6.4. Керування якістю в європейських країнах

У європейських державах системи якості набули значного поширення, хоча й значно пізніше. У їх основі було викорис­тання вже накопиченого досвіду Японії та США.

Шлях до розуміння ролі якості як стратегічного фактора має свої національні особливості. Якщо для США питання удоскона­лення якості було пов'язане з військовою стратегією, то для євро­пейських країн, таких як Великобританія і Німеччина, головна мета була у виробленні конкурентної боротьби за виживання.

Ще в 1887 році Англія вирішила позначати німецькі продук­ти маркуванням «зроблено в Німеччині», щоб захистити свій ринок. Англія, яка особливо постраждала під час економічної кризи кінця 70-х років минулого століття, дійшла висновку, що єдиний на тривалу перспективу план по оздоровленню еконо­міки полягає в рішучому поліпшенні якості продукції, і тільки в такий спосіб можна контролювати імпорт та стимулювати жит­тєво важливий експорт. Під час правління Маргарет Тетчер бу­ли розроблені державні програми по підтримці економіки і підвищенню якості продукції. Після США тут вперше в Європі були впроваджені норми і програми по якості.

Хоча в Німеччині в середині 80-х років тиск з боку уряду щодо впровадження стандартів ISO 9000 був не таким сильним, як в Англії, однак і тут якості та впровадженню регулюючих нормативів стали приділяти більше уваги. Практично на всіх конкурентоспроможних підприємствах уже функціонують ефе­ктивні системи якості.

В даний час якість у Німеччині та Англії досягається завдя­ки контролю продукції, значна увага приділяється плануванню якості та досліджень. Але принцип участі всього персоналу в керуванні якістю використовується не повною мірою. Значна увага приділяється керівництву по забезпеченню і керуванню якістю, у той час як службовці, менеджери та робітники в бага­тьох випадках розділені дистанцією.

Скандинавські країни мають найбільш сучасні системи ке­рування якістю. Перед ними, так само як і перед іншими краї­нами Західної Європи, стоять проблеми, пов'язані з управлінням в умовах скорочення робочих місць у традиційних галузях, з одного боку, і необхідністю розвитку нових секторів економіки - з іншого. І тут на перше місце висувається людсь­кий фактор. Так, наприклад, на думку шведських фахівців, у центрі уваги мають бути освіта працівників та їх професійне навчання [11]. Передбачається, що надалі кожний співробітник витрачатиме 5% свого робочого часу на спеціалізовані курси навчання. Це пояснюється бажанням керівництва компаній на­дати працівникам інструмент, що дозволяє самостійно поліпшувати якість. Підвищенню репутації підприємств Швеції сприяла продукція відомих фірм «Вольво» і «СААБ».

Нині у світі виділяються три провідних школи менеджменту: японська, американська та європейська. Японська школа менеджменту основний пріоритет традиційно віддає керуванню якістю, американська і європейська - керуванню прибутком (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Спрямованість шкіл менеджменту

	Орієнтація навчання на цінності
Установки	Японська школа менеджменту якості	Американська і європейська школи менеджменту якості
1	2	3
Пріоритет	Керування якістю	Керування прибутком
Ціль	Підвищення якості продукції і діяльності фірми	Одержання максимального прибутку
Кошти	За рахунок підвищення про­дуктивності праці працівни­ків, зниження собівартості продукції	За рахунок економії на витра­тах
Завдання оператив­ного харак­теру	Збільшення частки ринку за рахунок підвищення якості товару і збільшення частини нових товарів у загальному обсязі продукції, що випуска­ється	Прискорення обігу інвестова­них коштів та збільшення вар­тості акції
Стратегія	Комплексне вирішення за­вдань підвищення якості та продуктивності праці	Протиставлення якості та продуктивності праці. Вирі­шення завдань підвищення якості та продуктивності праці різними внутрішніми структу­рами за різними методиками
	Орієнтація навчання на цінності
Установки	Японська школа менеджменту якості	Американська і європейська школи менеджменту якості

Мета, яку ставить перед собою японський керівник - підви­щити якість роботи підприємства в основному за рахунок про­дуктивності праці. При цьому в американському менеджменті основною метою є максимізація прибутку, тобто одержання найбільшої вигоди при найменших затратах. Різна цільова орі­єнтація впливає на особливості побудови і роботи всієї системи управління.

Практика показала найбільшу конкурентоспроможність японських товарів і ефективність роботи японських підпри­ємств. У результаті керування якістю стало домінувати в усіх провідних школах менеджменту.