3. Причини кризи українських підприємств

Більшість вітчизняних підприємств внаслідок економічної, політичної, фінансової нестабільності, недосконалості ринків товарів та послуг, системи інвестування тощо, знаходяться в ситуації критичного фінансово-господарського стану. Кризовий стан українських підприємств виник під впливом різних факторів.

Значення цих факторів дуже важливе. Слабка державна влада призводить до недосконалості законодавства в галузі господарського права. Це проявляється у ставленні держави до виробничої та підприємниць­кої діяльності, частих змінах законодавства, високому рівні оподаткування, умовах експорту-імпорту тощо. Незважаючи на те, що в Україні вже досить довго функціонують Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та інші нормативні документи, які визначають підстави для проголошення підприємства банкрутами, вони не в змозі враховувати всі численні нюанси чинного механізму банкрутства. Важливим фактором впливу на фінансовий стан підприємства можна вважати сповільнення розвитку науки та техніки. Не секрет, що вітчизняні підприємства у своїй більшості неохоче впроваджу­ють наукові досягнення, особливо через брак коштів, що досить вагомо впливає на прибутковість виробництва.

Отже, сотні чинників, що діють у різних напрямках, призводять до руйнування організаційного, економічного і виробничого механізму функціонування підприємства.

Політичну й економічну нестабільність, розрегулювання фінансового механізму й інфляційних процесів варто віднести до найбільше значних чинників, що погіршують кризову ситуацію українських державних і приватних підприємств.

Підприємство потрапляє в кризовий стан внаслідок сукупності передумов конструкторсько-технологічного, економічного, фінансового характеру, а також недоліків внутрішньофірмового економічного управління, наведених на рис. 4

Причини кризи українських підприємств

Неконкурентоспромож-ність продукції; Завищений рівень ресурсомісткості продукції; Низька загрузка надлишкових виробничих потужностей, розрахованих на вузьку спеціалізацію та широку кооперацію виробництва

Висока собівартість продукції через завищену ресурсомісткість та високі ціни на сировину, матеріали, транспорт, енергоресурси; Низька рентабельність; Відсутність оборотних коштів через гальмування руху оборотного капіталу та застій його в товарних запасах та в дебіторській заборгованості; Відсутність вільних коштів для оновлення продукції та підвищення її конкурентоспроможності

У структурі виручки незначна питома вага грошових коштів та висока частка бартерів; Великі відтоки грошових коштів на комунальні витрати та утримування виробничих потужностей; Збитки від утримування об’єктів соціальної сфери

Відсутність економічної мотивації у персоналу управління на зниження витрат, зростання виручки та завантаження виробничих потужностей; Наявність тіньових підприємницьких доходів у головних спеціалістів та керівників підрозділів; Відсутність фінансової відповідальності підрозділів на результати їх роботи на ринках товарів і послуг

Конструкторсько-технологічні

економічні

фінансові

Внутрішньофірмове економічне управління

Рис. 4. Причини кризи українських підприємств

Існує ряд проблем в діяльності підприємств, що впливають на глибину промислової кризи. Основні з них:

• неефективність системи управління підприємствами;

• низький рівень відповідальності керівників перед засновниками за

наслідки рішень, що приймаються;

• низькі розміри статутного капіталу товариств;

• незабезпечення єдності підприємств як майнового комплексу, що знижує його інвестиційну привабливість;

• високі витрати на утримання об’єктів соціально-культурного

призначення і житлово-комунального господарства;

• наявність на підприємствах давно застарілих технологічних ліній

виробництва, що істотно впливає на конкурентоспроможність продукції підприємств тощо.

Закономірним результатом розвитку симптомів фінансової кризи є непомірна кредиторська заборгованість, неплатоспроможність та банкрутство підприємства.