ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….4

Перелік практичних занять

Практичне заняття № 1 Характеристика осередків ураження, які

виникають у результаті стихійних явищ, аварій (катастроф), а також

при аваріях на АЕС та підприємствах хімічної промисловості, та

підприємствах із вибухо- та пожеженебезпечними технологіями………...….6

Практичне заняття № 2 Прогнозування обстановки та планування

заходів захисту населення в зонах радіоактивного, хімічного та

біологічного зараження. Застосування засобів індивідуального та

колективного захисту у разі виникнення надзвичайних ситуацій…….……..34

Практичне заняття № 3 Виявлення рівнів радіаційного забруднення, доз

опромінення та визначення зон хімічного зараження за допомогою

приладів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю……..73

Список літератури……………………………………………………………….....96

ВСТУП

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, міністра України з надзвичайних ситуацій за № 969/922 від 21.10. 2010 р., яким затверджено програму підготовки студентів вищих навчальних закладів з дисципліни цивільний захист, де визначені всі аспекти щодо підготовки студентів, а зокрема розглянуто питання що студент повинен знати і вміти у результаті завершення курсу навчання.

Знати:

• характеристику осередків враження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу;

• способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих;

• порядок дій формування цивільного захисту і населення в умовах надзвичайних ситуацій;

• призначення і порядок роботи з приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

• методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії;

• основи стійкості роботи об’єктів народного господарства в надзвичайних умовах;

• основи організації проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах надзвичайних ситуацій.

Уміти:

• практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

• відповідно до майбутньої спеціальності оцінювати стійкість елементів об’єктів народного господарства у надзвичайних ситуаціях і визначити необхідні заходи щодо її підвищення;

• оцінювати радіаційну, хімічну, бактеріологічну обстановку, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха або аварії;

• діяти при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій;

• користуватись засобами індивідуального та колективного захисту;

• виготовляти найпростіші засоби захисту органів дихання;

• працювати з приладами радіаційної та хімічної розвідки;

• надавати першу медичну допомогу потерпілим та пораненим.

Студент, який не вміє користуватись засобами захисту і не знає правил надання допомоги потерпілим, в умовах надзвичайних ситуацій буде безпорадним і не зможе зберегти собі життя або допомогти товаришу.

Виходячи з цього, практичні заняття дозволяють виконати той обсяг завдань, що стоять перед цивільною обороною, і навчити студентів діяти у надзвичайних ситуаціях.

Практичне заняття № 1

Тема. Характеристика осередків ураження, які виникають у результаті стихійних явищ, аварій (катастроф), а також при аваріях на АЕС та підприємствах хімічної промисловості, та підприємствах із вибухо- та пожеженебезпечними технологіями.

Мета. закріплення теоретичних знань і набуття навичок з вимірювання потужності експозиційної дози іонізуючого випромінювання, а також розрахунку середньостатистичної річної індивідуальної дози опромінення людини.

Питання:

• осередки ураження при аваріях на АЕС;

• осередки ураження при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах;

• осередки ураження при землетрусах, повенях та підприємствах із вибухо-та пожеженебезпечною технологією;

• рішення типових задач.

Короткі теоретичні відомості Осередки враження при аваріях на аес

Серед потенційно небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно небезпечні об'єкти (РНО). До типових РНО належать: атомні електростанції (АЕС); підприємства з виготовлення ядерного палива, з переробки відпрацьованого атомного палива і захоронення радіоактивних відходів; науково-дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту.

Радіаційні аварії – це аварії з викидом радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, не передбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об'єктів, у кількостях більше встановлених норм їх нормальної експлуатації.

Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів: коли викид радіонуклідів у навколишнє середовище відбувається внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйнування РНО; коли аварія відбувається внаслідок вибухової ядерної реакції. В цьому випадку зараження навколишнього середовища буде таким, як при наземному ядерному вибухові.

Найнебезпечнішими зі всіх аварій на РНО є аварії на АЕС. Характер і масштаби радіоактивного забруднення на місцевості при аварії на АЕС залежать від характеру вибуху (тепловий чи ядерний), типу реактора, ступеня його зруйнування, метеоумов та рельєфу місцевості.

Таблиця 1 – Одиниці вимірювання радіоактивного забруднення

Дозиметричні величини	Одиниці вимірювання		Переведення одиниць
	СІ	Несистемні
Активність	Беккерель (Бк) (1 розпад ядра атома за 1 сек.)	Кюрі (Ки)	1 Ки = 3,7 * 1010 Бк
Ступінь забруднення	Бк/м2	Ки/м2	1 Ки/м2 = 3,7*1010Бк/м2
Експозиційна доза	1 кулон електричних зарядів у 1 кг повітря (Ки/кг)	Рентген (р)	1 Ки/кг = 3876 Р 1 Р = 2,58*104Ки/кг
Поглинута доза	Грей (Гр)	Рад	1 Гр = 1 Дж/кг 1 Гр = 100 Рад
Еквівалентна доза	Зіверт (Зв)	бер	1 Зв = 100 бер
Потужність дози		Рентген на годину (Р/год)

Примітка: 1 Рад = 0,87 Р (бер)

Для характеристики радіоактивного забруднення застосовують ступінь (щільність) забруднення, який характеризується поверхневою щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю радіонукліда на одиницю площі.

Основною дозиметричною величиною, за допомогою якої оцінюється дія радіації, є доза випромінювання – кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища.

Еквівалентна доза – це дозиметрична величина для оцінювання шкоди, завданої здоров'ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу. Вона дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.

Місцевість, що забруднюється внаслідок радіаційної аварії, за щільністю забруднення радіонуклідами умовно поділяється на такі зони: зону відчуження, зону обов'язкового відселення, зону добровільного відселення і зону підвищеного радіоекологічного контролю (табл. 2).

