
- •Практичне заняття № 1
- •Короткі теоретичні відомості Осередки враження при аваріях на аес
- •Завдання до теми
- •Осередки враження та оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах
- •Для цього попередньо визначається відносна величина:
- •Контрольні питання щодо захисту роботи
- •Практичне заняття № 2
- •Контрольні питання щодо захисту роботи
- •Прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю
- •Принципи дії дозиметричних приладів
- •Листок щоденного обліку приладу тип приладу________№________
- •Висновок
- •Заходи безпеки при підготовці та роботі з приладами
- •Контрольні питання щодо захисту роботи
- •Список літератури Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Internet-джерела
Для цього попередньо визначається відносна величина:
,
де RI – радіус зони I;
RIII – радіус зони III або відстань від центра вибуху до точки, в якій необ-хідно визначити надлишковий тиск повітряної ударної хвилі, кПа (RIII > RII );
при
Ψ≤2
при Ψ>2
Для визначення надлишкового тиску на певній відстані від центру вибуху необхідно знати кількість вибуховонебезпечної суміші, яка зберігається в ємності або агрегаті.
Задача
Необхідно визначити надлишковий тиск, який очікується в районі механічного цеху при вибухові ємності, в якій знаходиться 100 т зрідженого пропану (Q = 100т). Відстань від ємкості до цеху 300 м.
Розв'язання
1. Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі.
Зона
I:
,
100 80 м
2. Обчислюємо радіус зони дії продуктів вибуху (зона II).
RII = 1,7 RI = 1,7 * 80 = 136 м.
3. Порівнюючи відстань від центра вибуху до цеху (300 м) за знайденими радіусами зони I (80м) и зони II (136м), робимо висновок, що цех знаходиться за межами цих зон і, можливо, може опинитися в зоні повітряної ударної хвилі (зони III). Далі знаходимо надлишковий тиск на відстані 300м, використовуючи розрахункові формули для зони III і приймаємо RIII = 300м.
Так як Ψ < 2, то
кПа
Висновок. При вибусі 100 т зрідженого пропану цех опиниться під впливом повітряної ударної хвилі з надлишковим тиском близько 60 кПа.
ЗМІСТ ЗВІТУ
Практичне заняття студенти виконують самостійно під керівництвом викладача. На початку занять доводиться до відома тема заняття, питання які необхідно розглянути під час занять. Викладач постійно знаходиться у прямому спілкуванні зі студентами, при необхідності надає практичну допомогу.
Робота виконується в учнівському зошиті, який має титульний лист із назвою дисципліни, прізвища студента, групи та факультету де навчається студент.
Виконана робота вважається: студент розібрався з поставленими завданнями, занотував у конспекті основні терміни і визначення, навів відповідні графіки, схеми які відповідають темі заняття. Робота захищається студентом по контрольним питанням, які знаходяться в кінці даних методичних вказівок.
Контрольні питання щодо захисту роботи
1. Визначення радіаційної аварії.
2. Види радіаційних аварій.
3. Основна дозиметрична величина, за допомогою якої оцінюється дія радіації.
4. Визначення еквівалентної дози.
5. На скільки зон за дозами опромінення поділяють зону радіоактивного зараження.
6. Визначення сильнодіючих отруйних речовин.
7. Що відноситься до хімічно-небезпечних об’єктів.
8. Основним параметром, за яким оцінюють ступінь зараження приземного шару атмосфери СДОР, є…
9. Визначення зони зараження СДОР.
10. Визначення глибини зараження.
11. Визначення зони розповсюдження.
12. Визначення тривалості хімічного зараження.
13. Від чого залежить кутовий розмір зони зараження СДОР.
14. На скільки ступенів розрізняють вертикальну стійкість атмосфери.
15. Визначення інверсії в атмосфері.
16. Визначення ізотермії в атмосфері.
17. Визначення конвекції в атмосфері.
18. Визначення района ураження при землетрусі.
19. Визначення района ураження при повенях.
20. Внаслідок чого виникають осередки враження на підприємствах з вибухо- і пожежонебезпечною технологією.
21. За яких умов може відбутися вибух або загорання.
22. На скільки зон поділяється осередок враження при вибусі газо-повіт-ряної суміші.