
- •Лекція 1 план
- •Предмет і завдання екології. Місце екології у системі інших наук.
- •Принципи екології.
- •Все пов”язано з усім.
- •Все мусить кудись діватися або ніщо не зникає безслідно.
- •Природа знає краще.
- •Ніщо не минає даремно (за все потрібно платити).
- •Глобальні проблеми екології.
- •Лекція 2
- •Екологічна система, біогеоценоз та його структура.
- •Класифікація екосистем.
- •Структура екосистеми
- •2. Трофічні ланцюги харчування.
- •3.Екологічні фактори.
- •4. Біотичні та абіотичні фактори.
- •Лекція 3 план
- •Біосфера та її роль на землі. Поняття про ноосферу.
- •Природні ресурси та ресурсний цикл.
- •Лекція 4 Динаміка популяції
- •1.7.1. Ознаки популяцій
- •Лекція 4 план
- •2 Газовий склад атмосфери.
- •3 Глобальні проблеми атмосфери.
- •Джерела та види забруднення атмосфери
- •Захист атмосфери
- •Очистка газів від аерозолів
- •Очищення газів від пароподібних і газоподібних домішок.
- •Лекція 5 план
- •Використання вод в промисловості, комунальному та сільському господарстві.
- •Системи водопостачання.
- •Лекція 6 план
- •Забруднення гідросфери. Формування стічних вод різних галузей народного господарства.
- •Методи очищення стічних вод.
- •Лекція 7 план
- •Гігієнічні критерії якості довкілля. Поняття про гдк, гдс, гдв.
- •Токсикологія – наука про шкідливі речовини. Класифікація шкідливих речовин.
- •Боевие отравляющие вещества .
- •Лекція 8 план
- •Екологічна експертиза, її мета і завдання.
- •Обов’язкові питання, що підлягають перевірці при проведенні екологічної експертизи.
- •Лекція 10
- •Будова літосфери.
- •Грунти України. Проблема збереження грунтів в с/г.
- •Корисні копалини України. Техногенне забруднення грунтів.
- •Лекція 11 план
- •Утворення відходів, їх характеристика та класифікація.
- •Методи утилізації і знешкодження відходів.
- •Принципи створення маловідходних технологій.
- •Лекція 15 план
- •Радіоактивне випромінювання та його властивості.
- •Природні та штучні джерела іонізуючого випромінювання.
- •3. Одиниці виміру іонізуючого випромінювання.
- •4.Радіоактивне забруднення навколишнього середовища.
- •5.Методи зниження рівня радіоактивного забруднення навколишнього середовища і поховання радіоактивних відходів.
- •Лекція 13 моніторинг
- •Лекція 14 план
- •Стратегія захисту навколишнього середовища.
- •Економічна ефективність природоохоронних заходів.
- •Лекція 16 план
- •Екологічне право. Природоохоронне законодавство в Україні.
- •Права та обов”язки природокористувачів.
- •Види екологічної відповідальності.
- •Правова охорона атмосферного повітря, водних та земельих ресурсів, надр, тваринного та рослинного світу, заповідників.
- •Екологічна експертиза, її мета і завдання.
- •Обов’язкові питання, що підлягають перевірці при проведенні екологічної експертизи.
4. Біотичні та абіотичні фактори.
Екологічні фактори можуть бути об'єднані за природою їхнього походження або залежно від їхньої динаміки та дії на організм. За характером походження розрізняють:
абіотичні фактори – це всі компоненти неживої природи з їхніми фізичними та хімічними властивостями;
біотичні фактори – це ті фактори, які створюються сукупністю живих організмів при їх життєдіяльності;
антропогенні фактори – це фактори, які зумовлені присутністю людини, її трудовою діяльністю, яка змінює природне середовище і цим впливає на живі організми та чисельність їхніх популяцій. Вплив людини на природу може бути як свідомим, так і стихійним, випадковим.
Коротко розглянемо групи факторів, об’єднаних характером походження.
Абіотичні фактори поділяються на: кліматичні, едафогенні (едафос –грунт), орографічні (орос – гора), хімічні.
До основних кліматичних факторів слід віднести такі як температура, вологість, тиск, освітленість, рух повітря.
Температура
Вологість. Світло
Едафогенні фактори – це фактори, котрі обумовлені складом грунтів та їх структурою, вологоємкістю та густиною.
Орографічні фактори – це фактори, пов’язані з рельєфом місцевості: висота над рівнем моря, крутизна схилу і т. д.
Хімічні фактори – газовий склад атмосфери, склад домішок води, склад грунтових розчинів.
Біотичні фактори – поділяють на зоогенні (вплив тварин), фітогенні (вплив рослин), мікробіогені ( вплив мікроорганізмів).
Це форми впливу живих організмів один на одного. Основною формою такого впливу в більшості випадків є харчові зв”язки, на базі яких формуються складні ланцюги і ланки харчування. Крім харчових зв”язків. В угруповуваннях рослинних і тваринних організмів виникають просторові зв’язки. Все це є підставою для формування біотичних комплексів.
Між представниками різних видів організмів, що населяють екосистему, крім нейтральних. Можуть існувати такі види зв”язків:
конкуренція – боротьба між представниками різних видів за їжу, повітря, воду, світло, життєвий простір;
мутуалізм – представники двох видів організмів своєю життєдіяльністю сприяють одне одному, наприклад комахи, збирачі нектар, запилюють квіти; мурашки, опікаючи попелиць, живлять їхніми солодкими виділеннями;
коменсалізм – коли від співжиття представників двох видів виграє один вид, незавдаючи шкоди іншому, наприклад, рибка-прилипайко знаходить захист і живиться біля акул (мутуалізм і коменсалізм називають ще симбіозом);
паразитизм – одні істоти живляться за рахунок споживання живою тканини господарів. Наприклад, кліщі, блощиці, омела, деякі гриби тощо;
хижацтво – одні організми вбивають інших і живляться ними;
алелопатія – одні організми виділяють речовини, шкідливі для інших, наприклад, токсини, що виділяють під час “цвітіння” води у водоймищах отруйні для риби та інших тварин.
Фактори за характером їхньої дії:
Стабільні фактори – ті, що не змінюються протягом тривалого часу (земне тяжіння, склад атмосфери та інш.). Вони зумовлюють загальні пристосувальні властивості організмів, визначають належність їх до мешканців певного середовища планети Земля.
Змінні фактори, які, у свою чергу поділяються на закономірно змінні та випадково змінні: до закономірно змінних належать періодичність добових і сезонних змін. Ці фактори зумовлюють певну циклічність у житті організмів ( міграції, сплячку, добову активність та інші періодичні явища і життєві ритми). Випадково змінні фактори об’єднують біотичні, абіотичні та антропогенні фактори, дія яких повторюється без певної періодичності ( коливання температури, дощ, вітер, град, епідемії та інш.)