
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Кафедра СКС
Звіт
з лабораторної роботи №1
з дисципліни: “Організація та функціонування комп’ютерів”
на тему:
“Ознайомлення з організацією навчального комп’ютера - симулятора DeComp”
Виконав: ст. гр. КІ-16
Фреїшин С.І.
Прийняв: ст. викл.
Кудрявцев О.Т.
Львів -2012
Лабораторна робота № 1
Тема: “Ознайомлення з організацією навчального комп’ютера - симулятора DeComp”
Мета:
Вивчити організацію навчального комп’ютера – симулятора DeComp, призначення окремих блоків і можливості їх використання;
Засвоїти порядок уведення інформації в регістри та пам’ять симулятора навчального комп’ютера, навчитися вводити і запускати найпростішу програму.
Вивчити теоретичні основи побудови систем числення, які використовуються у комп’ютерах;
Засвоїти порядок використання двійкової системи числення.
Теоретичні відомості:
Загальні поняття про системи числення
Система числення - це сукупність прийомів та правил для зображення чисел за допомогою цифрових символів (цифр), що мають визначені кількісні значення (числовий еквівалент).
У загальному випадку, в довільній системі числення, запис числа називається кодом і у скороченому вигляді може бути відображений таким чином:
A= anan-1...a2a1a0
Окрему позицію запису числа називають розрядом, а номер позиції n – номером розряду. Кількість розрядів запису числа називається розрядністю числа.
Позиційна система числення - це така система, в якій значення символу (числовий еквівалент) залежить від його положення в записі числа. Будь-яка позиційна система числення характеризується основою.
Основа (або базис) d натуральної позиційної системи числення - це впорядкована послідовність кінцевого набору знаків або символів, які використовуються для зображення числа у данній систем, у якій значення кожного символу залежить від його позиції (розряду) у зображенні числа.
Однорідна позиційна система числення - це така позиційна система числення, в якій є одна основа d, а вага i-го розряду дорівнює p i.
Вага розряду p i числа у позиційній системі числення – це відношення
P i = d i / d 0 = d i
де i - номер розряду справа наліво, а d 0 це перший розряд ліворуч від коми і його номер дорівнює 0, а значення дорівнює 1.
Кожне число у позиційній системі числення з основою d може бути записане у вигляді дискретної суми степенів основи системи з відповідними коефіцієнтами. Таку форму ще називають розгорнутою або повною:
(1)
де: Ad – довільне число у системі числення з основою d;
– коефіцієнти
ряду або цифри системи числення;
i = (n, n-1, n-2, …, 1, 0, -1, …, -m+1, -m) – номер розряду цілої (n) або дробової (-m) частини числа.
У сучасних комп’ютерних системах найбільше застосовуються позиційні системи числення. В універсальних цифрових комп’ютерах використовуються тільки позиційні системи числення, а у спеціалізованих комп’ютерах використовуються такі системи числення (в тому числі і не позиційні), які дозволяють значно спростити апаратуру процесора, зображення чисел і операції над ними для обчислення вузького класу задач.
Позиційні системи числення, які застосовуться у комп’ютерах
Двійкова система числення
З точки зору технічної реалізації найкращою є двійкова система числення, тому що двохпозиційні елементи різної фізичної природи легко реалізуються. Крім того, у процесах з двома стійкими станами різниця між цими станами має якісний, а не кількісний характер, що забезпечує надійну реалізацію двійкових цифр. Двійкова система числення у комп’ютерах є основною, у якій здійснюються арифметичні і логічні перетворення інформації у пристроях комп’ютера. Вона має тільки дві цифри: 0 і 1, а всяке двійкове число зображається у вигляді комбінації нулів і одиниць. Кожний розряд числа у двійковій системі числення ліворуч від коми подається двійкою у відповідній додатний степені, а праворуч від коми – двійкою у від’ємній степені.
До недоліків двійкової системи числення можна віднести:
Значно більша, порівняно з іншими системами числення, кількість розрядів, які необхідні для подання однакових за абсолютною величиною чисел.
Необхідність переведення вхідних даних з десяткової системи до двійкової і вихідних – з двійкової до десяткової.
Вісімкова система числення
Вісімкова система числення має основу d = 8 i можливі значення розрядів αi = 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7. Число вісім, яке дорівнює основі системи числення, записується двома цифрами у вигляді 10. Запис команд і даних програми у вісімковій системі числення у три рази коротше, ніж у двійковій.
Шістнадцяткова система числення
Шістнадцяткова система числення має основу d = 16 і αi = 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, A, B, C, D, E, F. Для запису чисел у системі числення з основою, більше ніж 10, арабських цифр виявляється недостатньо і доводиться додатково вводити символи, що однозначно подають цифри від 10 до 15. У даній системі числення застосовують великі латинські символи для позначення цифр від 10 до 15.