Таблиця 2 – Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на РНО за щільністю забруднення радіонуклідами

Зона забруднення	Ступінь забруднення ґрунту довгоживучими радіонуклідами (зверх доаварійного рівня)			Ефективна доза опромінення населення
	Цезію	Стронцію	Плутонію
Зона відчуження – це територія, з якої проводиться евакуація населення негайно після аварії, на ній не здійснюється господарська діяльність
Зона безумовного відселення	> 15 Ки/км2	>3 Ки/км2	>0,1 Ки/км2	>5 мЗв (0,5 бер)
Зона гарантованого відселення	5 – 15 Ки/м2	0,15 – 3 Ки/м2	0.01 – 0.1 Ки/м2	>0 э5 мЗв (0.05 бер)
Зона підвищеного радіоекологіч-ного контролю	1 – 5 Ки/м2	0,02 – 0,15 Ки/м2	0,005 – 0,01 Ки/м2	<0,5 мЗв (0,05 бер)

За дозами опромінення зону зараження поділяють на наступні зони: надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г), небезпечного забруднення (зона В), сильного забруднення (зона Б), помірного забруднення (зона А) і зону радіаційної небезпеки (зона М).

Під час ліквідації наслідків в зоні “М” та інших зонах повинні виконуватися основні заходи захисту: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне використання препаратів йоду, санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки. У зонах “Б”, “В”, “Г” ніякі роботи в мирний час, як правило, виконуватися не повинні.

При аваріях на РНО з ядерним вибухом або при використанні ядерної зброї характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості наведена в табл. 3.

Таблиця 3 – Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при ядерних вибухах

Найменування зон	Індекс зон	Доза опромінення за час до повного розпаду РР (рад)		Потужність зони опромінення на зовнішній границі зони, рад/год
		На зовнішній границі зони	На внутрішній границі зони	Через 1 год після вибуху	Через 10 год після вибуху
Помірного забруднення	А	40	400	8	0.5
Сильного забруднення	Б	400	1200	80	5
Небезпечного забруднення	В	1200	4000	240	15
Продовження таблиці 3
Надзвичайно небезпечного забруднення	Г	4000	-	800	50

Радіаційні продукти, що визначають радіаційну обстановку в районі радіаційної аварії, створюють суттєвий вплив на дію формувань, режими проведення і роботи населення та на проведення аварійно-рятувальних робіт. Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування чи за фактичними даними масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості та атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань чи обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців, об'єктів господарської діяльності.

Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюється шляхом розв'язання задач, які дозволяють передбачити можливі наслідки впливу аварії на населення, особовий склад формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємства.

Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують кілька завдань:

- визначення зон радіаційного забруднення та нанесення їх на карту;

- визначення часу початку випадіння радіаційних опадів на території об'єкта;

- визначення доз опромінення, що може отримати людина на зараженій території;

- визначення тривалості перебування на забрудненій території;

- визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії.

Вихідними даними для проведення такого прогнозу є:

- тип і потужність ядерного реактора;

- кількість аварійних ядерних реакторів – n;

- частка викинутих радіоактивних речовин (РР) – h (%);

- координати РНО;

- астрономічний час аварії – Т_ав;

- метеоумови;

- відстань від об'єкта до аварійного реактора – R_к (км);

- час початку роботи робітників і службовців об'єкта – Т_поч (год);

- тривалість дій (роботи) – Т_роб (год);

- коефіцієнт послаблення потужності дози випромінення – К_посл.

Порядок розрахунків при оцінюванні радіаційної обстановки під час аварії на АЕС

1. Визначення розмірів зон радіоактивного зараження, для цього:

- визначаємо категорію стійкості атмосфери за табл. 4;

- визначаємо швидкість переносу хмари за табл. 5.

Таблиця 4 – Категорія стійкості атмосфери

Швидкість (V10) вітру на висоті 10 м, м/сек.	Час доби
	День			Ніч
	Наявність хмарності
	Відсутня	Середня	Суцільна	Відсутня	Суцільна
V10<2	Конвекція	Конвекція	Конвекція	Конвекція	Конвекція
2<V10<3	Конвекція	Конвекція	Ізотермія	Інверсія	Інверсія
3<V10<5	Конвекція	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Інверсія
5<V10<6	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія
V10>6	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія

Таблиця 5 – Швидкість (м/сек) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру

Стан атмосфери	Швидкість вітру на висоті 10 м, м/сек
	<2	2	3	4	5	>6
Конв.	2	2	5	-	-	-
Продовження таблиці 5
Із.	-	-	5	5	5	10
Інв.	-	5	10	10	-	-

• визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення і наносимо їх на масштабні карти у вигляді правильних еліпсів.

Напрям вітру

Рис. 1 – Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості.

- виходячи із заданої відстані об'єкта від аварійного реактора і врахо-вуючи утворені зони забруднення, визначаємо зону забруднення, до якої потрапив об'єкт.

2. Визначаємо час початку формування сліду радіоактивного забруд-нення після аварії на АЕС.

3. Визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об'єкта.

Дози опромінення, які отримають робітники і службовці об'єкта, визначають за формулою:

(бер), (1)

де – доза при відкритому розташуванні; – коефіцієнт послаблення радіації; – коефіцієнт, що враховує відхилення місця розташування від середини зони.

4. Визначення тривалості роботи робітників в умовах радіаційного забруднення.

5. Знаючи дозу опромінення та необхідну тривалість проведення робіт, визначаємо початок роботи формувань на забрудненій території.

Для прикладу розв'яжемо задачу.