Тема 4. Логістична діяльність та логістичні функції

Елементарною логістичною активністю є логістична операція. Комплексна логістична активність, або логістична функ­ція — це сукупність логістичних операцій, спрямованих на ре­алізацію завдань логістичної системи.

Логістична операція — це будь-яка дія з речовинними пред­метами, продуктами праці у сферах виробництва й обігу, за ви­нятком технологічних з виробництва матеріальних благ.

До логістичних належать також операції опрацювання, збере­ження і передавання відповідної інформації.

Відповідно до вітчизняного термінологічного словника з ло­гістики логістичні операції — це сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріального і/чи інформаційного потоку.

До логістичних операцій з матеріальним потоком належать навантаження, транспортування, розвантаження, комплектація, складування, упаковування та ін. Логістичні операції з інформа­ційним потоком — це, як зазначалося, збирання, опрацювання і передавання інформації, що відповідає матеріальному потоку. Принагідно зауважимо, що витрати на виконання логістичних операцій з інформаційними потоками становлять значну частину логістичних витрат.

Виконання логістичних операцій з матеріальним потоком, що надходить у логістичну систему чи виходить з неї, відрізняється від виконання цих самих операцій всередині логістичної системи. Це пояснюється переходом права власності на товар і страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої. За цією ознакою логістичні операції поділяються на одно- та двосторонні.

Класифікацію логістичних операцій наведено на рис. 9.

Окремі логістичні операції є, власне кажучи, продовженням технологічного виробничого процесу, наприклад, розфасуван­ня. Ці операції змінюють споживчі властивості товару і можуть здійснюватись як у сфері виробництва, так і обігу, наприклад, у фасувальному цеху підприємства оптової торгівлі.

Логістичні операції, виконувані у процесі постачання підпри­ємства чи збуту його готової продукції, тобто при “спілкуванні логістичної системи із зовнішнім середовищем”, називають зов­нішніми, а виконувані всередині логістичної системи — внутріш­німи. Невизначеність навколишнього середовища позначається насамперед на характері виконання зовнішніх логістичних опе­рацій.

Логістична функція — це укрупнена група логістичних опе­рацій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи.

Кожна з логістичних функцій становить доволі однорідну (з позицій мети) сукупність дій.

Зазначимо дві характерні ознаки комплексу логістичних функцій.

1. Усі перелічені функції взаємопов’язані й спрямовані на уп­равління матеріальним потоком, тобто весь комплекс логістич-них функцій, що так само підпорядковується єдиній меті.

2. Носіями перелічених функцій є суб’єкти, що беруть участь у логістичному процесі.

Принципова відмінність логістичних функцій від аналогічних функцій при традиційній організації господарської діяльності полягає насамперед в їх тісному системному взаємозв’язку.

При визначенні обсягу логістичних операцій і функцій під­приємства необхідно враховувати такі фактори:

• галузеві:

• номенклатура, асортимент продукції;

• кількість постачальників;

• кількість отримувачів;

• існуюча система організації перевезень;

• наявність посередницьких фірм;

Рис. 6.Класифікація логістичних активностей.

• регіональні:

• існуючі господарські зв’язки з постачальниками та спожи­вачами;

• наявність спеціалізованих підприємств із забезпечення транспортування в регіоні;

• внутрішньовиробничі:

• габаритні розміри і маса продукції;

• форма організації виробничого процесу;

• обсяг випуску.

Розглянемо основні (ключові) логістичні функції.

Підтримування стандартів обслуговування споживачів - забезпечення заданого рівня якості продукції, дистрибуції товарів і післяпродажного сервісу становить першочергове завдання логістичного менеджменту.

Логістичні рішення відіграють визначну роль в операціях доставки товарів потрібної якості в зазначений час і місце та до­ведення послуг до споживача.

Управління закупівлями - комплекс завдань, а саме вибір постачальників матеріальних ресурсів, планування потреби в ресурсах, визначення ра­ціональних термінів та обсягів поставок ресурсів, організація договірної роботи, вибір форм поставок і типів транспорту для доставки матеріальних ресурсів виробни­чим підрозділам підприємства.

Важливість процедур закупівлі пояснюється тим, що фак­тори часу, розміщення постачальників та якість матеріальних ресурсів істотно впливають на розмір логістичних витрат.

Транспортування - припускає розв’язання таких завдань, як вибір перевізника, експедитора, виду транспорту, визначення раціональних мар­шрутів, транспортного засобу під певний вид вантажу.

Управління запасами матеріальних ресурсів та готової продукції - процес створення, контролю та регулювання рівня запасів при постачанні, виробництві та збуті продукції.

Якщо при транспортуванні продукції вирішальне значення має місце, то при управлінні запасами — час.

Управління замовленнями - встановлює порядок отримання та опрацювання замовлень, терміну отримання готової продукції або надання послуги споживачу, а також ініціює діяльність розподільчої мережі або логістичних по­середників з продажу та доставки готової продукції споживачу.

Хоча витрати на цю ключову логістичну функцію не такі ве­ликі, як на транспортування чи управління запасами, вона має велике значення, позаяк безпосередньо визначає якість обслу­говування споживачів.

Управління виробничими процедурами - полягає в найефективнішому (з позицій зниження витрат та підвищення якості продукції) управлінні потоками матеріальних ресурсів та незавершеного виробниц­тва в технологічних процесах випуску го­тової продукції.

При цьому велике значення мають логістичні завдання об’ємно-календарного планування мінімізації рівня запасів ма­теріальних ресурсів та незавершеного виробництва, прогнозу­вання потреби в матеріальних ресурсах, скорочення плинності виробничого цикла тощо.

