
Класична крива as
Класична модель сукупної пропозиції розглядає економіку в довгостроковому періоді. Ця модель ґрунтується на таких передумовах:
- економіка працює на повну потужність при повній зайнятості ресурсів;
-обсяг фактичного виробництва дорівнює потенційному(Q*);
-ціни та номінальна заробітна плата гнучкі, їх зміна підтримує ринкову рівновагу;
-обсяг випуску залежить тільки від обсягів праці, капіталу та технології і не залежить від рівня цін;
-зміни у факторах виробництва і технологіях відбуваються повільно.
За цих умов крива сукупної пропозиції (АS) вертикальна і відповідає потенційному рівню виробництва, якому властива ситуація повної зайнятості. Побудова цієї кривої описана при обґрунтуванні (див. рис. 4.8).
Сучасна економічна теорія сукупної пропозиції об'єднує всі ці три відрізки в одній кривій АS (рис. 4.12).
Горизонтальний кейнсіанський відрізок відображає ситуацію депресії в економічній системі (неповна зайнятість та незмінні ціни).
Проміжному відрізку відповідає ситуація, що наближається до умов повної зайнятості, коли зростання реального обсягу національного виробництва супроводжується зростанням рівня цін, що пояснюється нерівномірним розвитком окремих галузей економіки.
Вертикальний (класичний) відрізок вказує на ситуацію в економіці, коли наявна повна зайнятість і повне та раціональне використання усіх видів ресурсів. За цих умов окремі фірми можуть розширити своє виробництво, пропонуючи вищі ціни за ресурси, але тим самим вони обмежують можливості збільшувати обсяги виробництва іншими фірмами. Зростання конкуренції на ринках ресурсів зумовлює інфляційне зростання цін, оскільки в короткостроковому періоді неможливо домогтися зростання обсягу випуску.[Макроекономіка Базидевич, Київ 2005р.с.145-157].
2. Механізм досягнення рівноваги в економіці на окремих відрізках кривої сукупного пропонування.
Рівновага економічної системи передбачає урівноваження сукупного попиту та сукупної пропозиції. Така ситуація властива точці перетину кривих сукупного попиту (АD) та сукупної пропозиції (AS). Їй відповідає рівноважний рівень цін (Ро) та рівноважний рівень національного виробництва (Q0). Оскільки крива сукупної пропозиції має складну конфігурацію, то виникає потреба розглянути різні варіанти перетину кривою сукупного попиту (АD) різних відрізків кривої сукупної пропозиції (А S).
Приклад 1. Нехай крива АD перетинає криву АS на горизонтальному відрізку (рис. 4.13).
Н
агадаємо,
що таке положення АS
властиве
депресивному
стану економіки. Як видно із графіка, у
цій ситуації
рівновага не залежить від рівня цін.
Якби обсяг
виробництва зріс до Q2,
то спостерігалося б перевиробництво
товарів та послуг, обсяг запасів зріс
би і система
змушена була б повернутись у точку Q0.
Якби обсяг
виробництва відповідав точці Q1
це означало б, що
затоварювання почало зменшуватись і
система прямувала
знову ж таки до точки Qо.
Отже, рівноважний обсяг
виробництва завжди виявляється через
перетин кривих
АD
і
AS.
Тепер розглянемо, як зміщення кривої сукупного попиту впливає на стан макроекономічної рівноваги (рис. 4.14).
Рис. 4.13. Рівновага АD і АS на