- •2. Основні властивості рідини
- •2.1. Визначення рідини
- •2.2. Сили, що діють в рідині. Тиск в рідині.
- •2.3. Фізичні властивості рідини
- •3.Гідростатика
- •3.1. Гідростатичний тиск та його властивості
- •3.2. Диференційне рівняння рівноваги рідини
- •3.3. Рівновага рідини в полі сили ваги. Основне рівняння гідростатики.
- •3.4. Графічна інтерпретація абсолютного та надлишкового тиску
- •3.5. Енергетична інтерпретація основного рівняння гідростатики
- •3 Ратм атм .6. Прилади для вимірювання тиску
- •3.7. Сила тиску на плоску стінку
- •3.8. Сила тиску рідини на криволінійні стінки.
- •3.9. Закон Архімеда
- •3.10. Відносна рівновага рідини
- •3.10.1. Горизонтальне переміщення резервуара із рідиною при сталому прискоренні а (рис. 10)
- •3.10.2. Обертання циліндричної посудини із рідиною зі сталою кутовою швидкістю ω (рис. 11)
- •3.10.3. Рівновага газу в полі сили тяжіння
- •Ізотермічна зміна стану газу. У випадку ізотермічного стану газу його густина змінюється відповідно до рівняння Клапейрона:
- •4. Кінематика і динаміка рідини
- •4.1. Схема руху рідини
- •4.2. Витрата. Рівняння витрати.
- •4.3. Диференційні рівняння руху ідеальної рідини
- •4.4. Диференційне рівняння нерозривності
- •5. Рівняння д. Бернуллі
- •5.1. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки ідеальної рідини
- •5.2. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини
- •5.3. Рівняння Бернуллі для потоку реальної (в’язкої) рідини
- •6. Режими руху рідини й основи гідродинамічної продібності
- •7. Ламінарний рух рідини
- •7.1. Визначення втрат напору при рівномірному рухові рідини у трубі
- •8. Турбулентний рух рідини
- •8.1. Особливості турбулентного руху рідини. Пульсації швидкостей і тисків
- •8.2. Дотичні напруження в турбулентному потоці.
- •9. Втрати напору по довжині Втрати напору по довжині визначаються за формулою Дарсі:
- •10. Втрати напору на місцевих опорах
- •10.1. Коефіцієнт місцевого опору. Формула Вейсбаха.
- •10.2. Поняття про кавітацію. Кавітація у місцевих опорах.
- •Складання втрат напору
- •11. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •11.1. Простий трубопровід сталого перетину
- •11.2. З’єднання простих трубопроводів
- •11.3. Трубопроводи з насосною подачею рідини
- •12. Витікання рідини з отворів та насадків
- •12.1. Витікання рідини крізь отвори в тонкій стінці при сталому напорі. Коефіцієнти опору, стиснення, швидкості, витрати
- •12.2. Витікання з отворів при змінному напорі
- •13. Неусталений рух рідини.
- •14. Взаємодія потоку зі стінкеми
- •15. Елементи газової динаміки
- •15.1. Течія газу в каналі, що звужується
- •15.2. Течія газу у каналі, що розширюється. Сопло Лаваля.
- •15.3. Зв'язок між швидкостями течії газу і швидкістю звуку. Число Маха.
- •Іі. Лопатеві насоси і гідродинамічні передачі
- •16. Загальні відомості про гідромашини
- •16.1. Класифікація насосів
- •16.2. Основні параметри насосів
- •16.2.1.Напір насоса.
- •16.3. Висота всмоктування
- •17. Основи теорії відцентрових насосів.
- •17.1. Схема одноступінчастого відцентрового насоса
- •17.2. Основне рівняння відцентрових насосів – рівняння Ейлера. Теоретичний та корисний напори.
- •17.3. Закони пропорційності
- •17.4. Характеристики насосів
- •17.5. Робота насосів на трубопровід
- •17.6. Паралельне зєднання відцентрових насосів
- •17.7. Послідовне зєднання відцентрових насосів
- •17.8. Нестійка робота насосної установки (помпаж)
16.3. Висота всмоктування
Всмоктування рідини насосом
відбувається під дією різниці тисків
у приймальній ємності р0
та на вході в насос рвс
або під дією різниці
напорів
. Висота всмоктування може бути визначена
з рівняння (1)
Беручи до уваги, що w0≈0, отримаємо
.
