різних товарів і послуг домашніми господарствами, крім витрат на покупку житла; ,

2. валові інвестиції (/) — витрати підприємств на придбання засобів виробництва і громадян на покупку житла;

3. державні закупівлі товарів і послуг (G) — витрати державних органів на оборону, освіту, чиновників, будівництво доріг, лікарень тощо, крім трансфертних платежів;

4) чистий експорт (X) — різниця між експортом і імпортом, тобто від суми витрат іноземців на придбання вітчизняних товарів і послуг віднімаються витрати на придбання іноземних товарів і послуг.

Розрахунок ВНП і ВВП за доходами включає:

1. доходи від праці (W)— заробітна платня + додаткові виплати роботодавців;

2. ренту (R) — дохід за рахунок надання майна в оренду;

3. відсоток (Р) — дохід на грошовий капітал;

4. доходи від власності (I) — підприємницький дохід приватного бізнесу;

5. прибуток корпорацій (Рr ) — дохід підприємств, який використовується на виплату дивідендів, сплату податку на прибуток і фінансування капіталовкладень (нерозподілений прибуток);

6. непрямі податки на бізнес (N_В) — доходи держави у вигляді таких податків, як ПДВ, акцизний збір;

7. амортизацію (А) — відшкодування спожитого основного капіталу. Не включаються у ВНП і ВВП: витрати або доходи, пов'язані з купівлею-продажем цінних паперів, трансфертні платежі (пенсії, допомоги тощо), продаж уживаних речей, продукція домогосподарств і тіньової економіки.

Оскільки доходи (Y) одних ринкових суб'єктів, отримані в да­ному році, дорівнюють витратам інших ринкових суб'єктів, отже підрахунок валового продукту за витратами і за доходами повинен привести до одних і тих самих результатів:

W + R + Р + І + Рr +Nв+А = Y = С + I + G + Х.

Стан національної економіки характеризують ще й іншими показниками, такими як:

• ВНП на душу населення;

• чистий національний продукт (ЧНП);

• національний дохід (НД);

• особистий дохід (ОД);

• дохід, що є в розпорядженні (РД);

• особисті заощадження (03);

• чисті інвестиції (ЧІ);

• сальдо торгівельного балансу.

ЧНП = ВНП - амортизація;

НД = ЧНП - непрямі податки;

ОД = НД - внески на соціальне страхування - податок на прибуток корпорацій - нерозподілений прибуток + трансфертні платежі + відсотки за державними облігаціями;

РД = ОД - індивідуальні податки;

03 = РД - витрати на особисте споживання;

ЧІ = валові інвестиції - амортизація.

При вимірюванні ВНП істотне значення мають ціни. Тому застосовуються два показники: номінальний і реальний.

Номінальний ВНП — ВНП, обчислений у фактичних цінах даного року.

Реальний ВНП — ВНП, обчислений у цінах базисного року.

Показники номінального й реального ВНП дозволяють судити про зміни у фізичному обсязі виробництва і про вплив зростання цін.

У макроекономіці застосовують декілька індексів. Найбільш значущі:

Індекс споживчих цін (ІСЦ) розраховується шляхом порівняння

вартості стандартного набору товарів за різні роки.

ІСЦ = ціна споживчого кошика в поточному році *100%

ціна споживчого кошика в базовому році

Якщо цей індекс більше 100 % , то вартість життя в країні зросла. І навпаки.

Дефлятор ВНП дорівнює відношенню номінального ВНП до реального ВНП.

Якщо значення дефлятора ВНП більше 1, то це означає, що в економіці інфляція; якщо менше 1, то в економіці — дефляція.

Дефлятор ВНП ширший за ІСЦ, тому що враховує підвищення цін на всі товари, зокрема ціни на інвестиційні товари, ціни на товари, що купуються урядом, і ціни експорту й імпорту.