Переведення чисел з однієї позиційної системи числення до іншої
Переведення цілих чисел
Правило переведення цілого числа з однієї системи числення до іншої:
Число послідовно ділять на основу нової системи числення, записаної у початковій системі числення, до отримання частки, що дорівнює нулю. Число у новій системі числення записується як послідовність залишків від ділення, починаючи з останнього залишку. Операцію ділення виконують у початковій системі числення, тому її зручно використовувати при переведенні десяткових чисел до інших систем числення.
Переведення правильного дробу
Правило переведення правильного дробу з однієї системи числення до іншої:
Правильний дріб послідовно множать на основу нової системи числення, записаної в початковій системі числення. У процесі множення приймають участь тільки дробові частини проміжних добутків, тобто їх ціла частина ігнорується, але не відкидається. Операцію множення виконують в початковій системі числення, тому це правило переважно використовують при переведенні десяткових дробів до інших систем числення. Правильний дріб у новій системі числення записується як послідовність цілих частин добутків, отриманих від множення, починаючи з першого.
Процес переведення закінчується, коли проміжний добуток дорівнює 0 у всіх розрядах або досягнута необхідна точність, тобто отримана необхідна кількість розрядів результату після коми.
Особливості переведення вісімкових і шістнадцяткових чисел до двійкової системи числення і навпаки
Будь-яке однорозрядне вісімкове число можна записати у вигляді трьохрозрядного двійкового;
Будь-яке трьохрозрядне двійкове число можна записати у вигляді однорозрядного вісімкового.
Такий самий висновок можна зробити і для шістнадцяткових чисел від 016 до 1516, але у двійкових числах треба розглядати чотири розряди. Група з трьох двійкових розрядів називається тріада, а з чотирьох двійкових розрядів – тетрада. На підставі цих положень можна стверджувати, що:
Для переведення вісімкових чисел до двійкової системи числення необхідно кожну вісімкову цифру замінити еквівалентною їй двійковою тріадою (для шістнадцяткових чисел – тетрадою).
Для переведення двійкових чисел до вісімкової системи числення необхідно двійкове число розбити на тріади праворуч і ліворуч від коми (для шістнадцяткових чисел – на тетради). Якщо останні ліворуч і праворуч тріади (тетради) будуть неповні, їх потрібно доповнити нулями. Потім кожну двійкову тріаду (тетраду) замінити одною еквівалентною їй вісімковою (шістнадцятковою) цифрою.
Переведення чисел з будь-якої позиційної системи числення до десяткової системи
При необхідності переведення чисел до десяткової системи з інших систем числення, у загальному випадку використовується формула повного запису числа (1). При використанні цього способу всі арифметичні дії виконуються у тій системі числення, до якої дане число переводиться. Число записується у розгорнутій (повній) формі у своїй системі числення, але значення розрядів записуються у десятковій формі. Виконавши всі операції за правилами десяткової арифметики ми отримаємо результат у десятковій формі.
Порядок виконання лабораторної роботи № 1:
Вивчити теоретичні відомості до лабораторної роботи № 1.
Дайте відповіді на такі контрольні питання:
8)Які системи числення застосовуються у сучасних комп’ютерах?
Систем числення – це сукупність прийомів і правил для зображення чисел за допомогою цифрових символів, що мають визначені кількісні значення(числовий еквівалент).У сучасних комп’ютерних системах найбільше застосовуються позиційні системи числення. В універсальних цифрових комп’ютерах використовуються тільки позиційні системи числення, а у спеціалізованих комп’ютерах використовуються такі системи числення(в тому числі і не позиційні), які дозволяють значно спростити апаратуру процесора, зображення чисел і операції над ними для обчислення вузького класу задач.
Запустити програму “Симулятор навчальної ЕОМ DeComp” (файл DeComp.exe) і включити живлення на панелі навчального комп’ютера.
За допомогою набірного поля і кнопок “Занесення з набірного поля”, записати до регістрів процесора такі значення двійкових кодів:
до РА |
0101 0101 0101 |
до РД |
0011 0011 0011 0011 |
до А |
0000 1111 0000 1111 |
до РІ |
0000 0000 1111 1111 |
до ЛАІ |
1010 1010 1010 |
Вміння виконувати вказані дії продемонструвати викладачу.
Порядок виконання:
На панелі управління увімкнув живлення;
З допомогою відповідних перемикачів у набірне поле ввів число 0101 0101 0101;
Кнопкою «РА» в панелі “Занесення з набірного поля” заніс в регістр адреси пам’яті число 0101 0101 01012;
У набірне поле ввів число 0011 0011 0011 00112;
Кнопкою «РД» заніс його в регістр даних пам’яті;
У набірне поле ввів число 0000 1111 0000 11112;
Кнопкою «А» заніс його в акумулятор;
У набірне поле ввів число 0000 0000 1111 11112;
Кнопкою «РІ» ввів його в регістр інструкції пристою управління;
У набірне поле ввів число 1010 1010 10102;
Кнопкою «ЛАІ» заніс його в лічильник адреси інструкції.
За допомогою набірного поля і кнопок “Операція з пам’яттю” записати до 5-ти сусідніх комірок пам’яті з адресами 20, 21, 22, 23 та 24 числа 16, 17, 18, 19 та 20. Попередньо всі десяткові числа перевести до двійкової системи числення і результати записати у робочий зошит для подання у звіті. Вміння виконувати вказані дії продемонструвати викладачу.
