13.2. Прибутковість (дохідність) і рентабельність виробництва

Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

Валовий прибуток – це різниця між виручкою та виробничими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за неповними витратами). Це поняття включає власне прибуток і так звані невиробничі (адміністративні, комерційні) витрати.

Операційний прибуток, що його часто називають чистим прибутком, дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробничих витрат.

Маржинальний прибуток характеризує обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Він включає власне прибуток і постійні витрати.

Прибуток від продажу продукції – це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою від продажу продукції (без урахування ПДВ і акцизного збору) та її повною собівартістю.

Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств.

Прибуток від позареалізаційних операцій – це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в оренду, дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов’язаннями, роялті, надходження від економічних санкцій

Рентабельність – це відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів).

13.3. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства (організації)

Рентабельність активів (Р_а) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою

П_з(ч) – загальний (чистий) прибуток підприємства за рік;

К_а – середня сума активів за річним балансом.

Рентабельність власного капіталу (Р_вк) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів

де П_ч – чистий прибуток підприємства; К_в – власний капітал підприємства.

Рентабельність акціонерного капіталу (Р_ак ) свідчить про верхню межу дивідендів на акції та обчислюється так:

де К_ст – статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій).

Рентабельність продукції (Р_п) характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою

де П_рп – прибуток від реалізації продукції за певний період;

С_рп – повна собівартість реалізованої продукції.

Рентабельність одного виробу (Р ) розраховується за формулою:

де Ц_і С_і. – відповідно ціна й повна собівартість і-го виробу.

Коефіцієнт автономії (К_а) обчислюється діленням власного ка­піталу на підсумок балансу підприємства:

К_а = К_в/ К_б

К_в – власний капітал підприємства

К_б – підсумок балансу (сума всіх джерел фінансування).

Коефіцієнт забезпечення боргів (К_зб) є модифікацією першого показника і визначається як співвідношення власного та залученого капіталу, тобто:

К_зб =К_в/К_з

де К_з – боргові зобов’язання підприємства (залучений капітал).

Коефіцієнт загальної ліквідності (К_зл ) – це відношення оборотних активів (розділи II і III активу балансу за його старою формою) до короткострокових пасивів (розділ III пасиву):

К_зл = К_оа / К_зк

де К_оа – оборотні активи підприємства; К_зк – короткострокова заборгованість підприємства.

Коефіцієнт термінової ліквідності (К_тл. ) обчислюється як відношення оборотних активів високої (термінової) ліквідності до короткострокових пасивів, тобто:

К_тл = К_отл/ К_зк

де К_отл – оборотні активи високої (термінової) ліквідності, до яких відносять оборотні активи за мінусом товарно-матеріальних запасів (запасів і витрат).

Коли К_тл < 1, то платоспроможність підприємства невисока.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_ал) – це відношення абсолютно ліквідних активів до короткострокових пасивів:

К_ал = К_ала / К_зк

де К_ала – абсолютно ліквідні активи підприємства, до яких належать гроші та короткострокові фінансові вкладення (ліквідні цінні папери).

Нормальною можна вважати ситуацію, коли К_ал > 0,5.