
- •2. Організація служби експлуатації в псп ім. С.Крушельницької………....9
- •1. Загальна характеристика зрошувальної системи
- •1.1.1. Географічне положення.
- •1.1.2. Кліматичні умови
- •1.2. Сільськогосподарське використання
- •Відомість землекористувачів на
- •Сільськогосподарське використання осушуваних земель в псп ім. С.Крушельницької
- •1.3. Технічна характеристика осушувально-зволожувальної системи
- •1.3.1. Канали
- •Відомість міжгосподарських каналів на осушувально-зволожувальній системі
- •Відомість господарських каналів на осушувально-зволожувальній системі псп ім. С.Крушельницької
- •Відомість господарських каналів на осушувально-зволождувальній системі
- •1.3.2. Гідротехнічні споруди на меліоративній мережі
- •Відомість гідротехнічних споруд на господарській мережі свк «Волинь»
- •Відомість гідротехнічних споруд на господарській мережі осушувально-зволожувальної системи
- •1.3.3. Регулююча мережа
- •1.3.4. Водоприймач
- •2. Внутрішньогосподарський план водокористування
- •4. Технічна експлуатація зрошуваної системи
- •Зв’язок і автоматизація управління системою
- •Відомість експлуатаційного обладнання і оснащення системи (вцілому)
1. Загальна характеристика зрошувальної системи
1.1. Природно-кліматичні умови зрошувального масиву.
1.1.1. Географічне положення.
Рівненська область розташована в західній частині Правобережного Полісся і Лісостепу України в басейні правих приток р.Прип’ять і простягається з півночі на південь від 51 56 до 50 02 північної широти і з заходу на схід від 2503 до 2747 східної довготи. На півночі вона межує з Білорусією, на заході – з волинською, на сході – з Житомирською, на півдні – з Львівською, Тернопільською і Хмельницькою областями. За фізико-географічними умовами територію області прийнято поділяти на дві частини: північну-Полісся і південну-Лісостеп.
Північна частина займає майже дві третини області, яка являє собою досить одноманітну низовину, що знижується на півночі, з великими масивами заболочених земель, лук, лісів, а також з піщаними бургами. Найбільш низинний район розташований вздовж кордону з Білорусією. Він характеризується поширенням моренних і алювіальних відкладень, невеликими абсолютними висотами - 140-170 м і дуже великою заболоченістю. Центральна і південна частина Рівненського Полісся мають більш різноманітний розчленований рельєф, що являє собою чергування окремих невеликих височин, бугрів із заболоченими низинами. Абсолютні висоти досягають 170-200 м. На рельєфі території помітно відбивається неглибоке залягання кристалічних порід.
1.1.2. Кліматичні умови
Клімат області помірно теплий і вологий. Тут м’яка зима, тепле літо і достатя кількість опадів. За даними багаторічних спостережень середня річна температура повітря по області становить близько 7. Проте бувають роки, коли температура повітря значно відхиляється від середніх показників. Так, наприклад, у Дубному в 1888 році середня річна температура повітря дорівнювала 6,а в 1949 році - 8.
Максимальна температура повітря влітку досягає 36-37, а мінімальна – в найхолодніші зими - 36. Середній із абсолютних мінімумів температури повітря становить- 23,-25. Середня багаторічна температура повітря найтеплішого місяця (липня)-18, а найхолоднішого (січня)-5. Для характеристики середніх багаторічних температур повітря та сум опадів по місяцях і за рік нижче подається у вигляді таблиці.
|
|
Середня температура повітря та кількість опадів (в мм) |
|
|
|||||||||
Місяці |
|
|
|
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
Температура повітря |
-5 |
-4,1 |
0,2 |
6,9 |
13,5 |
16,2 |
18 |
16,4 |
12 |
6,7 |
1,2 |
-3 |
6,6 |
Опади |
32 |
30 |
34 |
42 |
54 |
88 |
83 |
85 |
53 |
41 |
43 |
39 |
624 |
Річна сума опадів на території області в середньому дорівнює 570-690 мм. В окремі роки кількість опадів за рік значно відхиляється від норми. Найбільша кількість опадів припадає на теплу пору року, коли переважають вітри західного напрямку, а найменша – на зимовий період. Посухи та суховії бувають рідко.
-
Шар опадів по місяцях, мм
травень
38
червень
44
липень
60
серпень
60
вересень
51
Дефіцит вологості повітря Рівненської області наведено у вигляді таблиць.
Середній декадний дефіцит вологості повітря (в мб) |
|||||
Січень |
1 |
0,6 |
Липень |
1 |
8 |
2 |
0,6 |
2 |
8 |
||
3 |
0,6 |
3 |
7,7 |
||
Лютий |
1 |
0,7 |
Серпень |
1 |
7,2 |
2 |
0,7 |
2 |
6,7 |
||
3 |
0,7 |
3 |
6,3 |
||
Березень |
1 |
1 |
Вересень |
1 |
5,6 |
2 |
1,5 |
2 |
4,9 |
||
3 |
2 |
3 |
4,2 |
||
Квітень |
1 |
2,8 |
Жовтень |
1 |
3,2 |
2 |
3,8 |
2 |
2,3 |
||
3 |
4,9 |
3 |
1,5 |
||
Травень |
1 |
5,8 |
Листопад |
1 |
1 |
2 |
6,4 |
2 |
0,9 |
||
3 |
6,9 |
3 |
0,7 |
||
Червень |
1 |
7,2 |
Грудень |
1 |
0,7 |
2 |
7,5 |
2 |
0,6 |
||
3 |
7,8 |
3 |
0,6 |
Сума середньодобових дефіцитів вологості повітря, мм |
|
травень-вересень |
970 |
травень-серпень |
910 |
1.1.3. Ґрунтовий покрив
Грунтовий покрив у поліських районах області неоднорідний. Він представлений переважно дерново-підзолистими, дерновими і болотними грунтами. Ґрунтоутворюючими породами є піщані глинисто-піщані водно-льодовикові відкладення. Дерново-підзолисті супіщані і суглинкові грунти займають менші площі.
Дуже поширені болотні грунти і болота, які зосереджені на найбільш понижених ділянках – поймах і долинах рік, а також на межиріччях. Приблизно половину площі всіх боліт складають торфовища. Основу для сільськогосподарського виробництва складають тут дерново-підзолисті супіщані і суглинкові грунти, однак для них характерна відносна бідність на поживні речовини. Внесення органічних добрив поліпшує фізико-хімічні і водні властивості грунтів.
Грунтовий покрив Лісостепу досить різноманітний , переважають опідзолені чорноземи і перегнійно-карбонатні грунти. В більшості лісостепових районах поширені сірі опідзолені грунти і опідзолені чорноземи. На понижених ділянках і на річках терасах знаходяться мало гумусові чорноземи.