- •2. Основні властивості рідини
- •2.1. Визначення рідини
- •2.2. Сили, що діють в рідині. Тиск в рідині.
- •2.3. Фізичні властивості рідини
- •3.Гідростатика
- •3.1. Гідростатичний тиск та його властивості
- •3.2. Диференційне рівняння рівноваги рідини
- •3.3. Рівновага рідини в полі сили ваги. Основне рівняння гідростатики.
- •3.4. Графічна інтерпретація абсолютного та надлишкового тиску
- •3.5. Енергетична інтерпретація основного рівняння гідростатики
- •3 Ратм атм .6. Прилади для вимірювання тиску
- •3.7. Сила тиску на плоску стінку
- •3.8. Сила тиску рідини на криволінійні стінки.
- •3.9. Закон Архімеда
- •3.10. Відносна рівновага рідини
- •3.10.1. Горизонтальне переміщення резервуара із рідиною при сталому прискоренні а (рис. 10)
- •3.10.2. Обертання циліндричної посудини із рідиною зі сталою кутовою швидкістю ω (рис. 11)
- •3.10.3. Рівновага газу в полі сили тяжіння
- •Ізотермічна зміна стану газу. У випадку ізотермічного стану газу його густина змінюється відповідно до рівняння Клапейрона:
- •4. Кінематика і динаміка рідини
- •4.1. Схема руху рідини
- •4.2. Витрата. Рівняння витрати.
- •4.3. Диференційні рівняння руху ідеальної рідини
- •4.4. Диференційне рівняння нерозривності
- •5. Рівняння д. Бернуллі
- •5.1. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки ідеальної рідини
- •5.2. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини
- •5.3. Рівняння Бернуллі для потоку реальної (в’язкої) рідини
- •6. Режими руху рідини й основи гідродинамічної продібності
- •7. Ламінарний рух рідини
- •7.1. Визначення втрат напору при рівномірному рухові рідини у трубі
- •8. Турбулентний рух рідини
- •8.1. Особливості турбулентного руху рідини. Пульсації швидкостей і тисків
- •8.2. Дотичні напруження в турбулентному потоці.
- •9. Втрати напору по довжині Втрати напору по довжині визначаються за формулою Дарсі:
- •10. Втрати напору на місцевих опорах
- •10.1. Коефіцієнт місцевого опору. Формула Вейсбаха.
- •10.2. Поняття про кавітацію. Кавітація у місцевих опорах.
- •Складання втрат напору
- •11. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •11.1. Простий трубопровід сталого перетину
- •11.2. З’єднання простих трубопроводів
- •11.3. Трубопроводи з насосною подачею рідини
- •12. Витікання рідини з отворів та насадків
- •12.1. Витікання рідини крізь отвори в тонкій стінці при сталому напорі. Коефіцієнти опору, стиснення, швидкості, витрати
- •12.2. Витікання з отворів при змінному напорі
- •13. Неусталений рух рідини.
- •14. Взаємодія потоку зі стінкеми
- •15. Елементи газової динаміки
- •15.1. Течія газу в каналі, що звужується
- •15.2. Течія газу у каналі, що розширюється. Сопло Лаваля.
- •15.3. Зв'язок між швидкостями течії газу і швидкістю звуку. Число Маха.
- •Іі. Лопатеві насоси і гідродинамічні передачі
- •16. Загальні відомості про гідромашини
- •16.1. Класифікація насосів
- •16.2. Основні параметри насосів
- •16.2.1.Напір насоса.
- •16.3. Висота всмоктування
- •17. Основи теорії відцентрових насосів.
- •17.1. Схема одноступінчастого відцентрового насоса
- •17.2. Основне рівняння відцентрових насосів – рівняння Ейлера. Теоретичний та корисний напори.