Таким чином, висота всмоктування насоса збільшується зі зростанням тиску р0 в приймальній ємності та зменшується зі збільшенням тиску рвс, швидкості руху рідини wвс та втрат напору hвс у всмоктувальному трубопроводі.
Якщо рідина перекачується з відкритої ємності, тоді тиск р0 дорівнює атмосферному ра. Тиск на вході в насос повинен бути більшим за тиск рt насиченої пари рідини, що перекачується, при температурі всмоктування, інакше в протилежному випадку рідина в насосі почне кипіти. При цьому в результаті інтенсивного виділення з рідини пари та розчинених в ній газів є можливим розривання потоку та зменшення висоти всмоктування до нуля. Отож
.
При перекачуванні з відкритих резервуарів висота всмоктування не може бути більше за висоту стовпа перекачувальної рідини, відповідного атмосферному тиску.
Кавітація виникає при високих швидкостях обертання робочих коліс відцентрових насосів та при перекачуванні гарячих рідин в умовах, коли відбувається інтенсивне пароутворення в рідині, що знаходиться в насосі. Бульбашки пари потрапляють разом з рідиною в область більш високих тисків, де миттєво конденсуються. Рідина стрімко заповнює порожнини, в яких знаходилася конденсована пара, що супроводжується гідравлічними ударами, шумом та трясінням насоса. Кавітація призводить до швидкого руйнування насоса за рахунок гідравлічних ударів та посилення корозії в період пароутворення. При кавітації продуктивність та напір насоса різко зменшуються.
Явище кавітації призводить
до зменшення допустимої вакуумметричної
висоти всмоктування,
під якою розуміють різницю тисків у
приймальній ємності та у всмоктую чому
патрубку насоса, що виражена у м
стовпа перекачувальної рідини
.
Значення Нвак
можна визначити з
рівняння (1), нехтуючи величиною w0.
Для того, щоб запобігти
виникненню кавітації при роботі насоса,
допустиме значення вакуум метричної
висоти всмоктування (Нвак’)
приймають, віднімаючи від Нвак,
знайдену з рівняння (1), деяку висоту, що
називається кавітаційним
запасом (Δhk,
м). Таким чином
,
при чому значення Δhk (або Нвак) наводять в каталогах насосів при р=1 кгс/см2 та t=20 0С.
Практично висота всмоктування насосів при перекачуванні рідини не перевищує наступних значень: t=10 0С – 6 м, t=20 0С – 5м, t=30 0С – 4 м, t=40 0С – 3 м, t=50 0С – 2 м, t=60 0С – 1м, t=65 0С – 0 м.
17. Основи теорії відцентрових насосів.
17.1. Схема одноступінчастого відцентрового насоса
У відцентрових насосах всмоктування та нагнітання рідини відбувається рівномірно та безперервно під дією відцентрової сили, що виникає при обертанні робочого колеса з лопатками, розміщеного у спіралеподібному корпусі.
В одноступеневому відцентровому насосі (рис. 33) рідина із всмоктуючого трубопроводу 1 надходить вздовж осі робочого колеса 2 в корпус 3 насоса й, потрапляє на лопатки 4, де набуває обертального руху. Відцентрова сила відштовхує рідину в канал змінного перетину між корпусом та робочим колесом, в якому швидкість рідини зменшується до значення, рівного швидкості в нагнітальному трубопроводі 5. При цьому, як витікає з рівняння Бернуллі, відбувається перетворення кінетичної енергії потоку рідини в статичний напір, що забезпечує підвищення тиску. На вході в колесо створюється знижений тиск, і рідина з приймальної ємності безперервно надходить в насос.
Тиск, що створюється відцентровим насосом, залежить від швидкості обертання робочого колеса. Внаслідок значних зазорів між колесом та корпусом насоса розрідження, що виникає при обертанні колеса, є недостатнім для підйому рідини по всмоктуючому трубопроводу, якщо він та корпус не залиті рідиною. Тому відцентровий насос перед пуском заливають перекачувальною рідиною. Щоб рідина не виливалася з насоса та всмоктую чого трубопроводу при заливці насоса або при його нетривалих зупинках, на кінці всмоктую чого трубопроводу, зануреного в рідину, встановлюють зворотний клапан.
Напір одноступеневих відцентрових насосів обмежений (не перевищує 50 м). Для створення більш високих напорів застосовують багатоступінчасті насоси, що мають декілька робочих коліс в загальному корпусі, розташованих на одному валу.
