- •2. Основні властивості рідини
- •2.1. Визначення рідини
- •2.2. Сили, що діють в рідині. Тиск в рідині.
- •2.3. Фізичні властивості рідини
- •3.Гідростатика
- •3.1. Гідростатичний тиск та його властивості
- •3.2. Диференційне рівняння рівноваги рідини
- •3.3. Рівновага рідини в полі сили ваги. Основне рівняння гідростатики.
- •3.4. Графічна інтерпретація абсолютного та надлишкового тиску
- •3.5. Енергетична інтерпретація основного рівняння гідростатики
- •3 Ратм атм .6. Прилади для вимірювання тиску
- •3.7. Сила тиску на плоску стінку
- •3.8. Сила тиску рідини на криволінійні стінки.
- •3.9. Закон Архімеда
- •3.10. Відносна рівновага рідини
- •3.10.1. Горизонтальне переміщення резервуара із рідиною при сталому прискоренні а (рис. 10)
- •3.10.2. Обертання циліндричної посудини із рідиною зі сталою кутовою швидкістю ω (рис. 11)
- •3.10.3. Рівновага газу в полі сили тяжіння
- •Ізотермічна зміна стану газу. У випадку ізотермічного стану газу його густина змінюється відповідно до рівняння Клапейрона:
- •4. Кінематика і динаміка рідини
- •4.1. Схема руху рідини
- •4.2. Витрата. Рівняння витрати.
- •4.3. Диференційні рівняння руху ідеальної рідини
- •4.4. Диференційне рівняння нерозривності
- •5. Рівняння д. Бернуллі
- •5.1. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки ідеальної рідини
- •5.2. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини
- •5.3. Рівняння Бернуллі для потоку реальної (в’язкої) рідини
- •6. Режими руху рідини й основи гідродинамічної продібності
- •7. Ламінарний рух рідини
- •7.1. Визначення втрат напору при рівномірному рухові рідини у трубі
- •8. Турбулентний рух рідини
- •8.1. Особливості турбулентного руху рідини. Пульсації швидкостей і тисків
- •8.2. Дотичні напруження в турбулентному потоці.
- •9. Втрати напору по довжині Втрати напору по довжині визначаються за формулою Дарсі:
- •10. Втрати напору на місцевих опорах
- •10.1. Коефіцієнт місцевого опору. Формула Вейсбаха.
- •10.2. Поняття про кавітацію. Кавітація у місцевих опорах.
- •Складання втрат напору
- •11. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •11.1. Простий трубопровід сталого перетину
- •11.2. З’єднання простих трубопроводів
- •11.3. Трубопроводи з насосною подачею рідини
- •12. Витікання рідини з отворів та насадків
- •12.1. Витікання рідини крізь отвори в тонкій стінці при сталому напорі. Коефіцієнти опору, стиснення, швидкості, витрати
- •12.2. Витікання з отворів при змінному напорі
- •13. Неусталений рух рідини.
- •14. Взаємодія потоку зі стінкеми
- •15. Елементи газової динаміки
- •15.1. Течія газу в каналі, що звужується
- •15.2. Течія газу у каналі, що розширюється. Сопло Лаваля.
- •15.3. Зв'язок між швидкостями течії газу і швидкістю звуку. Число Маха.
- •Іі. Лопатеві насоси і гідродинамічні передачі
- •16. Загальні відомості про гідромашини
- •16.1. Класифікація насосів
- •16.2. Основні параметри насосів
- •16.2.1.Напір насоса.
- •16.3. Висота всмоктування
- •17. Основи теорії відцентрових насосів.
- •17.1. Схема одноступінчастого відцентрового насоса
- •17.2. Основне рівняння відцентрових насосів – рівняння Ейлера. Теоретичний та корисний напори.
- •17.3. Закони пропорційності
- •17.4. Характеристики насосів
- •17.5. Робота насосів на трубопровід
- •17.6. Паралельне зєднання відцентрових насосів
- •17.7. Послідовне зєднання відцентрових насосів
- •17.8. Нестійка робота насосної установки (помпаж)
5.2. Рівняння Бернуллі для елементарної струминки реальної рідини
Якщо при русі ідеальної рідини її повна питома енергія чи напір Н зберігає незмінне значення по довжині струмка, то при русі реальної рідини ця енергія буде зменшуватися по напрямку руху. Причиною цього є витрати енергії на подолання опорів руху, що зумовлюються внутрішнім тертям у в’язкій рідині.
