Сутність та види доходів у ринковій економіці

Формування доходів – це проблема, яка не може залишити байдужою жодну людину. Дохід у ринковій економіці є своєрідною платою за використання виробничого ресурсу або винагородою за його внесок у створення продукту. Власник кожного ресурсу в ринковій економіці отримує винагороду в разі продажу або здачі в оренду даного ресурсу.

Рента, її види та механізм формування

Ринок землі й нерухомості – сукупність економічних відносин із приводу володіння землею, основою яких є економічна рента, що складає ціну землі. Рента – дохід, одержаний у результаті використання ресурсів, кількість яких жорстко обмежена, тобто пропозиція ресурсів нееластична або малоеластична.

Власник землі може продати землю, здати її в оренду або залишити собі. Від продажу землі він хотів би мати таку суму, яка, будучи покладена в банк, давала б йому дохід не нижчий, ніж рента. На підставі цього розраховується ціна землі, тобто капіталізована земельна рента. Ціна землі в ринковій економіці зростає, що, безперечно, очікує і нашу країну.

Пропозиція землі, як уже відомо, є фіксованою, а її вплив на земельну ренту – пасивним. Попит стає основним фактором, який визначає розмір земельної ренти. Проте сам попит на землю (та інші природні ресурси) залежить власне від якості землі.

Землі розрізняються за своєю родючістю. Оскільки ділянки землі різні за якістю, то це обумовлює різні доходи. Рента визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції на середніх і кращих землях і виручкою від реалізації продукції на гіршій землі.

З огляду на те, що існує рента у формі обов’язкової плати за користування будь-якою землею і рента, породжена господарюванням на середніх і кращих землях, сучасні економісти розрізняють комерційну та економічну ренти.

Комерційна – рента, яка є доходом власника будь-якої землі.

Економічна – рента:

• створюється лише на кращих землях;

• пов’язана із можливостями альтернативного використання однієї і тієї самої землі;

• пов’язана із вигідним розташуванням землі щодо ринків збуту, центрів бізнесової активності тощо.

Своєрідної форми набуває рента в добувній промисловості. Коли із землі видобувають якийсь мінеральний ресурс, то рента сплачується за тонну видобутої сировини.

Основними суб’єктами ринку землі є землевласники й орендатори. Економічні відносини, які складаються з приводу земельної власності, землеволодіння та землекористування, називаються аграрними відносинами.

Рентні відносини складаються не тільки на ринку землі, але і в будівництві, добувних галузях. Якщо рента висока, власники землі конкуруватимуть між собою за орендаря, і вона знизиться, якщо низька – конкурують між собою орендарі, і вона підвищиться.

5. Сутність та елементи ринкової інфраструктури.

Функціонування ринків стало б неможливим без діяльності таких ринкових установ, як товарні та фондові біржі, банки, фінансово-кредитні посередники та служби зайнятості.

Сукупність ринкових установ – бірж, банків, інвестиційних фондів, страхових компаній, довірчих товариств, служб зайнятості називають ринковою інфраструктурою (рис.).

Рис. Структура ринку та ринкові установи

Більш-менш тісні зв’язки: товарні біржі обслуговують ринок товарів і ринок ресурсів, фондові біржі – ринок цінних паперів, банк – ринок грошей і капіталів, фінансово-кредитні посередники – ринок капіталів і цінних паперів, служби зайнятості – ринок праці.