
- •Семінарське заняття №1
- •Лікар-психіатр дитячий дільничний
- •Аналіз причин необхідності вдосконалення психіатричної допомоги дітям та обгрунтування шляхів її реформування.
- •Аналіз наявних ресурсів для надання психіатричної допомоги дітям.
- •Очікувані результати:
- •Ризики:
- •Основні методи в науці
- •Діалектика як наука
- •Донауковий період
- •Епоха нозологічної психіатрії
- •Сучасний період психіатрії в Україні
- •Методи спостереження:
Аналіз причин необхідності вдосконалення психіатричної допомоги дітям та обгрунтування шляхів її реформування.
Сьогодні кожна четверта-п'ята дитина в Україні потерпає, як мінімум, від одного психічного розладу, кожна п'ята має поведінкові, когнітивні або емоційні проблеми, у кожної восьмої діагностується хронічний психічний розлад. Майже три відсотки дітей в Україні постійно потребують психіатричної допомоги, більшості дітей потрібна підтримка психолога чи логопеда.
Організація психіатричної допомоги дітям в Україні є засторілою і потребує реорганізації. На первинному рівні медичної допомоги психіатрична допомога дітям не надається. Спеціалізована психіатрична допомога дітям стигматизована, основні ресурси служби зосереджені в дитячих психіатричних відділеннях психіатричних лікарень, амбулаторна ланка допомоги розвинена слабо. Психіатрична допомога дітям зорієнтована переважно на медикаментозне лікування та погано інтегрована з загальномедичною допомогою. Доступ дітей з психічними розладами до психотерапевтичної допомоги, спеціальних освітніх та соціальних послуг є обмежений.
У сільській місцевості психіатричну допомогу дітям і підліткам надають дільничні психіатри центральних районних лікарень. Віддаленість сільських населених пунктів від районних центрів та дитячих психіатричних відделень обласних психіатричних лікарень зумовлює невчасність та нерегулярність звернень батьків за психіатричною допомогою дітям. У великих містах зниження затребуваності дитячої психіатричної допомоги зумовлене її стигматизацією, нерозвинутістю послуг, що надаються в амбулаторній ланці.
Економічна криза призвела до скорочення асортименту спеціальних соціальних і освітніх послуг, що надаються споживачам психіатричної допомоги на рівні громад, погіршила доступ до сучасних медикаментів, насамперед імпортного виробництва, програм реабілітації та підтримуючої терапії. Було призупинено процес створення та впровадження регіональних програм інклюзивної освіти.
Аналіз наявних ресурсів для надання психіатричної допомоги дітям.
Система психіатричної допомоги дітям є частиною психіатричної допомоги для дорослих за винятком Львівської області, в якій працює дитячий психіатричний диспансер.
Основні ресурси служби зосереджені в дитячих психіатричних відділеннях психіатричних лікарень. Амбулаторна допомога розвинена слабо. На кінець 2009 року дитячий ліжковий фонд психіатричної служби становив 1844 ліжка. Надмірна кількість психіатричних ліжок призводила до їх нераціонального використання, зокрема необгрунтованих госпіталізацій.Окремою проблемою організації стаціонарної психіатричної допомоги дітям було зловживання госпіталізаціями до психіатричних лікарень дітей сирот, дітей, позбавлених батьківського піклування, вихованців інтернатів Міністерства науки та освіти та Міністерства праці та соціальної політики. Госпіталізація таких дітей не завжди була зумовлена медичною необхідністю, а подекуди мала на меті виконання плану ліжка-дня. У значній кількості таких випадків дітей можна було лікувати в умовах інтернатів, які мають у своєму штаті лікарів дитячих-психіатрів, або амбулаторно в територіальних закладах охорони здоров'я, що не потребувало використання дороговартісного спеціалізованого ліжка. За офіційними даними Генеральної прокуратури України, з року в рік, мали місце численні порушення прав таких дітей, пов'язані з необґрунтованими госпіталізаціями вихованців інтернатів та будинків дитини до психіатричних лікарень. Зафіксовані випадки надання такої допомоги дітям без згоди їх законних представників, попереднього огляду дитячим психіатром, підписання згоди на госпіталізацію дитини юридично невповноваженими особами, відсутності обґрунтування комісією лікарів-психіатрів необхідності продовження стаціонарного лікування дитини на термін понад 30 діб.Протягом 2010 року відповідно до рішення апаратної наради МОЗ "Питання якості та безпечності надання психіатричної допомоги" від 24.07.09 та на підставі листа МОЗ від 22.04.09 № 04.04.19-43 в Україні були вжиті системні заходи щодо дотримання законодавства, недопущення безпідставних госпіталізації зазначених контингентів дітей. У 2010 році допомога зазначеним контингентам дітей надавалась переважно в амбулаторних умовах.Проводилася робота щодо оптимізації використання наявного ліжкового фонду. Лише протягом 2010 року ліжковий фонд дитячої психіатричної служби скоротився на 80 ліжок (4,3 %) і на кінець року складав 1764 ліжка. Частина ліжок була розгорнута в багатопрофільних дитячих міських лікарнях, відкривалися ліжка денного стаціонару в диспансерах. В психіатричних диспансерах АР Криму, Дніпропетровської, Львівської, Рівненської, Черкаської областей розгорнуто 250 ліжок (14,2 % ліжкового фонду). В Харьківській області та Криму по 60 ліжок (6,8 % ліжкового фонду) розгорнуті в багатопрофільних дитячих міських лікарнях). В 2011 році 60 ліжок було розгорнуто в багатопрофільній обласній лікарні Дніпропетровської області. В Запорізькій області працює дошкільний психоневрологічний центр санаторного типу.Забезпеченість дитячими психіатричними ліжками на початок 2011 року становила 21,8 ліжок на 100 000 дитячого населення, 24,4 % ліжокого фонду було разміщено за межами психіатричних лікарень для дорослих.В Україні в 2010 році було 521,75 посад дитячих психіатрів ( у 2009 році - 524,75), з них зайняті - 472,0 (у 2009 році - 480,75). Ці посади обіймали 406 (у 2008 році - 408) фізичних осіб. Укомплектованість штатних посад фізичними особами склала 77,82 %. Забезпеченість дитячого населення дитячими психіатрами залишилася на рівні 2009 року і дорівнювала 5,84 на 100 000 дитячого населення.Забезпеченість дитячого населення дитячими психіатрами протягом останніх років суттєво різнилась в різних регіонах країни. При середньоукраїнському показнику 5,02 в Києві показник забезпечення сягав 8,87, в АР Крим - 8,64, Луганській області -7,83, Львівській - 7,04, в місті Севастополі - 6,72 на 100 000 дитячого населення. В західних та південих областях України кількість дитячих психіатрів була значно нижчою. В Миколаївській області кількість фізичних осіб дитячих психіатрів на 100 000 дитячого населення становила 0,94, Рівненській - 1,47, Закарпатській та Кіровоградській - 2,79, Херсонській - 2,97, Хмельницькій - 2,80, Київській - 2,95, Волинській - 3,40, Вінницькій - 3.92. Протягом кризових 2008 - 2010 років розбіжності між регіонами збільшувалися.В закладах для спеціалізованої психіатричної допомоги дітям спостерігається брак спеціалістів, які можуть надавати психологічну та психотерапевтичну допомогу дітям. Відсутня підготовка спеціалістів по дитячій психотерапії. Гостро стоїть проблема відсутності спеціалістів з дитячої психіатрії в сільськогосподарських регіонах країни, маленьких містах.