- •2. Основні властивості рідини
- •2.1. Визначення рідини
- •2.2. Сили, що діють в рідині. Тиск в рідині.
- •2.3. Фізичні властивості рідини
- •3.Гідростатика
- •3.1. Гідростатичний тиск та його властивості
- •3.2. Диференційне рівняння рівноваги рідини
- •3.3. Рівновага рідини в полі сили ваги. Основне рівняння гідростатики.
- •3.4. Графічна інтерпретація абсолютного та надлишкового тиску
- •3.5. Енергетична інтерпретація основного рівняння гідростатики
- •3 Ратм атм .6. Прилади для вимірювання тиску
- •3.7. Сила тиску на плоску стінку
- •3.8. Сила тиску рідини на криволінійні стінки.
- •3.9. Закон Архімеда
- •3.10. Відносна рівновага рідини
- •3.10.1. Горизонтальне переміщення резервуара із рідиною при сталому прискоренні а (рис. 10)
- •3.10.2. Обертання циліндричної посудини із рідиною зі сталою кутовою швидкістю ω (рис. 11)
- •3.10.3. Рівновага газу в полі сили тяжіння
- •Ізотермічна зміна стану газу. У випадку ізотермічного стану газу його густина змінюється відповідно до рівняння Клапейрона:
- •4. Кінематика і динаміка рідини
- •4.1. Схема руху рідини
- •4.2. Витрата. Рівняння витрати.
- •4.3. Диференційні рівняння руху ідеальної рідини
- •4.4. Диференційне рівняння нерозривності
- •5. Рівняння д. Бернуллі
- •5.1. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки ідеальної рідини
- •5.2. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини
- •5.3. Рівняння Бернуллі для потоку реальної (в’язкої) рідини
- •6. Режими руху рідини й основи гідродинамічної продібності
- •7. Ламінарний рух рідини
- •7.1. Визначення втрат напору при рівномірному рухові рідини у трубі
- •8. Турбулентний рух рідини
- •8.1. Особливості турбулентного руху рідини. Пульсації швидкостей і тисків
- •8.2. Дотичні напруження в турбулентному потоці.
- •9. Втрати напору по довжині Втрати напору по довжині визначаються за формулою Дарсі:
- •10. Втрати напору на місцевих опорах
- •10.1. Коефіцієнт місцевого опору. Формула Вейсбаха.
- •10.2. Поняття про кавітацію. Кавітація у місцевих опорах.
- •Складання втрат напору
- •11. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •11.1. Простий трубопровід сталого перетину
- •11.2. З’єднання простих трубопроводів
- •11.3. Трубопроводи з насосною подачею рідини
- •12. Витікання рідини з отворів та насадків
- •12.1. Витікання рідини крізь отвори в тонкій стінці при сталому напорі. Коефіцієнти опору, стиснення, швидкості, витрати
- •12.2. Витікання з отворів при змінному напорі
- •13. Неусталений рух рідини.
- •14. Взаємодія потоку зі стінкеми
- •15. Елементи газової динаміки
- •15.1. Течія газу в каналі, що звужується
- •15.2. Течія газу у каналі, що розширюється. Сопло Лаваля.
- •15.3. Зв'язок між швидкостями течії газу і швидкістю звуку. Число Маха.
- •Іі. Лопатеві насоси і гідродинамічні передачі
- •16. Загальні відомості про гідромашини
- •16.1. Класифікація насосів
- •16.2. Основні параметри насосів
- •16.2.1.Напір насоса.
- •16.3. Висота всмоктування
- •17. Основи теорії відцентрових насосів.
- •17.1. Схема одноступінчастого відцентрового насоса
- •17.2. Основне рівняння відцентрових насосів – рівняння Ейлера. Теоретичний та корисний напори.
- •17.3. Закони пропорційності
- •17.4. Характеристики насосів
- •17.5. Робота насосів на трубопровід
- •17.6. Паралельне зєднання відцентрових насосів
- •17.7. Послідовне зєднання відцентрових насосів
- •17.8. Нестійка робота насосної установки (помпаж)
15. Елементи газової динаміки
Течія газів (стисливих рідин) розглядається з урахуванням декількох умов. Приймають, що газ позбавлений в’язкості або впливом в’язкості можна знехтувати. До маси газу не підводиться теплота з навколишнього середовища і відсутній обмін механічною енергією. Тому процеси, що супроводжують течію газу, є адіабатними. Окрім цього, у живих перерізах потоку розподіл тиску і швидкостей течії приймається рівномірним. Така постановка задачі про течію газу називається одномірною.
