Зміст дисципліни

№ пор	Курс - 3 Семестр - 5 Всього годин у семестрі - 72	Кількість годин, з них:						При мітка
	Теми	лекції	семін. зан. (СЗ)	практ. зан. (ПЗ)	інд.- конс. роб. (ІКР)	сам. роб. студ. (СРС)	форма контро лю
1	Вступ. Спортивний травматизм, структура, статистика	1					КР
2	Причини виникнення спортивних травм	1					КР
3	Ушкодження опорно-рухового апарату при заняттях спортом (ушкодження сухожильно-м’язового апарату)			1		12	КР
4	Ушкодження опорно-рухового апарату при заняттях спортом (переломи кісток, ушкодження суглобів, розтягання капсулярно-зв’язувального апарату, вивихи)			1		12	КР
5	Черепно-мозкова травма й закриті ушкодження хребта. Ушкодження грудної клітки й черевної порожнини			1		12	КР
6	Захворювання опорно-рухового апарату (захворювання м’язового та сухожильно-зв'язувального апарату)			1		12	КР
7	Захворювання опорно-рухового апарату (захворювання окістя, суглобів та хребта)			1		12	КР
8	Основні підходи до реабілітації спортсменів при ушкодженнях і захворюваннях опорно-рухового апарату	1		1			КР
9	Адаптивна фізична культура	1		Залік 2			КР

Форми контролю: усне опитування – У; контрольні роботи – КР; перевірка конспектів – ПК; перевірка завдань самостійної роботи – СР.

Програмний матеріал до вивчення дисципліни

“ПРОФІЛАКТИКА СПОРТИВНОГО ТРАВМАТИЗМУ”

Вступ

Зростаюче значення систематичних занять фізичними вправами, пов'язане з глибокими змінами способу життя людини, вимагає розробки заходів, здатних забезпечити високу ефективність використання засобів фізичної культури і спорту для зміцнення здоров'я й підвищення працездатності широких мас населення.

Особливу важливість проблема здоров'я набуває для спортсменів. На шляху становлення спортивної майстерності необхідно виявити багато завзятості, перебороти значні за обсягом та інтенсивністю тренувальні навантаження, які пред'являють винятково високі вимоги до організму. Тому навіть незначні на перший погляд порушення учбово-тренувального процесу призводять іноді до травм і захворювань, у ряді випадків важких. Подібна ситуація породила серед численних аматорів спорту тверде переконання в тому, що заняття спортом неминуче повинні супроводжуватися травмами. Останнім часом на сторінках печатних видань стало дискутуватися питання: а чи потрібні взагалі заняття спортом? Постановка подібного питання, звичайно, неправомірна. Спорт існує й буде існувати.

Спорт безперервно збільшує межі можливого в розвитку сили, швидкості, витривалості, спритності, завзятості, волі. Чемпіони подають відмінний приклад наслідування для багатьох мільйонів людей. Їхній приклад дисциплінує, виховує характери, почуття відповідальності, патріотизм. Сама суть змагань дає ні з чим не порівняльний емоційний заряд і спортсменам, і глядачам.

У той же час найбільш актуальним і важливим завданням надалі розвитку спорту є зниження травматизму, факторів ризику при заняттях фізичними вправами. Основний шлях - профілактика травм і захворювань у самому широкому змісті цього слова.

Ефективність боротьби з травмами в спорті багато в чому залежить від злагодженої роботи лікарів, тренерів і самих спортсменів. При цьому на тренера покладається основна функція в реалізації практичних заходів щодо профілактики травм і проведення спеціальних реабілітаційних заходів після ушкоджень і захворювань. Для вирішення цих завдань їм необхідно знати основні прояви, причини й умови, при яких виникають різні травми, і розбиратися в особливостях проведення спеціальної реабілітації спортсменів. Крім того, тренери повинні вміти правильно надавати першу допомогу, тому що від її вмілого надання багато в чому залежить результат лікування й строки відновлення спортивної працездатності.