- •Розділ 1. Основні поняття метрології
- •Терміни та визначення
- •1.2 Фізична величина
- •1.2 Фізична величина
- •1.2. 1 Поняття про фізичну величину
- •1.1.2. Розмір і розмірність фізичної величини
- •1.1.3. Одиниці фізичних величин. Системи одиниць
- •1.1.4. Позасистемні одиниці
- •1.1.5. Еталони фізичних величин
- •1.6. Кількісна оцінка значення фізичної величини
- •Тема 2. Вимірювання
- •2.1. Поняття про вимірювання.
- •2.1.1. Засоби вимірювань
- •2.1.2. Види вимірювань
- •2.1.3. Методи вимірювань
- •2.2. Класи точності засобів вимірювань
- •По значенню зведеної похибки:
- •Метрологічний нагляд за засобами вимірювань
- •Тема 3. Похибки
- •Поняття про похибку вимірювання
- •Абсолютні і відносні похибки
- •3.1.2. Інструментальні і методичні похибки.
- •Оцінювання і запис результатів вимірювань
- •3.3.Оцінювання і запис результатів одноразових непрямих вимірювань
- •Розділ 2. Вимірювання електричних величин
- •Тема 4. Міри і перетворювачі електричних величин
- •4.1 Міри електричних величин
- •4.1.1. Міри електричної напруги
- •4.2.2. Вимірювальні трансформатори
- •4.2.3. Подільники напруги
- •Тема 5: Електровимірювальні прилади прямого перетворення
- •5.1 Аналогові вимірювальні прилади
- •5.2 Цифрові електронно-вимірювальні прилади
- •5.3 Дослідження електричних сигналів, що змінюються у часі
- •5.3.1 .Електронно-променеві осцилографи
- •5.3.2.Світлопроменеві (шлейфові) осцилографи
- •5.3.3.Самописці
- •Тема 6. Електронно-вимірювальні прилади зрівноважуючого перетворення
- •6.1. Вимірювальні мости
- •6.2. Компенсатори напруги (потенціометри)
- •Тема7. Вимірювання електричної напруги , струму і потужності
- •7.1. Вимірювання електричної напруги і струму
- •7.2 Вимірювання потужності
- •7.2.1. Вимірювання потужності в колах постійного струму
- •7.2.2. Вимірювання потужності у колах змінного струму
- •Тема 8. Вимірювання електричного опору
- •8.1. Технічні вимірювання електричного опору
- •8.1.1.Вимірювання електричного опору омметрами
- •8.1.2. Вимірювання електричного опору методом амперметра-вольтметра
- •8.1.3 Методичні похибки при вимірюванні опору методом амперметра-вольтметра.
- •8.2. Метрологічні вимірювання електричного опору
- •8.2.1. Вимірювання електричного опору компенсаційним методом
- •Розділ 3. Вимірювання неелектричних величин
- •Первинні вимірювачі (перетворювачі) неелектричних величин
- •Тема 9. Вимірювання розмірів і переміщень
- •9.1 Вимірювання розмірів штангенінструментами та мікрометричними приладами
- •9.2. Вимірювання лінійних переміщень, вібрацій та деформацій
- •9.3. Вимірювання кутових переміщень
- •Тема 10. Вимірювання сил, тиску і крутячих моментів
- •10.1 .Вимірювання тиску
- •10.2 Вимірювання сил і крутячих моментів
- •Тема 11. Вимірювання частоти обертання (кутової швидкості)
- •Тема12. Вимірювання температури
- •12.1. Вимірювання температури контактним методом.
- •12.2. Вимірювання температури безконтактними методами
2.1.2. Види вимірювань
Держстандарт всі види вимірювань розділяє на прямі та посередні (непрямі). При прямих вимірюваннях шукане значення вимірюваних величин одержують безпосередньо в результаті експерименту прямим порівнянням вимірюваних величин з мірою або за допомогою засобів вимірювань, проградуйованих в одиницях вимірювання. Рівняння вимірювання при прямих вимірюваннях має такий вигляд:
Xn=Nx ΔXk,
де Xn - кількісна оцінка вимірюваної величини,
Nx - числове значення вимірюваної кількісна оцінка вимірюваної величини
ΔXk- ціна поділу шкали чи одиниці молодшого розряду цифрового відлікового пристрою або значення міри.
При непрямих вимірюваннях шукане значення вимірюваної величини визначають як результат обчислення за формулою (рівнянням зв'язку), яке визначає залежність між цією величиною й величинами, що одержуються прямими вимірюваннями - аргументами.
Наприклад: вимірювання електричного опору методом амперметра і вольтметра на постійному струмі, де формула зв’язку - закон Ома R = U/I.
2.1.3. Методи вимірювань
Сукупність прийомів використання засобів вимірювань при виконанні операції вимірювання складає метод вимірювання. Розрізняють метод безпосередньої оцінки, при якому значення вимірюваної величини визначають за відліковим пристроєм вимірювального приладу, і метод зіставлення з мірою, в якому вимірювальну величину зрівнюють з величиною заданого розміру, що відтворюється мірою (вимірювальні маси на рівноплечих терезах і т.д.).
2.2. Класи точності засобів вимірювань
Виходячи з того, що на практиці доводиться вимірювати надзвичайно велику кількість фізичних величин, користуючись при цьому різними приладами, вони (прилади) мають відповідати своєму класу точності, мати нормовані метрологічні характеристики, бути своєчасно повіреними та відповідати вимогам одноманітності.
Точність є основною якісною характеристикою будь-якого засобу вимірювання, тому усі засоби вимірювання відповідно до Держстандарту характеризуються класом точності, під яким розуміють узагальнену характеристику точності засобу вимірювання, яка визначається для даного засобу вимірювання границями допустимих інструментальних похибок.
Клас точності може бути визначений і позначений на засобі вимірювання одним з таких шести способів:
1. За значеннями абсолютної похибки - цей спосіб застосовується для наборів і магазинів мір довжини, маси, ЕРС, опорів, ємностей, індуктивностей.
В цьому випадку класи точності визначається арабськими цифрами : 0, 1, 2…При цьому більші порядкові номери класу відповідають більшим значенням похибки, хоч номер класу безпосередньо не зв'язаний із значенням абсолютної похибки, тому для визначення абсолютної похибки певного класу точності у цьому випадку необхідно користуватися додатковими таблицями Держстандарту на класи точності, в яких наведені значення абсолютної похибки кожному класу точності для певного виду засобу вимірювань.
Наприклад: для штрихової міри довжини - зразкової металевої лінійки із штрихами через одну одиницю довжини певного класу точності абсолютна похибка не перевищує ±0,05 мм незалежно від її довжини.