
- •Тема 1. Значення і теоретичні основи фінансового аналізу
- •1. Методи і моделі фінансового аналізу.
- •2. Прийоми фінансового аналізу.
- •3. Показники та фактори у фінансовому аналізі, їх класифікації.
- •Класифікація та порядок розрахунку основних показників
- •4. Суб’єкти і користувачі фінансового аналізу.
3. Показники та фактори у фінансовому аналізі, їх класифікації.
Важливим атрибутом оцінки господарюючих систем є породжені їх діяльністю показники, за допомогою яких можна простежити стан управління, механізм економічних взаємозв'язків і напрями розвитку, налагодити ефективну підготовку і прийняття управлінських рішень. Показники повинні відображати реальний світ процесів і явищ, використовуючи при цьому зрозумілу користувачам мову та бути для них своєчасними, корисними і необхідними.
За Цал-Цалком показник— це одиниця інформації, яка складається з одного реквізиту-основи, який відображає той чи інший факт в кількісній чи якісній оцінці, і відповідних та пов'язаних з ним логічними відносинами реквізитів-ознак (часу, місця, дії, дійових осіб тощо).
За Біликом економічний показник – це кількісна і якісна характеристика явища, процесу або фінансових результатів.
Для потреб фінансового аналізу можна використати наступну класифікацію показників:
1. 3а економічним змістом досліджуваних явищ і процесів:
кількісні— визначають діяльність підприємства за величиною фактів господарювання:
якісні — характеризують властивості явищ і процесів господарської діяльності.
2. За розвитком явищ і процесів у часі:
інтервальні— виражають розмір явищ і процесів за певні періоди часу;
моментні — характеризують розмір явищ і процесів на певні моменти часу.
3. За ступенем агрегуваня:
первинні— характеризують величину явищ і процесів окремих господарюючих суб'єктів:
зведені— виражають розмір явищ і процесів певної сукупності господарюючих суб'єктів.
4. За аналітичними функціями:
абсолютні— характеризують величину значення ознаки, як результат спостереження за явищами і процесами господарської діяльності:
відносні— виражають кількісні співвідношення між фактами господарської діяльності;
середні — узагальнюють ознаки, що варіюють у визначеній сукупності.
5. За способом визначення:
спостереження — одержані безпосередньо під час збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбуваються при здійсненні діяльності господарюючих суб'єктів;
розрахункові — одержані як результат математичних дій.
6. За джерелами формування:
• фінансової звітності відповідно до визначених форм:
- балансу — виражають кількісні і якісні ознаки активів, власного капіталу і зобов'язань на певні моменти часу:
- звіту про фінансові результати— характеризують витрати, доходи і фінансові результати:
- звіту про рух грошових коштів— узагальнюють ознаки грошових потоків:
- звіту про власний капітал — характеризують інформацію щодо руху і структури власного капіталу:
- приміток до річної фінансової звітності — забезпечують деталізацію явищ і процесів господарської діяльності відповідно до змісту затверджених форм таблиць звітності:
- додатку до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами»— характеризують діяльність підприємства за господарськими і географічними сегментами:
фінансового плану — визначають величину господарських операцій, які мають відбутися, щоб забезпечити ефективну діяльність підприємства:
статистичної звітності — характеризують явища і процеси щодо наявності, формування і використання ресурсів у господарській діяльності;
податкової звітності— розкривають об'єкти оподаткування і податкові платежі.
Пропонується порядок розрахунку основних оціночних показників, що з них залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповідну кількість показників для дослідження їх в динаміці по підприємству (таблиця 1.1)
Таблиця 1.1