2. Платники податку

1. Платниками податку є:

резидент – фізична особа, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

нерезидент – фізична особа, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

2. Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

3. У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів та/або активів такого платника податку, наявних на час відкриття спадщини з урахуванням обмежень, установлених законом.

4. Якщо фізична особа – платник податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Якщо платник податку помирає, визнається судом померлим чи безвісно відсутнім або втрачає статус резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з цим Кодексом), останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.

3. Об'єкт оподаткування

1. Об’єктом оподаткування резидента є:

1) загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

2) доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх виплати;

3) іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

2. Об’єктом оподаткування нерезидента є:

1) загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

2) доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх виплати.

3. Під час нарахування доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), вони перераховуються у гривнях за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів.

4. Під час надання доходів у будь-яких негрошових формах об’єктом оподаткування є вартість такого наданого доходу, розрахована за звичайними цінами (правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом), помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

5. Під час нарахування доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування (оподатковуваний дохід) визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника.

Для цілей цього розділу під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.