Частка |
Остача |
|
Частка |
Остача |
|
Частка |
Остача |
|
Частка |
Остача |
16÷2=8 |
0 |
17÷2=8 |
1 |
18÷2=8 |
0 |
19÷2=8 |
1 |
|||
8÷2=4 |
0 |
8÷2=4 |
0 |
9÷2=4 |
1 |
9÷2=4 |
1 |
|||
4÷2=2 |
0 |
4÷2=2 |
0 |
4÷2=2 |
0 |
4÷2=2 |
0 |
|||
2÷2=1 |
0 |
2÷2=1 |
0 |
2÷2=1 |
0 |
2÷2=1 |
0 |
|||
1÷2=0 |
1 |
1÷2=0 |
1 |
1÷2=0 |
1 |
1÷2=0 |
1 |
|||
1610=100002 |
1710=100012 |
1810=100102 |
1910=100112 |
Частка |
Остача |
|
Частка |
Остача |
|
Частка |
Остача |
|
Частка |
Остача |
20÷2=10 |
0 |
21÷2=10 |
1 |
22÷2=11 |
0 |
23÷2=11 |
1 |
|||
10÷2=5 |
0 |
10÷2=5 |
0 |
11÷2=5 |
1 |
11÷2=5 |
1 |
|||
5÷2=2 |
1 |
5÷2=2 |
1 |
5÷2=2 |
1 |
5÷2=2 |
1 |
|||
2÷2=1 |
0 |
2÷2=1 |
0 |
2÷2=1 |
0 |
2÷2=1 |
0 |
|||
1÷2=0 |
1 |
1÷2=0 |
1 |
1÷2=0 |
1 |
1÷2=0 |
1 |
|||
2010=101002 |
2110=101012 |
2210=101102 |
2310=101112 |
Частка |
Остача |
24÷2=12 |
0 |
12÷2=6 |
0 |
6÷2=3 |
0 |
3÷2=1 |
1 |
1÷2=0 |
1 |
2410=110002
|
|
Частка Остача |
|
25÷2=12 1 12÷2=6 0 6÷2=3 0 3÷2=1 1 1÷2=0 1 2510=10011 Частка Остача 30÷2=15 0 15÷2=7 1 7÷2=3 1 3÷2=1 1 1÷2=0 1 3010=011112
|
Порядок виконання:
Скинувши значення набірного поля, заніс нульові значення в регістр адреси пам’яті, в регістр даних пам’яті, в акумулятор арифметико-логічного пристрою, в регістр інструкції пристрою управління і в лічильник адреси інструкції.
В набірне поле ввів число 101002 (2010) і заніс його в регістр адреси пам’яті.
В набірне поле ввів число 100002(1610) і заніс його в регістр даних пам’яті.
Кнопкою «Запис» записав число з регістру даних пам’яті за відповідною адресою;
На пульті управління збільшив значення адреси пам’яті на одиницю (кнопкою «+1»)
В набірне поле ввів число 100012 (1710) і заніс його в регістр пам’яті.
Кнопкою «Запис» записав число з регістру даних пам’яті за відповідною адресою;
На пульті управління збільшив значення адреси пам’яті на одиницю (кнопкою «+1»)
В набірне поле ввів число 100102 (1810) і заніс його в регістр пам’яті.
Кнопкою «Запис» записав число з регістру даних пам’яті за відповідною адресою;
На пульті управління збільшив значення адреси пам’яті на одиницю (кнопкою «+1»)
В набірне поле ввів число 101112 (1910) і заніс його в регістр пам’яті.
Кнопкою «Запис» записав число з регістру даних пам’яті за відповідною адресою;
На пульті управління збільшив значення адреси пам’яті на одиницю (кнопкою «+1»)
В набірне поле ввів число 101002 (2010) і заніс його в регістр пам’яті.
Кнопкою «Запис» записав число з регістру даних пам’яті за відповідною адресою;
Записати у пам’ять описану нижче програму, яка додаватиме числа, що знаходяться у 10-й та 11-й комірках пам’яті, а результат запише до 12-ї комірки. Програму розмістити у оперативній пам’яті, починаючи з комірки за адресою 0 (нуль). Попередньо у 10-ту та 11-ту комірки занести числа відповідно до свого варіанту:
№ за списком |
Число 1 |
Число 2 |
19 |
25 |
30 |
Відповідна програма у мнемонічних кодах буде мати такий вигляд:
Мнемонічний код інструкції |
Дія, яку виконує інструкція |
LOAD 10 |
завантажити (прочитати) значення числа з 10-ї комірки пам’яті до акумулятора; |
ADD 11 |
додати до числа в акумуляторі значення числа з 11-ї комірки пам’яті і результат зберегти в акумуляторі; |
STORE 12 |
зберегти (записати) значення числа з акумулятора до 12-ї комірки пам’яті; |
HALT |
зупинити роботу процесора. |