
Тема 3. Об’єкти логістичного управління та логістичні операції
1.. Об’єкти логістичного управління та логістична діяльність. Характеристика потокових процесів у логістиці. Поняття та показники матеріального потоку. Класифікація матеріальних потоків. Інформаційні потоки.
Фінансові потоки та їх класифікація. Потоки послуг. Логістичні операції з матеріальними, інформаційними, фінансовими та сервісними потоками. Загальні схеми взаємодії потоків.
2..Інтегровані логістичні потоки. Критерії оптимального управління інтегрованими потоками.
Поняття матеріальних, інформаційних та фінансових потоків
Об’єктом вивчення логістики як науки і управління логістики як сфери підприємництва є система матеріальних, фінансових, інформаційних та інших потоків. Принципова відмінність логістичного підходу від попередніх полягає в управлінні рухом матеріальних ресурсів: якщо раніше об’єктом управління були масові окремі матеріальні об’єкти, то при логістичному підході основним об’єктом стає потік, тобто множина об’єктів, що сприймаються як ціле.
Матеріальний потік — це вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності, які розглядаються у процесі застосування до них логістичних операцій і зараховані до часового інтервалу.
Розглянемо класифікацію матеріальних потоків.
За номенклатурою матеріальні потоки поділяються на одно-продуктові (одновидові) та багатопродуктові (багатовидові).
За асортиментом матеріальні потоки класифікують на одно-та багатоасортиментні. Асортимент продукції — це склад і співвідношення продукції певного виду або назви, що різняться сортністю, типами, розмірами, марками, зовнішнім оформленням та іншими ознаками. (Асортиментний склад потоку істотно впливає на характер роботи з ним. Наприклад, логістичний процес на оптовому ринку з продажу м’яса, риби, овочів, фруктів та бакалії значно відрізнятиметься від логістичного процесу на складі картоплі, який працює лише з одним видом вантажу.)
Згідно з логістичною системою матеріальні потоки поділяються на внутрішній та зовнішній, вхідний та вихідний.
За кількісною ознакою розрізняють матеріальні потоки масові, великі, середні та дрібні.
Масові — це потоки, що виникають у процесі транспортування вантажу групою транспортних засобів (наприклад, залізничний потяг або кілька десятків вагонів, колонна автомобілів, караван суден).
Великі — це потоки з кількох вагонів чи автомобілів.
Середні потоки займають проміжне положення між великими та дрібними. Це потоки, які утворюють вантажі, що транспортуються окремими вагонами чи автомобілями.
Дрібні — це потоки вантажів, кількість яких не дає змоги повністю використовувати вантажопідйомність транспортного засобу, і при перевезенні їх доцільно об’єднувати з іншими, супутніми вантажами.
За питомою вагою вантажів, що утворюють потік, матеріальні потоки поділяють на велико- та легковагові.
Великовагові потоки забезпечують повне використання вантажопідйомності транспортних засобів. Ці потоки утворюють вантажі, маса одного місця яких перевищує 1 т при перевезенні водним транспортом і 0,5 т — залізничним (наприклад, метали).
Легковагові потоки не дають змогу повною мірою використовувати вантажопідйомність транспорту. Одна тонна вантажу легковагового потоку займає понад 2 м3 (наприклад, тютюнові вироби).
За ступнем сумісності матеріальні потоки поділяють на сумісні та несумісні. Ця ознака враховується переважно при транспортуванні, зберіганні та переробці продовольчих товарів.
За фізико-хімічними властивостями розрізняють такі матеріальні потоки:
насипні вантажі (наприклад, зерно), які перевозять без тари; їх основна властивість — сипкість. Ці вантажі можуть перевозитись у спеціалізованих умовах: вагонах бункерного типу та відкритих, на платформах, у контейнерах та автомобілях;
навалочні вантажі, як правило, мінерального походження (сіль, вугілля, руда, пісок та ін.), перевозяться без тари, деякі можуть змерзатись, злежуватись, спікатись; подібно до попередньої групи сипкі;
тарно-штучні товари за різними фізико-хімічними властивостями, питомою вагою, об’ємом. Вони можуть перевозитись у контейнерах, ящиках, мішках, а також без тари: дов-гомірні та негабаритні;
наливні вантажі, що перевозяться наливом у цистернах та наливних судах. Логістичні операції з наливними вантажами (наприклад, перевантаження, зберігання та ін.) виконуються за допомогою спеціальних технічних засобів.
Найбільш повна класифікація наведена на рис. 6.
Рис. 6. Класифікація матеріальних потоків
Розраховують матеріальний потік так:
Розглянемо принципову схему наскрізного матеріального потоку — основного об’єкта логістики починаючи від первинного джерела сировини і завершуючи кінцевим споживачем (рис. 1).
