25.5.2. Прискорювачі тужавлення

Прискорювачі тужавлення - це модифікуючі добавки, які вводять у суху будівельну суміш д.\я регулювання часу втрати розчиновою сумішшю рухливості.

Втрата розчиновою сумішшю рухливості (загуснення, тужавлення) ускладнює або взагалі робить неможливим їі практичне застосування -розчинова суміш стає нетехнологічною. При цьому розчинова суміш, вже задіяна у будівельному процесі, повинна пІс,\я проходження певно­го часу тужавіти, втратити свою пластичність, що є початковим проце­сом затвердіння суміші (формування структурної міцності). Необхідність введення у суміш добавок - прискорювачів тужавлення, на відміну від добавок - сповільнювачів, виникає, наприклад, для сумішей, що вико­ристовуються при низьких температурах, для ремонтних складів, спеціальних торкрет- і набризк- сумішей, а також для компенсації побічного ефекту сповільнювання тужавлення, викликаного застосуван­ням деяких інших модифікуючих добавок, про які говорилося вище.

Оскільки тужавлення розчинової суміші є початковим етапом її тае^д-нення у ряді випадків добавки - регулятори тужавлення впливають на темп набору міцності системи, що твердне, і виступають у ролі доба­вок, що визначають зміну темпу наростання міцності (тверднення).

Умовно можна прийняти, що до добавок - прискорювачів тужавлення можна віднести ті, що впливають на систему до початку тужавлення, тоб­то до умовної міцності ~ОЛЗ МПа (початок тужав.\ення) і "^0,5 МПа (кінець тужавлення). Добавки, що підвищують міцність вище цієї межі (на 30% і більше у порівнянні з контрольним зразком), можна розгля­дати як добавки - прискорювачі тужавлення. Звичайно ефект дії приско­рення таких добавок прояв.\яється, починаючи з однодобового тверднення | І далі. Слід мати на увазі, що такий підхід - умовний і спрощений і зас­тосовується лише для практичної оцінки ефективності добавки- і

Оскільки процеси тужав^чення і тверднення розчинової суміші взаємо- |

пов'язані, виділити у чистому вигляді дію добавки - прискорювача ту­жавлення, на відміну від прискорювача тверднення, дуже складно, оскільки обидві можуть впливати на обидві стадії процесу структуроутворення. З урахування.м відповідного впливу на процес можна виз­начити групу добавок - прискорювачів тужавлення, які, як правило, не є прискорювачами тверднення. До цієї групи відносяться солі лужних металів - К2СО5; N,00,; NаАIО,; Nа20•п5іО/тН20; NаР. Ці до­бавки, прискорюючи процес тужавлення, звичайно знижують міцність розчину, як у ранні строки, так і кінцеву.

Прискорювачами тужавлення портландцементу, які меншою мірою знижують кінцеву міцність розчинних покриттів, е добавки на основі

того ґвисокоглиноземистого) цементу, добавки на основі аморфного пгялжг-нпго кремнезему - КЬохітаІ 2А 525Р {ККосІїа, Франція); а також гілрату глинозему та сульфату алюмінію. Механізм дії добавок - прискорювачів тужав,\ення досить складний і в багатьох випадках пов'язаний зі структурним утворенням і фазови.ми перетвореннями гід-росульфоа.\ю.\іінатів кальцію,