- •Лекція 1 план
- •Предмет і завдання екології. Місце екології у системі інших наук.
- •Принципи екології.
- •Все пов”язано з усім.
- •Все мусить кудись діватися або ніщо не зникає безслідно.
- •Природа знає краще.
- •Ніщо не минає даремно (за все потрібно платити).
- •Глобальні проблеми екології.
- •Лекція 2
- •Екологічна система, біогеоценоз та його структура.
- •Класифікація екосистем.
- •Структура екосистеми
- •2. Трофічні ланцюги харчування.
- •3.Екологічні фактори.
- •4. Біотичні та абіотичні фактори.
- •Лекція 3 план
- •Біосфера та її роль на землі. Поняття про ноосферу.
- •Природні ресурси та ресурсний цикл.
- •Лекція 4 Динаміка популяції
- •1.7.1. Ознаки популяцій
- •Лекція 4 план
- •2 Газовий склад атмосфери.
- •3 Глобальні проблеми атмосфери.
- •Джерела та види забруднення атмосфери
- •Захист атмосфери
- •Очистка газів від аерозолів
- •Очищення газів від пароподібних і газоподібних домішок.
- •Лекція 5 план
- •Використання вод в промисловості, комунальному та сільському господарстві.
- •Системи водопостачання.
- •Лекція 6 план
- •Забруднення гідросфери. Формування стічних вод різних галузей народного господарства.
- •Методи очищення стічних вод.
- •Лекція 7 план
- •Гігієнічні критерії якості довкілля. Поняття про гдк, гдс, гдв.
- •Токсикологія – наука про шкідливі речовини. Класифікація шкідливих речовин.
- •Боевие отравляющие вещества .
- •Лекція 8 план
- •Екологічна експертиза, її мета і завдання.
- •Обов’язкові питання, що підлягають перевірці при проведенні екологічної експертизи.
- •Лекція 10
- •Будова літосфери.
- •Грунти України. Проблема збереження грунтів в с/г.
- •Корисні копалини України. Техногенне забруднення грунтів.
- •Лекція 11 план
- •Утворення відходів, їх характеристика та класифікація.
- •Методи утилізації і знешкодження відходів.
- •Принципи створення маловідходних технологій.
- •Лекція 15 план
- •Радіоактивне випромінювання та його властивості.
- •Природні та штучні джерела іонізуючого випромінювання.
- •3. Одиниці виміру іонізуючого випромінювання.
- •4.Радіоактивне забруднення навколишнього середовища.
- •5.Методи зниження рівня радіоактивного забруднення навколишнього середовища і поховання радіоактивних відходів.
- •Лекція 13 моніторинг
- •Лекція 14 план
- •Стратегія захисту навколишнього середовища.
- •Економічна ефективність природоохоронних заходів.
- •Лекція 16 план
- •Екологічне право. Природоохоронне законодавство в Україні.
- •Права та обов”язки природокористувачів.
- •Види екологічної відповідальності.
- •Правова охорона атмосферного повітря, водних та земельих ресурсів, надр, тваринного та рослинного світу, заповідників.
- •Екологічна експертиза, її мета і завдання.
- •Обов’язкові питання, що підлягають перевірці при проведенні екологічної експертизи.
Структура екосистеми
Біосфера складається з безлічі екосистем, тому необхідно знати їх структуру. У кожній екосистемі є 2 компоненти
організми
фактори неживої природи.
Таку сукупність організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів) називають біотою (від лат. Bio –життя) екосистеми. Шляхи взаємодії різних категорій організмів – це її біотична структура; неживі (хімічні та фізичні) фактори навколишнього середовища називають абіотичними.
Незважаючи на велику різноманітність екосистем – від пустелі до тундри, всі м їм властива приблизно однакова біотична структура. Іншими словами, всі вони містять одній й ті ж категорії організмів, які подібно взаємодіють у всіх екосистемах. Це такі категорії:
Продуценти, консументи, редуценти.
Продуценти (автотрофні організми) – це живі організми, які здатні синтезувати органічну речовину з неорганічних складових з використанням зовнішніх джерел енергії (синьо-зелені водорості, бактерії).
Консументи (гетеротрофні організми) – живі істоти, які споживають органічні речовини і нездатні будувати своє тіло на базі використання неорганічних речовин.
Редуценти – організми, які доводять розпад органічних речовин до простих мінеральних сполук (бактерії, гриби).
Одна з причин, що викликає різноманітність екосистем у природі – це своєрідність абіотичних умов кожного регіону.
Важливим елементом біотичної структури екосистеми є своєрідність ланцюгів живлення.
2. Трофічні ланцюги харчування.
Взаємодія організмів в екосистемах надзвичайно складна. Взаємодія біоценозів з біотами відбувається через речовинно-енергетичний обмін. Для кожної екосистеми характерний свій біологічний кругообіг речовин, який здійснюється внаслідок існування в екосистемах трофічних ланцюгів (ланцюгів харчування, ланцюгів живлення).
Ряди взаємопов’язаних видів, в яких кожний попередній є об’єктом живлення наступного, називають ланцюгами живлення. Розрізняють ланцюги живлення різних типів. Тип ланцюга залежить від початкової ланки. Початковою ланкою в ланцюгах живлення можуть бути рослини, мертві рослини, рештки чи послід тварин.
Наприклад:
Рослини зайці лисиці вовки
Рослини попелиці дрібні комахоїдні птахи хижі птахи
До іншого типу рядів живлення належать ряди, що розпочинаються з рослинних решток, може бути
Рослинний перегній дощові черв’яки кроти.
Кожний ланцюг живлення включає, як правило, не більше 4-5 ланок, оскільки через втрату енергії загальна маса кожної наступної ланки в 10 разів менша попередньої. Цю закономірність називають правилом екологічної піраміди.
Є три основних типи пірамід:
піраміда чисел – показує чисельність окремих організмів;
піраміди біомаси характеризує загальну суху вагу, калорійність або іншу міру загальної кількості живої речовини;
піраміда енергії відповідає величині потоку енергії або “продуктивності” на послідовних трофічних рівнях.
Піраміда чисел і біомаси можуть бути оберненими (або частково оберненими), тобто основа може бути меншою, ніж один або кілька верхніх поверхів. Так буває коли середні розміри продуцентів менші, ніж розміри консументів. Навпаки, екологічна енергетична піраміда завжди звужується догори за умов, що будуть враховані усі джерела енергії живлення в системі.