1.5 Оформлення списку літератури
Посилання на використані джерела та літературу потрібно подавати у квадратних дужках з зазначенням номеру джерела за списком та номеру сторінки, на яку робиться посилання. Наприклад, запис „[3, с. 24-30]” означає, що в тексті зроблено посилання на сторінки 24-30 джерела під номером 3 у списку використаної літератури.
Список використаної літератури складається згідно з вимогами державного стандарту. Назви робіт подають мовою оригіналу. Під час складання списку використаної літератури необхідно дотримуватися такої послідовності.
На початку списку створюють перелік нормативних та законодавчих документів України: Конституція, закони, укази Президента, постанови Верховної Ради, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів, доповіді та виступи державних діячів;
Література наводиться в алфавітному порядку прізвищ авторів або перших слів назв книг, якщо автори не зазначені. Авторів з однаковим прізвищем розміщують за абеткою їх ініціалів. Праці одного автора розташовують за алфавітом заголовків його видань або за хронологією публікації.
В кінці списку подається перелік використаних електронних джерел із зазначенням адреси та назви джерела.
Приклади оформлення списку використаних джерел та літератури представлені у додатку Д.
2. Пояснювальна записка курсової роботи
2.1 Структура пояснювальної записки курсової роботи
Структура курсової роботи включає такі компоненти:
– титульна сторінка (додаток А).
– зміст пояснювальної записки включає заголовки розділів, підрозділів із зазначенням номерів сторінок (приклад оформлення змісту представлений у додатку Е).
– вступ, де розкриваються актуальність теми, мета, задачі курсової роботи, структура.
– основна частина за розділами (розділ перший містить описання об’єкта, предметної області, формулювання проблеми та постановку задач; розділ другий включає огляд літературних джерел за темою курсового завдання з посиланнями на використані джерела; розділ третій охоплює статистичний аналіз даних);
– висновки – частина, у якій формулюються у тезовій формі основні висновки і отримані при виконанні курсового завдання результати;
– список використаної літератури;
– додатки.
2.2 Методичні вказівки до виконання структурних частин курсової роботи
Вступ. Під час оформлення вступу до курсової роботи необхідно особливу увагу звернути на розкриття сутності та стану проблематики роботи, її значущості. У вступі необхідно зазначити вихідні дані для проведення аналізу та оцінки обраного об'єкту дослідження. Обов’язковими для вступу є обґрунтування актуальності та доцільності роботи, визначення об’єкта та предметної області дослідження. Об’єктом дослідження як правило виступає процес або явище, що спричиняє проблемну ситуацію та обране для вивчення. Предметна область окреслюється в межах об’єкта та визначає тему роботи. У вступі зазначають актуальність теми, мету, завдання та перелік методів дослідження. Важливо вказати практичне значення результатів роботи або рекомендацій щодо їх застосування.
Основна частина. Основна частина складається з кількох розділів, що повинні відображати всебічно об’єкт вивчення, розуміння проблеми, стан її вирішеності на даному етапі, уміння обґрунтовувати обрані способи виявлення причин проблеми та застосовувати їх для отримання результатів.
Основна частина містить такі структурні складові:
– аналітико-описовий розділ, який містить описання об’єкта та предметної області, формулювання проблеми та постановку задач;
– аналітико-методологічний розділ, який включає огляд наукової літератури, в якій розглядаються дотичні з проблемою дослідження питання, методи, підходи, ідеї;
– аналітико-практичний розділ, у якому містяться результати застосування методу (методів, підходів) для з’ясування причин проблеми, обгрунтовані висновки за результатами проведеного статистичного аналізу.
Аналітико-описовий розділ.
У аналітико-описовому розділі висвітлюють місце та внесок об’єкта дослідження (підприємства або галузі) на економіку країни в цілому, його становище у світовому економічному середовищі. Визначаються характеристики об’єкта, вивчення яких дозволяє розкрити тему дослідження. Далі визначаються джерела інформації. Проводиться аналіз джерел даних на репрезентативність, вірогідність, достатність та повноту. Вивчаються умови створення джерела даних (автори, організація спостереження та збору даних, часовий період, сукупність об’єктів спостереження та перелік ознак, суцільність охоплення, адміністративні особливості одиниць спостереження тощо). У разі прийняття обґрунтованого рішення про доцільність використання джерела даних у подальшому аналізі, на його основі з допомогою виділених характеристик висвітлюються стан або рівень розвитку об’єкта, відображають динаміку показників, проводять графічний аналіз тощо. Завершальним етапом першого розділу є формулювання проблеми на основі проаналізованих даних та постановка задач для її вирішення.
Аналітико-методологічний розділ.