Ціноутворення - задає рівень загальних логістичних вит рат, які становлять базову ціну готової продукції, а від маркетингової стратегії залежать запланований рівень рентабельності та кінцева ціна продажу готової продукції споживачу, визначена кон’юнктурою рин­ку, рівнем цін конкурентів та прогнозами попиту.

Розглянемо підтримувальні логістичні функції.

Складування -управління просторовим розміщенням запасів, що передбачає розв’язання таких завдань:

• визначення кількості, типу та дислокації складів;

• обчислення обсягу зберігання матеріаль­них ресурсів, готової продукції;

• планування розміщення запасів;

• проектування зон транспортування, сор­тування, завантаження-розвантаження;

• вибір складського обладнання.

Вантажо переробка - переміщення матеріальних ресурсів або готової продукції на складі, розміщення продукції на складських стелажах.

Захисне упакування - зберігання вантажів, які доставляються споживачам різними видами транспорту.

Забезпечення повернення товарів - повернення товарів, які з якихось при­чин не задовольнили покупців або зіпсува­лись до спливу гарантійного терміну служ­би.

У процесах виробництва та збуту готової продукції вини­кають так звані вторинні матеріальні ресурси, що складаються з відходів виробництва, виробничого та особистого споживання. Вторинні матеріальні ресурси утворюють специфічні матеріаль­ні потоки, управління якими нині, так само зараховують до об’єкта вивчення логістики.

Інформаційна - комп’ютерна підтримка – автоматизоване моделювання інформації про матеріальні та фінансові потоки, автоматизація документообігу при організації товароруху. Планування, регулювання, обліку та контролю матеріальних потоків при постачанні, виробництві та збуті.

Фізичний розподіл - комплексна логістична функція, яка є складовою процесу дистрибуції та містить усі логістичні операції, пов’язані з фізич­ним переміщенням та зберіганням готової продукції в товаропровідних структурах ви­робників та логістичних посередників.

Фактори впливу на обсяг логістичних операцій та функцій поділяють на такі:

• галузеві:

• номенклатура, габаритні розміри і маса матеріалів та комплектуючих виробів, що споживаються фірмою;

• кількість постачальників матеріальних ресурсів;

• кількість отримувачів готової продук­ції;

• діюча система організації зовнішнього транспортування (централізоване транс­портування фірмою або її партнерами);

• наявність проектно-технологічних ор­ганізацій для розробки проектів удос­коналення комплексу логістичних опе­рацій;

• наявність посередницьких фірм з ком­плексного постачання матеріальних ре­сурсів;

• наявність інноваційних пусконалагод­жувальних підприємств;

• регіональні:

• існуюча в регіоні система зв’язків з пос­тачальниками матеріальних ресурсів та споживачами продукції підприємс­тва (безпосередня, через оптові бази в регіоні);

• наявність спеціалізованих підприєм­ств із забезпечення транспортування в регіоні, спеціалізованих підприємств з виготовлення і ремонту стандартних засобів механізації вантажно-розвантажувальних та транспортно-складсь­ких робіт і тари; • внутрішньовиробничі:

• габаритні розміри та маса виготовлю-ваної продукції;

• обсяг випуску продукції;

• тип виробництва (одиничне, дрібно-, великосерійне, масове);

• форма організації виробничого проце­су (спеціалізація технологічна, пред­метна, подетальна);

• генеральний план підприємства (взаєм­не розташування виробничих підроз­ділів та складів, рельєф місцевості, наявність під’їзних шляхів);

• компонування технологічного облад­нання;

• будівельні характеристики складсь­ких та виробничих приміщень (висота, найбільше можливе навантажен­ня на підлогу та перекриття та ін.).

Модель визначення загального обсягу логістичних операцій для матеріальних потоків логістичної системи підприємства має такий вигляд:

де ге — кількість вантажопотоків логістичної системи; О^п — об-сяг логістичних операцій на вантажопотоках логістичної систе­ми (і = 1); к — кількість складів логістичної системи; (3 ^с — обсяг логістичних операцій на складах логістичної системи (/ = 1).

У найпоширенішій організаційній структурі підприємства за­гальний обсяг логістичних операцій розраховується за формулою

де б_з^повн — обсяг логістичних операцій на зовнішніх вантажопото­ках (прийняття, відправлення); 6_з — обсяг логістичних операцій на загальнозаводських складах; 6_мц — обсяг логістичних операцій на міжцехових вантажопотоках; Q_ц^п _{. мц} — обсяг логістичних опера­цій на цехових та міжцехових складах; Q_ц^с _{. мд} — обсяг логістичних операцій на цехових та міждільничних вантажопотоках; Q_м^п _д — об­сяг логістичних операцій на міждільничних складах; Q_м^п _о — обсяг логістичних операцій на міжопераційних вантажопотоках.

Подальше переміщення вантажів вже не є об’єктом вивчення логістики, позаяк стає частиною технологічного процесу оброб­ки, а зберігання здійснюється в накопичувальних пристроях тех­нологічного обладнання.

З концептуальних позицій розрізняють такі функції логістики:

Системоформувальну - система ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами;

Інтегруючу - забезпечує синхронність процесів збуту, зберігання та доставки продукції з орієнту­ванням на ринок засобів виробництва та надання посередницьких послуг споживачам;

Регулювальну - управління матеріальними та супровідними потоками, спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат пра­ці на різних організаційно-економічних рівнях;

Результуючу - діяльність, спрямована на постачання необхідної кількості продукції у певне місце і час із заданою якістю за найменших витрат.

Оптимізація матеріальних потоків при традиційній моделі господарювання відбувається, як правило, у межах однієї фун­кції без урахування наслідків у суміжних галузях, наприклад, оптимізація запасів при постачанні без урахування наслідків транспортування, виробництва і збуту. У цьому разі управління запасами не можна вважати логістичною функцією.