
- •Реферат
- •1. Загальна частина 6
- •1. Загальна частина.
- •1.1. Техніко – економічне обґрунтування конструкції центрифуги.
- •1.2. Будова та принцип роботи центрифуги з пульсуючим вивантаженням осаду.
- •1.2.1. Принцип роботи та база центрифуги з пульсуючим вивантаженням осаду.
- •1.3. Конструкція та призначення ротора центрифуги.
- •1.4. Гідрозасув центрифуги.
- •1.5. Кожух центрифуги.
- •1.6. Ремонт центрифуги.
- •1.7. Монтаж центрифуги.
- •1.8 Мастильні речовини: типи, норми витрат, особливості систем змащування машини.
- •1.9. Датчик пульсів центрифуги.
- •1.10. Технічна характеристика центрифуги.
- •2. Спеціальна частина
- •2.1. Технологічний розрахунок.
- •2.1.1. Розрахунок продуктивності центрифуги.
- •2.1.2. Розрахунок потужності приводу центрифуги.
- •2.1.3. Розрахункова потужність споживаної при пуску.
- •2.2. Проектування і розрахунок ротора на міцність.
- •2.2.1. Розрахунок з безмоментної теорії.
- •2.2.2. Розрахунок з моментної теорії.
- •2.3. Розрахунок каркасу ротора.
- •2.3.1. Розрахунок першої стойки.
- •2.3.2. Розрахунок останньої стойки.
- •2.3.3. Розрахунок першого кільця.
- •2.3.4. Розрахунок другого кільця.
- •2.4. Розрахунок стержня шпальтових сит.
- •2.5. Розрахунок штока на міцність.
- •Момент інерції штока.
- •2.6. Розрахунок вала на міцність.
- •Момент інерції вала.
- •2.7. Розрахунок довговічності підшипників головного вала.
- •2.8. Перевірка на міцність болтів, що кріплять гідроциліндр до валу центрифуги.
- •2.9. Перевірка на міцність гайки, що кріпить внутрішній каскад центрифуги до штока.
- •2.10. Перевірка на міцність гайки, що кріпить поршень гідроциліндра до штока.
- •2.11. Розрахунок товщини карману гідрозатвору.
- •2.12. Розрахунок необхідної кількості болтів гідрозатвору.
- •3. Асктп центрифугування.
- •3.1 Аналіз об’єкту керування.
- •3.1.1 Короткий опис об’єкту керування.
- •3.1.2. Аналіз технологічних величин.
- •3.1.3 Задачі контролю та керування технологічним процесом.
- •3.2 Розробка системи керування технологічним процесом.
- •3.2.1 Призначення, цілі та автоматизовані функції системи керування
- •3.2.2 Вибір комплексу технічних засобів.
- •3.2.3 Опис функціональної схеми системи керування.
- •4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях.
- •4.1 Характеристика об'єкта, що проектується, та місця його розташування.
- •4.2 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта.
- •4.3. Оцінка стану проектованого об’єкту в надзвичайних ситуаціях. Розрахунок надлишкового тиску вибуху.
- •4.4. Заходи зі створенню безпечних та здорових умов праці.
- •4.5. Протипожежні заходи.
- •5 Техніко - економічна частина.
- •5.1 Графік ппр обладнання.
- •5.2. Розрахунок чисельності ремонтного персоналу.
- •5.3. Розрахунок заробітної плати промислово виробничого персоналу ремонтної служби.
- •5.4. Складання кошторису роботи.
- •5.5. Визначення ефективності проектованих заходів.
- •6. Об'єкти та методи досліджень.
- •6.1. Характеристика вихідних матеріалів.
- •6.1.1. Ароматичний поліамід – фенілон.
- •6.1.2. Полідімітілоксан.
- •6.1.3 Графіт природний та основні властивості.
- •6.2. Термічна обробка полімерних матеріалів.
- •6.3. Методика приготування зразків
- •6.4 Методика термічної обробки.
- •6.6. Методика проведення експериментальних досліджень.
- •6.6.1. Будова та принцип роботи машини тертя смц–2.
- •6.7. Методика проведення антифрикційних досліджень.
- •6.8. Метод гідростатичного зважування.
- •6.9. Методика обробки експериментальних даних.
- •6.10. Обговорення результатів експерементів.
- •Висновок
- •Список використаної літератури
5.5. Визначення ефективності проектованих заходів.
Так, як модернізація фільтруючої центрифуги заклечається у заміні ущільнення, що дає можливість зменшити матеріальні витрати, та підви-щити надійність центрифуги економія складатиме:
;
(5.22)
де
– загальна сума зниження собівартості
на весь обсяг продукції, грн..
– коефіцієнт
порівняльної ефективності капіталовкладень,
– питомі
капітальні витрати до і після модернізації,
грн.
– обсяг
випуску продукції до і після модернізації,
шт.
грн.
Загальна сума зниження собівартості на весь обсяг продукції:
;
(5.23)
грн.
Визначимо питомі вкладення за формулою:
;
(5.24)
де
– вартість основних фондів, грн.;
– обсяг
випуску продукції до модернізації, кг.
Визначимо питомі вкладення за формулою:
;
(5.25)
де – вартість основних фондів, грн.;
– додаткові
капітальні вкладення, грн.;
– обсяг
випуску продукції після модернізації,
кг.
=2600
грн.
Прибуток у результаті проектованих заходів
;
(5.26)
грн.
Нова вартість продукції буде:
;
(5.27)
грн.
Термін окупності:
Ток = ∆К /∆П; (5.28)
Ток = 2600/ 1260 = 1,6 роки.