Весь шлях просування матеріалів на цій схемі поділяється на дві великі ділянки:
на першій рухається продукція виробничо-технічного призначення;
на другій рухаються вироби народного споживання. Якісний склад потоку в міру просування ланцюгом змінюється. Спочатку між джерелом сировини і першим переробним підприємством, а також між різними виробництвами рухаються, як правило, масові однорідні вантажі. У кінці ланцюга матеріальний потік має вигляд різноманітних, готових до споживання товарів. Всередині окремих виробництв так само рухаються матеріальні потоки. При цьому між цехами або всередині цехів переміщуються різні деталі, заготовки, напівфабрикати.
При логістичному процесі матеріальний потік доводиться до підприємства, потім організовується його раціональне просування ланцюгом складських і виробничих ділянок, після чого готова продукція доводиться до споживача відповідно до замовлення останнього.
Перелічені види діяльності з управління різноякісними матеріальними потоками становлять зміст логістики. У термінологічному словнику наведено таке визначення:
Логістика — наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями, чиненими у процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньо заводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передання, збереження і обробки відповідної інформації.
Наведене визначення, що випливає з його змісту, трактує логістику як науку. Як господарська діяльність логістика — це процес управління рухом і збереженням сировини, компонентів і готової продукції в господарському обороті з моменту сплати грошей постачальникам до моменту одержання грошей за доставку готової продукції споживачу (принцип оплати — одержання грошей). Це тлумачення поняття логістики частіше зустрічається в зарубіжній літературі.
Інформаційний потік — це сукупність інформації (зовнішньої, внутрішньої), необхідної для управління логістичними операціями і їх контролю. Інформаційний потік відповідає матеріальному і може здійснюватись у вигляді паперових і електронних документів.
Фінансовий потік — це спрямований рух фінансових коштів у логістичній системі, необхідний для забезпечення ефективного руху відповідного товарного потоку.
Логістичні фінансові потоки різнорідні за змістом, напрямами руху, призначенням та ін. Потреба у визначенні найефективніших способів управління логістичними фінансовими потоками зумовлює необхідність їх подібної класифікації.
Згідно з логістичною системою розрізняють такі фінансові потоки:
зовнішні, що існують у зовнішньому середовищі, тобто за межами досліджуваної логістичної системи;
внутрішні, що існують всередині логістичної системи і видозмінюються за рахунок виконання низки логістичних операцій з відповідним матеріальним потоком.
За напрямом руху зовнішні фінансові потоки поділяються на вхідні та вихідні.
За призначенням логістичні фінансові потоки поділяють на такі:
закупівельні, зумовлені процесом закупівлі товарів;
інвестиційні;
за оновленням робочої сили;
виробничі, пов’язані з формуванням матеріальних витрат у процесі виробничої діяльності підприємства;
збутові, що виникають у процесі продажу товарів.
За джерелами фінансування розрізняють такі логістичні фінансові потоки:
власні, які можуть перебувати в розпорядженні особи, що приймає рішення, у вигляді власних, у тому числі наявних, коштів, а також надходити за рахунок прибутку від виробничо-збутової амортизаційної діяльності, різноманітних продажів, не включаючи товар, що виробляється (наприклад, нерухомість) тощо;
позичені, різновиди кредитів, отриманих під вексель або під інші форми зобов’язань.
За застосовуваними формами розрахунку фінансові потоки в логістиці диференціюють на кілька великих груп:
грошові, що характеризуються рухом наявних грошових коштів;
інформаційно-фінансові, зумовлені рухом безготівкових коштів; до них належать потоки безготівкових фінансових ресурсів у розрахунках платіжними дорученнями, чеками;
розрахунково-фінансові, що виникають при виробництві товарів або наданні послуг на стадії збільшення авансованої вартості. Під збільшенням авансової вартості розуміють процес формування матеріальних витрат у виробничій діяльності комерційної організації. Рух фінансових ресурсів у межах названого процесу і характеризує логістичні розрахунково-фінансові потоки.
За видами господарських зв’язків розрізняють такі фінансові потоки:
горизонтальні, що відображають рух грошових коштів між рівноправними суб’єктами підприємницької діяльності;
вертикальні, що існують між дочірніми та материнськими комерційними організаціями.
Основна мета фінансового обслуговування товарних потоків у логістиці полягає в забезпечення їх руху фінансовими ресурсами в необхідних обсягах у потрібні терміни з використанням найефективніших джерел фінансування. У найпростішому випадку кожному товарному потоку відповідає окремий фінансовий потік.