Питання для самоконтролю

1. У чому полягає необхідність та економічна доцільність запровадження спрощених режимів оподаткування суб’єктів малого бізнесу?

2. Що є базою оподаткування єдиним податком та як вона визначається у суб’єктів малого бізнесу – юридичних осіб?

3. В якому порядку здійснюється перехід з загальної на спрощену систему оподаткування та навпаки?

4. У чому полягають особливості переходу на спрощену систему оподаткування суб’єктів малого бізнесу, які зареєстровані як платники ПДВ?

5. Від сплати яких податків звільняються платники єдиного податку?

6. Чим відрізняється спрощена система оподаткування юридичних осіб та фізичних осіб?

7. Чи повинні платники єдиного податку застосовувати РРО?

8. Згадайте строки сплати єдиного податку та подання звітності до ДПІ юридичними та фізичними особами – суб’єктами малого бізнесу.

Бібліографічний список

(2; 3; 14; 17; 19; 22; 25; 32)

Тема 6. Оподаткування в сфері зовнішньоекономічної діяльності

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з питань оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

План вивчення теми

1. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

2. Види валютних рахунків та їх динаміка.

3. Основні види зовнішньоекономічних операцій, їх характерні ознаки.

4. Поняття індикативних цін та порядок їх застосування.

Методичні рекомендації

Функціонування ринкової системи господарювання неможливе без здійснення в підприємництві зовнішньоекономічних операцій. Тепер, як ніколи раніше, економіка України пронизана зовнішньою торгівлею. Практично кожне підприємство здійснює розрахунки та інші операції з підприємствами іноземних держав. Тому вивчення даної теми є дуже актуальним.

При самостійному вивченні першого питання необхідно враховувати, що якщо раніше зовнішньоекономічні зв’язки здійснювались лише спеціалізованими зовнішньоекономічними організаціями, то тепер кожне підприємство в Україні одержало право самостійно виходити на зовнішній ринок. У цих умовах першочерговим завданням стає опанування вітчизняними підприємцями теоретичних аспектів та практичного світового досвіду встановлення економічних зв’язків із зарубіжними партнерами, проникнення з пропозиціями на ринок інших країн, здійснення фінансових та товарних операцій, які дотримують національних інтересів у міжнародній експортно-імпортній та інвестиційній діяльності.

Практична реалізація зовнішньоекономічної діяльності здійснюється на підставі застосування певних правових норм, закріплених в міжнародних та національних нормативних документах, тому вивчення цих документів займає важливе місце серед питань організації, порядку проведення та обліку зовнішньоекономічних операцій. Ці основоположні нормативно-правові документи є методологічною основою організації зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, її обліку та оподаткування. Опрацювавши нормативно-правову базу необхідно усвідомити, що регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється державою (Верховною Радою, Кабінетом Міністрів, Національним банком тощо), недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, товарно-промисловими палатами України) та самими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності; визначити мету регулювання та функції кожної з наведених вище ланок.

При вивченні другого питання необхідно опрацювати законодавчу та нормативну базу щодо питань валютного регулювання в Україні, зокрема Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та „Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 р. № 118 (зі змінами та доповненнями). Усвідомивши, що банківські рахунки в іноземній валюті для підприємств, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, поділяються на обов’язкові (транзитні та поточні) та ті, що відкриваються за власним бажанням (позикові та депозитні), необхідно визначити сутність кожного з них; порядок їх відкриття, режим функціонування та порядок закриття.

Крім того, необхідно враховувати, що нерезидентам в Україні можуть бути відкриті рахунки в національній валюті типа „Лоро” та „Ностро” та представництвам юридичних осіб-нерезидентам – типу „Н” та „П”. При цьому необхідно розглянути механізм їх застосування.

При вивченні третього питання доречно види зовнішньоекономічних операцій у зовнішньоекономічній діяльності класифікувати за двома напрямами:

• за напрямом товарного потоку (експортні, імпортні, транзит);

• за структурними ознаками (зовнішньоторговельні, фінансові, виробничі, інвестиційні).

При цьому необхідно визначити зміст та особливості здійснення зовнішньоекономічних операцій, провести оцінку ефективності здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Визначити особливості здійснення зовнішньоекономічних операцій коопераціями; спільними підприємствами; вільними (спеціальними) економічними зонами.

Крім того необхідно звернути увагу на особливості оподаткування результатів діяльності, яка здійснюється за зовнішньоекономічними договорами, на порядок обліку курсових різниць та віднесення їх до витрат (доходів), згідно зі ст. 153.1 Податкового кодексу України; на особливості оподаткування нерезидентів податком на прибуток підприємств (ст. 160 Податкового кодексу України) тощо.

Головним інструментом торговельної політики і державного регулювання внутрішнього ринку товарів при його взаємодії зі світовим ринком є мито та інші митно-тарифні заходи. Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладанню, проводиться на базі митної вартості, заявленої декларантом або визначеної митними органами на момент перетину товарами митного кордону України. Впровадження чітких норм і правил визначення митної вартості ввезених товарів забезпечує організацію ефективної системи контролю за їх дотриманням.

При вивченні четвертого питання необхідно враховувати особливості визначення митної вартості у разі встановлення цінових обмежень на товари. Індикативні ціни – ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експортера чи імпортера на момент здійснення експортної чи імпортної операції. На відхилення митної вартості від індикативної ціни впливають ряд чинників, а саме: вид умови поставки; вид умови оплати; відхилення кості товару від стандарту.

Отже, при визначенні митної вартості необхідно враховувати базисні умови поставки, які визначаються згідно з міжнародними правилами Інкотермс – 2000. У разі явної невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів або в разі неможливості перевірки її нарахування митні органи України визначають митну вартість послідовно, на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, яка діє у відповідних країнах-експортерах указаних товарів та інших предметів.

Після вивчення запропонованого матеріалу необхідно скласти структурно-логічні схеми з розглянутих питань та відповісти на питання для самоконтролю знань.