У аналітико-методологічному розділі висвітлюються існуючі у сучасній науковій літературі теоретико-методологічні засади розв’язання поставлених задач. При чому, проводиться аналіз застосування методів з позицій їх призначення, предметної галузі застосування, вирішуваних з їх допомогою задач, способів верифікації отриманих результатів при застосуванні методів. Потрібно розкрити основні тенденції у досвіді застосування обраних методів та описані у науковій літературі результати їх використання. Логічним завершальним етапом у цьому розділі є обґрунтування автором роботи обраного для розв’язання задач методу (моделі) або комплексу методів.
Аналітико-практичний розділ.
У аналітико-практичному розділі висвітлюються результати статистичного аналізу даних, виявлення взаємозв’язків між показниками, будується прогноз. У третьому розділі представляються результати вирішення поставлених задач, робляться обґрунтовані висновки. Потрібно подати відповіді на питання: чи дозволили обрані методи вирішити задачі аналізу динаміки та прогнозування; як перевірялися отримані результати на значущість та вірогідність; якою мірою вони висвітлюють причини виникнення проблеми; які можна виробити рекомендації щодо усунення причин проблеми.
Висновки. На основі положень та висновків, які містить кожний розділ роботи, формулюються загальні висновки. У висновках вказують ступінь вирішення задач, зазначених у вступній частині роботи. Конкретизуються причини виникнення проблеми та рекомендації щодо їх усунення. Кожний висновок починається з нового абзацу словами „проаналізовано”, „доведено”, „встановлено”, „отримано”, „виявлено” тощо. Повний виклад висновків дозволяє судити про ступінь досягнення мети, поставленої автором в роботі.
Список РЕКОМЕНДОВАНОЇ літератури
Єлісєєва О.К., Методи та моделі оцінки і прогнузування фінансового стану
підприємств: Монографія/ О.К. Єлісєєва, Решетняк Т.В. – Краматорськ: ДДМА, 2007. – 208с.
Шеремет А.Д. Методика финансового анализа/ Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. – М.: ИНФРА-М, 1995.-176с.
Швиданенко Г. О., Олексюк О.І. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприєства: Монографія. – К.:КНЕУ,2002. – 192с.
Єлісєєва О.К. Економічна діагностика в управлінні виробничо-економічними системами (статистичний аспект): Монографія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – 292 с.
Єлісєєва О.К., Методи та моделі оцінки і прогнозування фінансового стану підприємств: Монографія/ О.К. Єлісєєва, Решетняк Т.В.- Краматорськ: ДДМА,2007.-208с.
Єлісєєва О.К. Методологія управління персоналом: статистичні методи та моделі: Монографія/ О.К. Єлісєєва, О.Третьяк, В.Узунов. – Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2006 – 188 с.
Елисеева О.К. Диагностика и управление производственно-экономическими системами: Монография/ О.К. Елисеева, А.Н. Марюта, В. Узунов. – Днепропетровск: Наука и образование, 2004. – 194 с.
Елисеева О.К. Социологические, социально-экономические и кадровые аспекты управления персоналом: Учеб. пособие./ О.К. Елисеева, О.В. Пошивалова, А.Н. Марюта. – Днепропетровск: ДГУ, 1997. – 84 с.
Марюта О.Н. Діагностування виробничо-економічних систем: Навч. посібник./ О.Н. Марюта, С.О. Смірнов, О.К. Єлисєєва. – Дніпропетровськ: Навчальна книга, 2003. – 57 с.
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців/ Розробники: В.В. Грубінко, І.І. Бабин, О.В. Гузар. — Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2004. — 48 с.
Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. Вища освіта України і Болонський процес. Навчальна програма. — Київ-Тернопіль: Вид. ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004.- 18 с.
Товажнянський Л.Л., Сокол Є.І., Клименко Б.В. Болонський процес: цикли, ступені, кредити.— Харків: НТУ «ХПІ», 2004.— 144 с.
Юрченко К.А., Захарчук Я.В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи за напрямом „Економіка і підприємництво”. – Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2003. – 32 с.
Затверджено на засіданні кафедри ЕІС, Протокол № _ від. “_ _”__2012 р.
Завідувач кафедри ЕІС,
проф. Єлісєєва О.К.
ДОДАТОК А
Оформлення титульної сторінки роботи
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Економічний факультет Кафедра економічної інформатики та статистики
КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ (Назва великими літерами)
Виконавець Студент(ка) групи __________________ ____________________ ________________________ (група) (підпис виконавця) (Прізвище, ім’я та по батькові студента)
Керівник __________________ ____________________ ________________________ (науковий ступінь, посада) (підпис керівника) (Прізвище, ім’я та по батькові керівника)
Дніпропетровськ 200_ |
ДОДАТОК Б
Приклад подання рисунків
...
Вважається, що всі вибірки підпадають під правило теоретичного або нормального розподілу даних, який можна описати кривою, представленою на рисунку 2.1.
Рис. 2.1 Крива нормального розподілу
...
ДОДАТОК В
Приклади подання у тексті формул1
Приклад 1
...