15.1. Течія газу в каналі, що звужується
Нехай газ надходить до каналу, що звужується, з ресиверу, де швидкість дорівнює нулю, а температура і тиск Т0 і р0 (рис. 15.1). У будь-якому перерізі каналу буде дотримуватися рівність
υ2/2+срТ=срТ0,
де υ – середня швидкість течії газу в даному перерізі; Т – його температура.
Швидкість течії газу в даному перерізі
.
Температура Т0=(р0/ρ0)(1/R) і
.
При течії газу відношення значень температур в данному перерізі каналу і ресивері буде:
.
Оскільки течія газу адіабатна, то
.
Швидкість течії потоку газу в перерізі, де тиск дорівнює р:
.
(1)
Цей вираз називають рівнянням Сен-Венана.
Швидкість газу залежить від початкових умов, відношення ро/ ρо=RTo і відношення тиску у даному перерізі каналу р до початкового тиску ро. Коли тиск р у перерізі каналу стає рівним нулю, швидкість течії приймає максимальне (кінцеве) значення; коли тиск у перерізі стає рівним початковому, течія газу в каналі припиняється. При змінюванні відношення р/ро від 1 до 0 швидкість течії в даному перерізі каналу змінюється від нуля до максимуму.
Густина газу вздовж каналу буде змінюватися в залежності від тиску у послідовних перерізах. Густина газу при адіабатній течії буде змінюватися за законом
.
При р=0 густина газу прямує до нуля, при
р=ро – до початкової густини.
Вздовж розглядуваного каналу згідно
із законом суцільності зберігається
сталість масової витрати газу:
.
Розглянемо, як змінюється добуток швидкості течії і густини в залежності від відношення тиску в данному перерізі до початкового тиску:
.
(2)
Коли р/ро=0 добуток ρυ=0; коли р/ро=1, добуток ρυ також дорівнює нулю. При зміні відношення тисків р/ро від нуля до одиниці значення добутку ρυ проходить через максимум.
Тиск, при якому добуток ρυ має максимальне значення, називається критичним і позначається рк. Відношення тисків рк/ро, що відповідає максимуму функції ρυ, складає:
.
(3)
При показнику адіабати к=1,41 критичне відношення тисків рк/ро=0,528.
Вздовж збіжного каналу, як це вже зазначалася, зберігається сталість масової витрати газу. При поступовому звуженні каналу, що відповідає зменшенні площі його перерізу ω, повинен збільшуватися добуток ρυ:
ρυ=m/ω=const/ ω.
Отож, вздовж каналу зменшується відношення р/ро, тобто тиск знижується. Відношення р/ро вздовж каналу по мірі його звуження буде все більше наближатися до критичного відношення рк/ро (рис. 15.2, гілка ab).
Коли відношення р/ро сягне критичного значення, при подальшому звуженні каналу тиск знижуватися не буде. Добуток швидкості течії і густини являє собою масову витрату газу на одиницю площі перерізу каналу. Швидкість течії газу відповідно до рівняння (1) має межу, у той час як його густина може прямувати до нуля. Отже, об’єми одиниці маси газу можуть сягати дуже великих значень. Канал вже не може пропускати витрату більшу, ніж критична, і на виході з каналу встановлюється тиск, рівний критичному рк.
Доти, доки тиск середовища р1, в яке відбувається витікання газу, більший критичного рк, тобто дотримується умова р1>рк, у кінцевомц перерізі каналу встановлюється тиск навколишнього середовища р1. Коли тиск в середовищі є меншим, ніж критичного, тобто р1<рк, у вихідному перерізі каналу встановлюється критичний тиск рк, що не залежить від тиску р1. Якщо у вихідному перерізі каналу встановлюється критичний тиск рк, тоді швидкість витікання газу
(3)
Густина газу при критичному тиску
.
Критичний тиск
.
Відношення
.
Відповідно, швидкість течії газу в перерізі збіжного каналу, де встановлюється критичний тиск:
,
де а – швидкість звуку.
Таким чином, якщо витікання з каналу, що звужується, відбувається у середовище із тиском меншим, ніж атмосферний, тоді швидкість у вихідному перерізі каналу не буде залежати від тиску навколишнього середовища і буде дорівнювати швидкості звуку. Якщо тиск навколишнього середовища буде більшим, ніж критичний, тоді швидкість витікання газу буде меншою за швидкість звуку, а її значення буде залежати від протитиску. Отримати у збіжному каналі швидкість більшу, ніж критична, неможливо.
