2. . Внутрішньогосподарські правовідносини

Виникаючі в процесі організації і діяльності суб'єктів аграрного права, внутрішньогосподарські правовідносини досить різноманітні. Їм властиві єдність матеріальної і соціальної бази, на яких вони формуються, а також розмаїтість правових форм, у яких ці відносини відбивають.

Тим часом, існує цілий ланцюг факторів, властивим усім відносинам. Це структура й елементи аграрних правовідносин, якими є об'єкт, суб'єкт і зміст.

Істотним моментом є те, що такі правовідносини відрізняються друг від друга змістом повноважень, що приймають на себе суб'єкти. Базовими, головними внутрішньогосподарськими правовідносинами є членські. Закони України “Про сільськогосподарську кооперацію” і “Про фермерське господарство” передбачають, що кожен громадянин, що бажає трудитися в господарстві (якщо це фермерське господарство – це родичі голови), може стати членом цього підприємства. Тут виникають різні правовідносини: правовідносини між органами керування сільськогосподарською юридичною особою і громадянином, що подав заяву про вступ його в члени. На цьому етапі вирішуються питання про трудові обов'язки. Виникають правовідносини, зв'язані з веденням підсобних господарств, задоволенням соціально-побутових і культосвітніх потреб члена кооперативу або фермерського господарства і його родини. У цьому випадку мова йде про виділення членові

Значна група правовідносин виникає в зв'язку зі здійсненням керування колективним сільськогосподарським виробництвом. Ними є реалізація демократичних основ керування, права обирати і бути обраним в органи керування, внесення пропозицій по поліпшенню діяльності сільськогосподарських підприємців-юридичних осіб, контроль над основними напрямками діяльності органів керування.

Правовідносини, зв'язані з використанням майна, є важливої складових внутрішньогосподарських правовідносин. Колективні сільськогосподарські підприємства користуються майном на праві власності, оренди. Майно може бути предметом реалізації членам колективних сільськогосподарських підприємств (основних і оборотних фондів).

Значну групу внутрішньогосподарських правовідносин складають відносини, що виникають у фермерських господарствах. Це членські відносини в межах споріднення, однак вони є офіційними, юридичними відносинами. Коло цих відносин приблизно такий, як і в колективних сільськогосподарських підприємствах. Тут також виникають майнові, трудові й інші відносини.

Складний комплекс відносин виникає в процесі функціонування різноманітних асоціативних форм у сільському господарстві. Мова йде про агрофірми, агрокомбінати, агропромислові асоціації, акціонерні товариства та ін. Такі структури організуються в різноманітних майнових співвідношеннях. Тому і внутрішньогосподарські правовідносини тут виникають, як звичайні відносини на базі відповідних структур, що ввійшли в об'єднання. Тим часом, об'єднання можуть функціонувати і як нові самостійні структури і тоді внутрішньогосподарські відносини будуть комплексом хоча й обновлених правовідносинах, однак їхній характер і зміст проявляться у відносинах цілого і його складових частин.

Трудові правовідносини використовуються у всіх організаційно-правових формах. Форма цих відносин – трудовий договір, що передбачає забезпечення однією стороною трудових обов'язків, а іншою стороною – належних умов для їхнього виконання. У процесі реалізації трудових відносин виникає ланцюг правовідносин, що забезпечують право адміністрації на якісне виконання трудових обов'язків, а з іншого боку – забезпечення нормальних умов для виконання трудових обов'язків, взаємні права і зобов'язання учасників по збереженню і множенню власності, такі, як трудитися сумлінно, зберігати майно. При порушенні цього правила в сільськогосподарських підприємств виникає право вимоги відшкодування заподіяної шкоди (збитку).

Внутрішньогосподарські правовідносини є сукупністю взаємних прав і обов'язків. Вони виповнюються суб'єктами на принципах взаємності. Але коли це право порушується, то приводиться в дію механізм примусової реалізації (суд, господарський суд, адміністративна комісія).