, де hвтр – втрата
напору між перетинами 1 та 2.
Згідно із цим графік рівняння Бернуллі для струмка реальної рідини буде відрізнятися від аналогічного графіка для ідеальної рідини. Оскільки у випадку реальної рідини повний напір вздовж струмка не є сталим, а зменшується по напрямку руху, зміна його значень по довжині струмка зображують не горизонтальною прямою, як у випадку ідеальної рідини, а деякою похилою кривою.
5.3. Рівняння Бернуллі для потоку реальної (в’язкої) рідини
При переході від елементарної струминки ідеальної рідини до потоку реальної (в’язкої) рідини, що має кінцеві розміри та обмеженого стінками, необхідно враховувати нерівномірність розподілення швидкостей по перетину, а також втрати енергії (напору). Перше та друге є слідством в’язкості рідини.
При русі в’язкої рідини вздовж твердої стінки, наприклад, в трубі, виникає гальмування потоку внаслідок впливу в’язкості та дії сил молекулярного зчеплення між рідиною та стінкою. Тому найбільшого значення швидкість досягає в центральній частині потоку, а по мірі приближення до стінки вона зменшується практично до нуля.
Внаслідок нерівномірного розподілу швидкостей виникає ковзання (зсув) одних шарів рідини відносно других, виникають дотичні напружини (напружини тертя). Окрім цього, рух в’язкої рідини часто супроводжується обертанням часток, вихроутворенням та перемішуванням. Все це потребує витрат енергії, тому питома енергія в’язкої рідини, що рухається, не залишається сталою, як у випадку ідеальної рідини, а поступово витрачається на подолання опорів, і, як наслідок, зменшується вздовж потоку.
Із-за нерівномірності розподілу швидкостей вводять до розгляду середню по перетину швидкість υсер, та середнє значення питомої енергії рідини в даному перетині.
Зробимо припущення: в межах
поперечних перетинів потоку є справедливим
основний закон гідростатики:
Введемо поняття потужності потоку. Потужністю потоку в даному перетині будемо називати повну енергію, яку проносить потік через цей перетин в одиницю часу. Так як в різних точках поперечного перетину потоку частки рідини мають різну енергію, спочатку виразимо елементарну потужність (потужність елементарної струминки) у вигляді добутку повної питомої енергії рідини в даній точці та елементарної масової витрати:
Потужність всього потоку:
Враховуючи зроблене припущення:
Знайдемо середнє по перетину
значення повної питомої енергії рідини,
поділивши повну потужність потоку на
масову витрату. Згадуючи, що
,
отримаємо:
Помноживши та поділивши
останній член на
,
отримаємо (переходячи до напорів):
,
де α – безрозмірний коефіцієнт Коріоліса, що враховує нерівномірність розподілу швидкостей і рівний:
Для ламінарного руху в циліндричній трубі α=2, а для турбулентного α=1,045...1,10.
Візьмемо два перетини реального потоку, перший та другий, та позначимо середні значення повного напору рідини в цих перетинах відповідно Нсер1 та Нсер2. Тоді
Нсер1=Нсер2+∑hвтр , де ∑hвтр – сумарна втрата повного напору на ділянці між перетинами 1 та 2.
Використовуючи формулу для Нсер, вищезгадане рівняння можна переписати так:
Це є рівнянням Бернуллі для потоку в’язкої рідини.
При практичних розрахунках часто приймають α=1, тим самим нехтуючи нерівномірністю розподілу швидкостей та припускаючи, що всі струминки як би рухаються з одною й самою середньою швидкістю. Тому часто для практичних розрахунків рівняння Бернуллі для реальної рідини записують у вигляді:
Якщо для струминки ідеальної рідини рівняння Бернуллі являє собою закон збереження механічної енергії, то для потоку реальної рідини воно є рівнянням балансу енергії з урахуванням втрат. Енергія, що втрачається рідиною на даній ділянці течії, не зникає безслідно, а перетворюється на іншу форму – теплову.
Зменшення середнього значення повної питомої енергії рідини вздовж потоку, віднесене до одиниці його довжини, називається гідравлічним схилом. Зміна питомої потенційної енергії рідини, віднесена до одиниці довжини, називається п’єзометричним схилом.
