31. Сутність та призначення регулятивного капіталу

Регулятивний капітал - це власний капітал банку, скорегований на окремі складові елементи, що визначають поточний рівень якості та ризикованості банківської діяльності, та є інструментом прямого впливу з боку державних регулюючих органів на стан банківської установи та банківської системи в цілому.

Основним призначенням регулятивного капіталу є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків. Регулятивний власний капітал є базовою  категорією при обчислення нормативів діяльності банків в процесі регулювання їх діяльності Центральним банком країни.

32. Сутність операцій прямого та зворотного репо

Економічна суть операції репо полягає в тому, що це є кредитна операція, здійснювана під заставу цінних паперів. Оскільки купівля (продаж) цінних паперів не проводиться, операція репо обліковується як наданий (отриманий) кредит, а не як актив у вигляді цінних паперів.

За операцією репо фінансові ризики та вигоди від володіння цінними паперами залишаються у продавця, а отже, не переходять до банку, який придбав цінні папери з умовою їх зворотного продажу.

Це означає, що, скажімо у разі падіння вартості цінних паперів збитки несе продавець, а не банк, котрий їх купив. Проценти або дивіденди за цими паперами отримує також продавець.

При здійсненні операції репо банк-покупець отримує винагороду у вигляді обумовленого процента або різниці від продажу цінних паперів за ціною вищою, ніж ціна купівлі.

При проведенні операцій репо в комерційних банках розрізняють два їх типи:

- операція прямого репо — продаж цінних паперів банку з умовою їх викупу в покупця;

- операція зворотного репо — купівля комерційним банком цінних паперів з умовою їх подальшого продажу продавцю.

За термінами здійснення операції репо поділяються на безстрокові (до запитання), строкові та овернайт.

33. Відмінність понять «депозит» та «депозитні операції банків»

депозит  – це запис в банківських книгах, що свідчить  про      наявність певних вимог клієнтів до банку; депозит – це грошова сума, що поміщається на зберігання  до      банку  від імені юридичної, або фізичної особи, що може  бути      використана власником для розрахунків, а також може бути вилучена      в наявній формі.

Депозитні операції — це операції банків із залучення грошових коштів юридичних та фізичних осіб на вклади, на визначені строки або до запитання.

34. Сутність депозитних та ощадних сертифікатів

Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після завершення встановленого строку депозиту і відсотків по ньому

Ощадний сертифікат — цінний папір, випущений банком, як письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання після завершення встановленого строку суми депозиту та процентів за ним

                    Депозитний (ощадний) сертифікат– це особливий вид депозиту, що поєднує в собі властивості депозитного вкладу і цінного паперу. Це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника сертифікату або його правонаступника на отримання суми внеску і обумовлених в сертифікаті процентів згідно законодавства України.