3.2. Планування потреби в персоналі

Планування потреби у персоналі здійснюється з метою визначення потрібної чисельності працюючих за їх категоріями.

Техніка проведення розрахунків планової чисельності окремих категорій працівників визначається специфікою їхньої професії і галузевими особливостями функціонування підприємства.

Під час планування чисельності робітників насамперед складають баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий рік по дільниці, цеху, підприємству. Форму балансу робочого часу наведено у табл. 3.1.

Баланс робочого часу розраховується за окремими елементами і передбачає: визначення корисного фонду робочого часу в днях; встановлення середньої тривалості робочого дня у годинах; визначення корисного (ефективного) фонду робочого часу в годинах.

Корисний фонд робочого часу в днях у плановому періоді обчислюють, виходячи з календарного та номінального фондів часу.

Календарний фонд – це кількість календарних днів у плановому періоді: році (365 або 366), кварталі (90, 91 або 92 дні) тощо.

Номінальний фонд - це кількість днів у плановому періоді, крім вихідних та святкових. У безперервних виробництвах номінальний фонд робочого часу визначається відніманням від календарного фонду днів невиходів працівника згідно з графіком змінності. На підприємствах з перервним виробництвом номінальний фонд робочого часу (ФРЧ_н) одного робітника у днях обчислюється відніманням кількості вихідних та святкових днів від календарного фонду:

,

(3.9)

де ФРЧ_к- календарний фонд часу одного робітника, дні;

Д_вих – кількість вихідних у календарному періоді, дні;

Д_св – кількість святкових днів у календарному періоді, дні.

Середня тривалість робочого дня визначається як середньозважена величина з урахуванням різної тривалості робочого дня для робітників різних категорій. Скорочений робочий день мають робітники, що працюють на особливо важких роботах, підлітки, працюючі матері, що годують немовлят. Враховуються також скорочені години роботи у передсвяткові дні.

Таблиця 3.1. Баланс робочого часу одного робітника при п'ятиденному робочому тижні

Показники	Одиниця виміру	Звітний рік	Плановий рік
Календарний фонд часу	дні	366	365
Кількість неробочих днів, у тому числі:	дні	112	112
святкових	дні	8	8
вихідних	дні	104	104
Номінальний фонд робочого часу	дні	252	253
Невиходу на роботу, у тому числі:	дні	40	36
чергові та додаткові відпустки	дні	25	25
навчальні відпустки	дні	3	2
тимчасова непрацездатність	дні	10	8
інші невиходи, дозволені законодавством (виконання державних обов'язків тощо)	дні	1	1
прогули (за звітом)	дні	1	-
цілоденні простої (за звітом)	дні	0	-
Кількість робочих днів у році	дні	212	217
Середня тривалість робочого дня	год.	8	8
Корисний фонд робочого часу одного робітника	год.	1696	1736

Корисний (або ефективний) фонд часу на плановий рік є різницею між номінальним фондом та кількістю планових невиходів робітника. Він обчислюється за формулами:

1) у днях

,

(3.10)

де ФРЧ_пл - корисний фонд часу одного робітника, дні;

Д_н.р – планова кількість днів невиходу робітника на роботу в плановому періоді;

2) у годинах:

,

(3.11)

де Д_р.пл - планова кількість робочих днів одного робітника протягом року, дні;

t_p.d - середня тривалість робочого дня, год.

Визначення чисельності основних робітників, необхідних для виконання планового обсягу робіт (Ч_о.р), здійснюється на підприємстві, як правило, на основі трудомісткості виробничої програми і планового фонду корисного часу одного робітника. Обчислення проводиться за формулою

,

(3.12)

де Т_техн - планова технологічна трудомісткість виробничої програми, н.-год;

ФРЧ_пл - плановий корисний фонд робочого часу одного робітника, год;

К_в.н - плановий коефіцієнт виконання робітниками норм виробітку.

Чисельність основних робітників, необхідних для обслуговування агрегатів, апаратів, машин, що знаходяться в експлуатації (Ч_об.р), визначається за нормами обслуговування:

,

(3.13)

де п_обл – кількість обладнання (робочих агрегатів) або інших об'єктів обслуговування, шт.;

т_зм – кількість змін за добу;

Н_обсл – норма обслуговування, тобто кількість одиниць агрегатів, обладнання, розмір виробничих площ, що обслуговуються одним або групою робітників;

К_о - коефіцієнт переведення явочної кількості в облікову, який обчислюється за формулою

,

(3.14)

де f – невиходи робітників на роботу в розрахунковому періоді, %.

При плануванні чисельності допоміжних робітників (Чд.р), для яких неможливо встановити ні обсягу робіт, ні норм обслуговування, застосовується розрахунок за кількістю робочих місць (наприклад, кранівники, комірники, комплектувальники). Враховуючи, що вони виконують роботу на конкретних робочих місцях, чисельність допоміжного персоналу визначають за формулою

,

(3.15)

де т_р - кількість робочих місць.

Планування чисельності керівників, спеціалістів та службовців за кількістю робочих місць передбачає попередню розробку організаційної структури управління та виробничої структури, а також штатного розкладу кожного структурного підрозділу. Штати керівників, спеціалістів та службовців щорічно уточнюються з урахуванням нових завдань та здійснюваної раціоналізації системи управління.