- •Загальна частина.
- •Вихідні дані для проектування.
- •Обсяг курсової роботи.
- •Загальні положення;
- •Проектування I розрахунок систем опалення зимових теплиць
- •1. Розрахунок тепловтрат зимової теплиці
- •2. Розрахунок опалювальних приладів з гладких труб в системі опалення шатра теплиці.
- •3. Проектування і розрахунок систем повітряного опалення теплиць.
- •3.1. Загальні положення.
- •3.2. Підбір та розрахунок повітронагрівачів.
- •3.2.1 Підбір газових калориферів.
- •3.2.2. Підбір електрокалориферного устаткування.
- •3.3. Розрахунок системи розподілу повітря в теплиці.
- •3.3.1. Повітроводи змінного перерізу з муфтовими розподільниками.
- •3.3.2. Перфоровані повітроводи з плівкових полімерних матеріалів.
- •Приклади розрахунків.
- •4.1 Визначення коефіцієнтів огороджень
- •Визначення тепловтрат
- •Розрахунок системи водяного опалення шатра теплиці
- •Розрахунок системи повітряного опалення.
- •4.4.1. Розрахунок нагрівачів повітря
- •4.4.2 Гідравлічний розрахунок системи розподілу повітря в теплиці.
- •Гідравлічний розрахунок
- •Ділянка № 2
- •Ділянка № 4
- •Ділянка № 5
- •Ділянка № 6
- •Київський національний університет будівництва і архітектури
Розрахунок системи повітряного опалення.
В прикладі розглянемо розрахунок системи повітряного опалення найбільшого за тепловим навантаженням крайнього прогону теплиці. Вона містить радіальний вентилятор, нагрівач повітря (газовий чи електрокалорифер) та повітроводи для розподілу повітря в теплиці (сталеві з муфтовими розподільниками чи перфоровані з поліетиленової плівки) План розміщення обладнання та аксонометричні схеми варіантів цієї системи наведені на рис.11,12.
Починаємо розрахунок з підбору повітронагрівача, далі виконуємо гідравлічний розрахунок повітроводів та розподільників повітря, після чого підбираємо радіальний вентилятор.
4.4.1. Розрахунок нагрівачів повітря
Для підбору повітронагрівачів використовуємо такі вихідні дані:
Розрахункові тепловтрати крайнього прогону теплиці (стор.26)
- Qоп =102182 Вт;
2. Температура внутрішнього повітря в теплиці - twz = 16 oC;
3. Максимально-допустима температура нагрітого повітря - tin max = 60oC;
А. Варіант з газовими калориферами
Визначаємо потрібну кількість повітря за формулою (3.1)
L = 3,6 Qоп / in cp (tin - twz), м3/год,
де in– густина повітря; при tmax = 60oC in = 353/(273+60)=1,06 кг/м3,
ср – питома теплоємність повітря; приймаємо ср = 1,005 кДж/кг oC.
L = 3,6·102182/·1,005 (60 - 16)=7847 м3/год.
Приймаємо до установки теплогенератор АТОН типу А-250. Згідно з табл.3.2 маємо: номінальна теплова потужність - 0,17 МВт, кількість повітря, що нагрівається, 11000 м3/год, номінальна витрата газу - 26,7 м3/год, тиск газу - 2,5 кПа, ККД - 95%, витрата електроенергії - 11,7 кВт, тиск повітря на виході - 0,5 кПа.
Визначаємо температуру повітря tin на виході з прийнятого газового калорифера А-250 за формулою
tin = [3,6 ·Qоп / in· cp·L д ] + t wz , м3/год,
де L д - дійсна кількість повітря, яке нагрівається у калорифері, м3/год;
tin = [3,6·102182 / ·1,005·11000] +16 = 47,4oC.
Уточнюємо густину припливного повітря:
in д = 353/(273+47,4)=1,101 кг/м3.
Уточнюємо максимальну дійсну температуру повітря на виході з калорифера:
tin д = [3,6·102182/·1,005·11000] +16 = 46,2oC,
що не перевищує допустиму (60оС-для плівкових розподільників, 70°С-для ін.).
Визначену tin д використовуємо в подальших розрахунках розподільників повітря.
Б. Варіант з електрокалорифером.
Потрібна кількість повітря, яка визначена вище за формулою (3.1), дорівнює
L = 3,6·102182/·1,005 (60 - 16)=7847 м3/год.
Приймаємо до установки електрокалорифер СФО-160. Його технічні характеристики за табл. 3.3 такі: кількість теплоти – 157,5 кВт, кількість повітря - 8500 м3/год, максимальна температура повітря - 60°С, аеродинамічний опір - 250 Па.
Визначаємо температуру повітря tin на виході з прийнятого електрокалорифера за формулою
tin = [3,6 ·Qоп / in· cp·Lд ] + twz , м3/год,
де L д - дійсна кількість повітря, яке підігрівається у калорифері, м3/год;
tin = [3,6·102182 / ·1,005·8500] +16 = 56,6oC.
Уточнюємо густину припливного повітря:
in д = 353/(273+56,6)=1,071 кг/м3
Уточнюємо максимальну дійсну температуру повітря на виході з калорифера:
tin д = [3,6·102182/·1,005·8500] +16 = 56,2oC,
що не перевищує допустиму (60оС-для плівкових розподільників, 70°С-для ін.).
Визначену tin д використовуємо в подальших розрахунках розподільників повітря.