Тема 6. Організаційні основи виробництва та виробничі системи

6.1. Виробництво і виробнича діяльність. Сутнісно-змістова характеристика виробництва. Цілі і завдання виробництва. Взаємозв’язок технології і організації виробництва. Виробнича функція. Моделі виробничої функції та оцінка продуктивності

6.2. Виробнича система. Поняття, складові елементи і структура виробничих систем. Вхід, процес, вихід як компоненти та пристрої виробничої системи. Інформаційні та матеріальні потоки виробничої системи. Класифікація виробничих систем. Взаємодія виробничої системи із зовнішнім оточенням.

6.3. Принципи організації виробничих систем. Закони статики організації виробничих систем (відповідності: цілям, зовнішньому середовищу, елементів між собою, зв’язків; резервів: організаційних, інтенсивно-екстенсивних, ресурсних; усунення надмірності-спрощення). Закони розвитку виробничих систем: інерції, еластичності, безперервності удосконалення. Загальні відмінні особливості та властивості виробничих систем: цілеспрямованість, поліструктурність, відкритість, складність різноманітність. Властивості, які проектуються: результативність, надійність, гнучкість, керованість, довготривалість.

Тема 7. Виробничий процес і типи виробництва

7.1. Технологія і виробничі процеси.

7.2. Принципи раціональної організації виробництва

7.3. Організаційні типи виробництва.

7.1. Технологія і виробничі процеси

Технологія – наука про способи і процеси отримання та перероблення продуктів природи, сировини, матеріалів у предмети споживання і засоби виробництва.

Процес – це серія операцій (видів діяльності), які здійснюються над початковими матеріалами (вхід процесу), збільшують його цінність і приводять до певного результату (виходу процесу).

За характером якісних змін сировини і матеріалів технології поділяються на фізичні, механічні та хімічні.

Фізична і механічна технології розглядаються як процес перероблення сировини і матеріалів зі зміною розмірів, форми, фізичних і механічних властивостей, але без зміни внутрішньої побудови та складу речовини.

Хімічна технологія характеризується змінами не тільки фізичних властивостей, а й агрегатного стану, хімічного складу та внутрішньою побудови речовини.

Технологічний процес – це сукупність операцій з добування, перероблення сировини і матеріалів у напівфабрикати та виготовлення готової продукції. Технологічний процес об’єднує низку стадій, від швидкості яких залежить швидкість здійснення всього процесу. У свою чергу, стадії розчленовуються на операції.

Технологічна операція – це завершена частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці та характеризується постійністю предмета праці, знаряддя праці і особливостей впливу на предмет праці.

Виробничий процес – це сполучення предметів, знарядь праці та живої праці в просторі і часі, які функціонують для задоволення потреб виробництва.

7.2. Принципи раціональної організації виробництва

Виробничий процес та окремі його операції мають бути раціонально організовані в просторі і часі. Для цього при проектуванні та організації виробничого процесу слід дотримуватися певних принципів. До таких принципів належать:

Принцип спеціалізації означає обмеження різноманітності елементів виробничого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, яка виготовляється на кожній ділянці підприємства, а також різновидів виробничих операцій, що виконуються на робочих місцях.

Виконання принципу спеціалізації суттєво впливає на здійснення трьох інших принципів раціональної організації виробничого процесу:

Принцип диференціації передбачає поділ виробничого процесу на окремі технологічні процеси, операції, переходи, прийоми.

Принцип концентрації пов’язаний з підвищенням складності операцій, які виконуються на сучасному високопродуктивному устаткуванні, коли комплексно здійснюються обробка, складання, транспортування деталей, видалення відходів.

Принцип інтеграції випливає з принципу диференціації і виробничих процесів. Він реалізується у гнучких виробничих системах повного технологічного циклу, на яких деталі або вироби обробляються без участі людини з 100-відсотковою готовністю для складання.

Принцип пропорційності потребує узгодження пропускної спроможності всіх частин виробничого процесу, усієї взаємопов’язаної системи підрозділів і машин. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно пов’язаних ланок виробництва пропорційна обсягу робіт, що виконуються. Порушення цього принципу призводить до виникнення «вузьких місць» або неповного завантаження окремих підрозділів.

Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів.

Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні пересуватися найкоротшим шляхом на всіх стадіях та операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень.

Принцип безперервності потребує, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або їх було зовсім ліквідовано.

Принцип ритмічності полягає в тому, що робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції мають здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю.

Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтоване звільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу.

Принцип гнучкості означає, що виробничий процес має оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних із переходом на виготовлення іншої продукції або з її модифікацією.

Принцип гомеостатичності полягає в тому, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти дисфункціональним впливам.

Розглянуті принципи раціональної організації виробничого процесу тісно між собою пов’язані, доповнюють один одного і різною мірою реалізуються на практиці. Проектуючи виробничий процес, його організацію, треба враховувати ці принципи, але оптимальні організаційно-технічні рішення вибирати за критерієм економічної ефективності.