Таблиця 5.11. – Техніко – економічні показники.
Показники |
Од. вимір |
Машина |
Відхилення |
|
базова |
проектна |
|||
Випуск товарної продукції |
кг |
28000 |
28000 |
0 |
Питомі кап. вкладення |
грн./од |
3,57 |
3,64 |
+0,07 |
Чисельність робітників |
чол. |
3 |
3 |
0 |
Собівартість одиниці продукції |
грн. |
1,2 |
1,155 |
-0,045 |
Додаткові капітальні вкладення |
грн. |
- |
2600 |
|
Корисний економічний ефект |
грн. |
|
1260 |
|
З економічної точки зору запровадження нового ущільнення дає окрім технічного поліпшення роботи центрифуги, а ще економічний, за рахунок зменшення матеріальних витрат. Економічний ефект становить 1260 грн.
6. Об'єкти та методи досліджень.
6.1. Характеристика вихідних матеріалів.
6.1.1. Ароматичний поліамід – фенілон.
Ароматичні поліаміди, представником яких є фенілон С2 (полі м-, п- феніленизофталамід), представляють собою полімери, гетероциклічної будо-ви, які складаються з ароматичних фрагментів різної будови, поєднаних амідними зв’язками. Він є продуктом поліконденсації ароматичного діаміну і хлорангідриду ізофталевої кислоти. Для нього, як і для інших ароматичних поліамідів, характерни високі температури склування (563 К) і плавлення (703 К) і достатньо висока (до 533 К) температура тривалої експлуатації, підвищена радіаційна і хімічна стійкість та інші важливі властивості. Молекулярна маса готового фенілону складає 20000 … 70000. Фенілон є аморфний полімер, який швидко кристалізується при температурі 613 … 623 К або при більш низьких температурах при тривалому нагріванні.
В даній роботі застосовувався матеріал фенілон С2 , який уявляє собою дрібно дисперсний порошок білого кольору з густиною 200 … 400 кг/м3 і питомою в’язкістю 0,5% в диметилформаміді з 5% хлористим літієм не менше 0,8.
Фенiлон та інші ароматичні полiамiди являють собою лiнiйнi гетеро-цепнi полімери, макромолекули яких побудовані з ароматичних фрагментів різноманітної будови, які з’єднані амiдними зв'язками. Найпростішим ароматичним фрагментом є фенольний радикал, більш складними - радикали типу дифенiлсульфону, дифенiлоксу та інші.
Полi-м-фенiленiзофталамiд - лiнiйний ароматичний полiамiд:
відомий під назвою фенiлон (Росія, Україна), номекс (США), конекс (Японія).
Аморфний полімер білого кольору, температура склування 270°С. При нагріванні до 340-360°С кристалiзуеться (Тпл = 430°С).
У дослідно - промисловому масштабі ароматичні полiамiди отримують мiж-фазною полiконденсацiею ароматичних дiкарбонових кислот або їх похідних - галогенангiдридiв з ароматичними діамінами або їх солями. В якості сировини для виробництва фенiлону використовують хлорангідрид iзофталевої кислота та м - фенiлендiамiн або суміш м- та п - фенiлендiамiнiв. Полiконденсацiя, яка призводить до утворення полiамiдiв називається полi- амiдування.
На практиці фенiлон отримують двома методами: емульсійною полiкон-денсацiєю та полiконденсацiею у розчині.
У нинiшнiй час на основі ароматичних полiамiдiв виготовляють прес-матерiали:
1) фенiлон П призначений для отримання пластмасових виробів методом прямого пресування. Являє собою легкий тонкодисперсний порошок білого кольору з насипною густиною 0,1- 0,2 г/см3 ;
2) фенiлон С1 призначений для отримання пластмасових виробів методами прямого пресування та прес-лиття. Це тонкодисперсний порошок розового кольору з насипною густиною 0,2 - 0,3 г/см3 ;
3) фенiлон С2 призначений для отримання виробів з великою міцністю методами прямого пресування та прес-лиття. Цемiлко дисперсний порошок білого кольору з насипною густиною 0,2 - 0,3 г/см 3.
Вироби з фенiлону практично не набухають i розміри їх не змінюються при витримці в органічних рідинах. Фенiлон може поглинати вологу з повітря i при витримці у воді, при цьому зманюються мiцнiснi властивості полiмера: при вмiстi вологи 10 % у 2 рази знижується твердість i межа текучості при стисканні, але цей процес зворотній - при висушуванні розміри та міцність виробів поновлюються.
У процесі старіння фенiлону при високих температурах виділяється пари води, а також окис та двоокис вуглецю. Він слабо підлягає впливу різного роду радіації.
Вироби з ненаповнених пластмас фенiлон мають колір від ясно-жовтого до темно-коричневого. У тонких шарах вони добре просвічують.
Напомацки здаються дуже жорсткими і твердими. По комплексу фізико-механічних показників фенiлон перевершує переважну більшість промислових пластмас. По міцності він поступається лише деяким маркам склопластиків.
На основі фенiлону отримані сополімери С1 і С2, в результаті сопо-ліконденсації парафенілендіаміну iзофталевої і терефталевої кислот.
Вироби з них по механічній міцності, жорсткості, твердості, стійкості до ударних навантажень, зносостійкості при терті, втомній міцності, радіаційній стійкості перевершують вироби з більшості промислових пластмас. Вироби з ароматичних поліамідів характеризуються стабільністю фізико-механічних і електричних показників при підвищених температурах. Верхня межа робочих температур для цих виробів складає 270 °С і більше.