7.2 Соціальний захист і соціальна безпека в суспільстві

Як вже зазначалось раніше поняття "соціальний захист" у нашій країні почало широко вживатися тільки на етапі переходу до ринку. Формування сучасних систем соціального захисту в світі було пов'язано з усвідомленням необхідності створення соціальних амортизаторів ринкових ризиків. Багато людей ще й зараз не сприймають термін "соціальний захист" по відношенню не до всього населення, вважаючи, що він стосується лише найбільш нужденних, або, як часто нині висловлюються, незахищених верств населення. Проте, дедалі частіше соціальним захистом позначають увесь комплекс заходів, спрямованих на створення безпечного соціального середовища людини.

Зокрема, Стаття 46 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Якщо ж звернутися до статті 24 Конституції України, яка проголошує, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками, стає зрозумілим, що соціальний захист є одним з інститутів, який забезпечує права і свободи громадян а значить і безпеку в суспільстві.

Тому соціальна безпека - це відсутність неприпустимого соціального(у кожен сучасний момент і в майбутньому) природного ризику, обумовленого впливом оточуючого середовища та обставин. Вона (соціальна безпека) відображає стан і характеристики міри досягнення оптимального рівня безпеки взагалі і виступає як можливість людини задовольнити свої потреби, сполучити індивідуальні і суспільні інтереси.

З поняттям соціальної безпеки як складової національної безпеки узгоджується також інша мета соціального захисту - підтримання стабільності у суспільстві, тобто попередження соціальної напруженості, яка виникає у зв'язку з майновою, расовою, культурною, соціальною нерівністю, знаходить свій прояв у страйках, актах громадянської непокори, сутичках між окремими групами населення.

Як бачимо, соціальний захист є тісно повязаним з соціальгою безпекою в суспільстві та якістю життя населення. Адже кінцева мета і соціального захисту як складової соціальної політики, і соціальної безпеки практично тотожні.

7.3. Принципи, на яких будується система соціального захисту та соціального забезпечення

Система соціального захисту в Україні, яка відповідала б умовам соціально – орієнтованої економіки, походить етап свого становлення. Проте, в ній вже сформовані певні системні елементи і принципи(Див. рис 5.3.).