ВСТУП
Гіпсові в’яжучі матеріали-група в’яжучих речовин повітряного твердіння, для виробництва яких використовують сировину, що містить сульфат кальция.
Добавки-модифікатори властивостей бетонної суміші і бетону
5.1. Класифікація добавок
В останні десятиріччя одним і^ головних і дуже важливих напрямів розвитку технології бетону стало застосування спеціальних матеріалів, які відрізняютьея від воли, заповнювачів і цементу. Такі матеріали використовують як складову частину будівельного розчину і добавляють в бетонну суміш зразу перед або в процесі ЇЇ замішування. Іх називають добавками-мо-дифікаторами, головна функція їх полягає в спрямованому позитивному впливу на властивості бетонної суміш 11 затверді-
Добавки-модифікатори розділяють на два види: хімічні добавки різного складу і походження, які вводять у бетонну суміш у дуже невеликих кількостях (від 0,005 до 2,-.3% від маси цементу в бетоні) і точкомедені мінеральні порошки, своєрідні замінювачі цементу, які вводять у бетонну суміш у кількості від 5 до 20% і більше від маси цементу.
Застосування добавок є одним іі найбільш універсальних, доступних і гнучких способів регулювання властивостей бетонної суміші і затверділого бетону.
Добавки-модифікатори класифікують у вілповідіюсті до ДСТУ Б В.2-7-65-97 но за хімічним і походженням тошо, а за іх основним ефектом
відповідності Д1
бетонної суміші і затверділого бетону. У ого підходу добавки можна умовно поділя-
I - регулювання реологічних властивостей бетонних сумішей;
Розділ 5 Добавкії-людифікатори атститапей бетонної суиіші і бетону
II - регулювання кінетики процесів тужавлення і тверднення бетонної суміші (прискорення або уі вий період після замішування;
Ш - регулювання структури і пориє
IV-п
іноеті, корозійної стійкості, непроннк-
стійкості бетону; V - надання бетону спеціальних властивостей. Кожний клас має цілий комплекс добавок, які в свою чергу можуть відрізнятися між собою за призначенням і ефектом, також ділитися на групи і різновиди.
Треба мати на увазі, що одні і ті ж хімічні речовини можуть бути віднесені до добавок різного призначення.
Коротко розглянемо структуру 1 особливості кожного класу добавок:
І клас - регулювання реологічних елжтиві/стеи бетонної суміші включає: пластифікуючі добавки для підвищення рухлн-
реби бетоніюї суміші; водоутримувальні - для зменшення во-іільненні суміші; стабілізуючі - для змен-1 і розчиновідділення суміші; ті, що покра-
щують перекачуеан
Пластифікуючі добавки поділяють на чотири групи:
I група (суперплаетифікаторн) - забезпечукт. підвищення величини осадки конуса (ОК) від 2...4 см (ПІ) до 20.„22 см (П5) без зниження міцності бетону на весь термін випробування.
Можливі додаткові позитивні або віегативні ефекти: підвищення міцності бетону, розшарування суміші, збільшення по-вітровтягування, деформацій усадки і повзучості,
II група (сильнопластифікуючі) - підвищення рухливості суміші від осадки іа)нуса 2...4 см (ПІ) до 14...19 сн (П5) без
ті бетону.
ві ефекти: уповільнення тужавлення бетонної сумі-
[і, розшарування сум
тягування, збіпь-
ОСНОВНІ МОДИФІКУЮЧІ ДОБАВКИ, ЇХ ВПЛИВ НА ВЛАСТИВОСТІ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ БУДІВЕЛЬНОЇ ХІМІЇ
Роль модифікуючих добавок у сухих будівельних сумішах дисперсійних складах
Необхідність підвищення якості будівельно-оздоблювальних робіт при одночасному зростанні продуктивності праці в будівельному виробництві привело до організації централізованого випуску цементно-піщаній суміші, яка має назву гарцовка . Вона цілком придатна для виконання мурувальних і штукатурних робіт при нанесенні шарами більше 10-12 мм. Цемент як мінеральне в’яжуче дооре працює на стиск, а кварцовий пісок з оптимально підібраним гранулометричним складом доповнює ию важливу властивість.
Але як бути, якщо цементно-піщаний розчин повинен чинити опір зусиллям розтягання и вигину, коли він наноситься тонкими шарами? Як запобігти відтоку води з розчинової суміші в основу 1 11 випаровуванню, що виключає повну гідратацію цементу в контактних шарах? Як забезпечити адгезію до складних, наприклад, погано воираючих воду основ та основ з органічних матеріалів? Як якісно працювати із сумішами на основі гіпсового в’яжучого з його дуже нетривалим часом тужавлення? Як створити необхідну. залежно від призначення, структуру покриття та забезпечити стабільність і довговічність його експлуатації? Відповіді на ш питання були поступово дані протягом усього XX століття при розрооці и введенні у розчинові суміші спеціалізованих добавок, які иі суміші модифікують.
Модифікуючі добавки, як правило, це складні продукти органічної
но-оздоблювальні склади, здатні цілеспрямовано надавати останнім практично будь-яких технологічних та експлуатаційних властивостей: легкоукладальності, тиксотропності, стійкості при нанесенні шарами різної товщини, високої адгезії до різних основ, регулювання швидкості тужавлення и твердіння, міцності. еластичності, атмосферостіикості. водонепроникності, паропроникності, зносостійкості, тепло- і звукоізолюючих властивостей, стійкості до впливу агресивних середовищ тощо.
Крім чисто механічних, важливими перевагами модифікованих сухих сумішей є ix нечутливість до морозу 1 спеки при транспортуванні, відсутність розшарування при замішуванні, а також виключення екологічних проблем, у т.ч. пов’язаних з утилізацією тари. Застосування модифікованих сухих сумішей дозволяє механізувати процеси їх використання на всіх стадіях виконання робіт: від доставки на будмайданчик в спеціальних пересувних силосах до нанесення покриттів. Для одержання особливо еластичних, стійких до тріщин, у т,ч, при впливі динамічних навантажень, матеріалів застосовують так звані двокомпонентні системи, коли модифікована суха суміш замішується не у воді, а в розведеній полімерній дисперсії. Полімерні дисперсії знаходять широке застосування також як самостійне в'яжуче у виробництві екологічно чистих, готових до застосування модифікованих штукатурок, гідроізоляційних шпаклівок, фарб, лаків, герметиків. Модифіковані дисперсійні полімерні склади успішно витісняють продукцію аналогічного призначення на основі органічних розчинників. Вони є практично бе-земісійними, а тому фізіологічно й біологічно безпечними матеріалами.
Полімермодифіковані композиційні матеріали оптимально об'єднують корисні властивості складів на основі як мінеральних, так і органічних в'яжучих.
Широке застосування модифікованих композиційних матеріалів будівельної хімії у будівельному виробництві Б сполученні з передовими технологіями забезпечує приріст продуктивності праці при високій якості виконання робіт, знижує витрати на будівництво, ремонт та експлуатацію об'єктів. Інтеграція промнсловостІ будівельних матеріалів країн СНД у світове співтовариство, зокрема, використання хімічної продукції провідних і визнаних у світі виробників дисперсій і модифікуючих добавок Німеччини, Нідерландів, США, Франції, Швеції та ін,, дозволяє розвивати вітчизняну сировинну і виробничу бази, скорочуючи відставання від лідерів, організувати виробництво сучасної вітчизняної продукції найвищого рівня якості.