Повноваження верховної ради україни Найважливішими повноваженнями Верховної Ради України є:

• Внесення змін до Конституції України.

• Прийняття законів.

• Визначення засад політики держави та програм суспільного розвитку.

• Призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією України.

• Усунення Президента України в порядку імпічменту.

• Здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України.

• Призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання згоди на призначення і звільнення з посад у випадках, передбачених Конституцією України (наприклад, призначення Уповноваженого ВРУ з прав людини, голови НБУ, третини суддів Конституційного Суду України, обрання суддів безстроково).

• надання згоди на призначення Президентом України Прем’єр-Міністра України.

• Схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам.

• Організація адміністративно-територіального устрою нашої країни (утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст).

• Призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування.

• Здійснення зовнішніх функцій держави.

• Бюджетні та контрольні повноваження.

Верховна Рада може за пропозицією Президента або не менш як 150 народних депутатів розглядати питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняти резолюцію недовіри якщо за неї проголосувало не менш як 226 народних депутатів.

Коло питань, які можуть вирішуватися виключно шляхом прийняття законів:

1) прав і свобод людини і громадянина та їх гарантій;

2) засад використання природних ресурсів і освоєння космічного простору; зовнішніх відносин, зовнішньоекономічної діяльності; утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації; місцевого самоврядування;

3) територіального устрою України;

4) основ національної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського порядку;

5) бюджетних відносин, податків і зборів, статусу національної та іноземної валют на території України;

6) одиниць ваги, міри і часу; порядку встановлення державних стандартів;

7) амністії та низки інших питань.

Стадії законодавчого процесу:

1. Законодавча ініціатива. Законодавча ініціатива – повноваження визначеного в Конституції кола органів і посадових осіб вносити у парламент пропозицію про прийняття закону, що спричиняє зобов’язання обговорення питання про включення у порядок денний чергової сесії. Право законодавчої ініціативи згідно Конституції мають: Президент України, народні депутати України; Кабінет Міністрів України.

2. Підготовка законопроекту. Законопроект – текст пропонуємого закону (як правило готується комітетом парламенту). Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.

3. Обговорення законопроекту у декількох читаннях.

4. Прийняття та опублікування закону. Прийнятий Верховною Радою України закон підписується Головою Верховної Ради і невідкладно надсилається Президентові України, який протягом 15 днів повинен ознайомитися з ним і прийняти одне з двох можливих рішень:

1) схвалити і підписати закон - тим самим прийняти до виконання і офіційно оприлюднити його текст;

2) накласти на закон вето, тобто відхилити і не підписувати його, та зі своїми вмотивованими і чітко сформульованими пропозиціями повернути до Верховної Ради для повторного розгляду.

Якщо протягом зазначеного строку Президент не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Коли після відхилення закону Президентом України при його повторному розгляді цей закон підтримає не менш як дві третини народних депутатів, вето Президента вважається перебореним. У цьому разі, незалежно від свого ставлення до закону, Президент зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом 10 днів. Офіційним оприлюдненням закону вважається його опублікування у Відомостях Верховної Ради України, Офіційному Віснику України, Урядовому кур’єрі або у газеті "Голос України". У разі, якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом.

5. Набрання чинності законом. Закон набирає чинності через 10 днів після його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.