- •17.3. Закони пропорційності
- •17.4. Характеристики насосів
- •17.5. Робота насосів на трубопровід
- •17.6. Паралельне зєднання відцентрових насосів
- •17.7. Послідовне зєднання відцентрових насосів
- •17.8. Нестійка робота насосної установки (помпаж)
15.2. Течія газу у каналі, що розширюється. Сопло Лаваля.
Залежність питомої (віднесеної до одиниці площі перерізу каналу) масової витрати газу від відносного тиску р/ро у даному перерізі потоку виражається формулою (2). Якщо відношення рк/ро стає мене, ніж критичне, тоді разом із його зменшенням зменшується і значення питомої масової витрати потоку газу ρυ (див. рис. 15.2).
Вздовж каналу, стінки якого обмежують потік газу, повинна виконуватися умова суцільності. Якщо витікання газу здійснюється у середовище із тиском р2 меншим, ніж критичний тиск, тоді для того, щоб на виході з каналу встановився цей тиск, повинна виконуватися умова ρ2υ2ω2= ρкυкωк.
У розглядуваному перерізі тиск середовища р2, густина газу ρ2 і швидкість газу υ2 відомі, тому що вони залежать тільки від початкових параметрів газу і тиску р2 у цьому перерізі каналу. Як вже зазначалося, в такому перерізі питома масова витрата газу ρ2υ2 менша, ніж в критичному, тому площа розглядуваного перерізу має бути більша, ніж площа мінімального перерізу каналу ωк:
.
Для того, щоб у вихідному перерізі каналу встановлювався тиск навколишнього середовища, що є меншим за критичний, канал має поступово розширюватися. Швидкість витікання газу в навколишнє середовище буде більше, ніж звукова, тому що тиск, що встановлюється у вихідному перерізі каналу р2, менший за критичний. Для отримання швидкості витікання газу більшої за швидкість звуку, необхідно спочатку у збіжному каналі знизити тиск до критичного, а потім у розбіжному каналі додатково знизити тиск від критичного до тиску навколишнього середовища. Подібний канал, що називається соплом Лаваля, показаний на рис. 15.3.
Розширення газу спочатку у збіжному, а потім у розбіжному каналі для отримання надзвукової швидкості потоку на виході здійснюється з відносно невеликими гідравлічними втратами.
15.3. Зв'язок між швидкостями течії газу і швидкістю звуку. Число Маха.
Істотне значення при вивченні течії газу має відношення швидкості течії υ до місцевої швидкості звуку а. Це відношення зазвичай позначають літерою М і називають числом Маха:
υ/а=М.
Приймемо, що початкові тиск ро і густина ρо потоку газу відомі. Швидкісний напір у будь-якому перерізі потоку при адіабатній течії
.
(3)
Відомо також, що місцева швидкість
розповсюдження звуку
.
Поділивши рівняння (3) на квадрат швидкості звуку, отримаємо:
.
(4)
Відношення початкового тиску потоку газу до тиску в даному перерізі
.
(5)
Якщо число Маха дорівнює одиниці, відношення
.
Отож, тиск в даному перерізі дорівнює критичному і швидкість течії газу дорівнює швидкості звуку. Якщо в потоці газу встановлюється критичний тиск, тоді швидкості в ньому є однаковими і рух є рівномірним.
При М<1 тиск, що встановлюється в потоці газу, більший за критичний, тому при звуженні каналу тиск знижується і швидкість течії газу зростає. При розширенні каналу тиск зростає і швидкість зменшується (рис. 15.2). Потік газу, що тече зі швидкістю меншою, ніж звукова, веде себе аналогічно до потоку нестисливої рідини.
При М>1 тиск в потоці газу менший за критичний. Це означає, що потік газу не буде аналогічним до потоку нестисливої рідини. При збільшенні перерізу каналу тиск буде знижуватися, а швидкість течії зростати. При цьому швидкості течії газу будуть більше, ніж швидкість звуку. Гальмування потоку газу при переході від надзвукової до дозвукової швидкості течії супроводжується стрибками ущільнення і пов’язано із значними втратами енергії.
