
- •Конструктивні особливості верстатів з чпк.
- •Система координат верстату.
- •Система координат деталі.
- •Опорні точки деталі.
- •Поняття про еквідістантний контур.
- •Запис,контроль і редагування керуючої програми.
- •Формат керуючої програми (формат кадру).
- •Запис, контроль і редагування керуючої програми.
- •Запис кп на перфострічку.
- •Основні режими роботи впдпс:
- •Програмування обробки на токарних верстатах з чпк. Загальні відомості про програмування обробки на токарних верстатах з чпк.
- •Счпк “Електроніка нц31-01” Основи програмування. Значення символів, адресів счпк “Електроніка нц31-01”
- •Програмування обробки з счпк “Електроніка нц31-01” Верстат токарно револьверний з чпк мод.1в340ф3.
- •Задання позиціювання супорта на прискореній подачі.
- •Система відліку (система координат).
- •Задання безумовного переходу.
- •Технологічні цикли счпк “Електроніка нц31-01”.
- •Счпк 2р22. Основи програмування.
- •Абсолютна і відносна системи відліку.
- •Програмування лінійних переміщень. Лінійна інтерполяція. Програмування фасок і конусів.
- •Кругова інтерполяція.
- •Приклади програмування.
- •Приклади програмування.
- •Програмування постійних циклів.
- •Внутрішня одно західна циліндрична ліва різьба.
- •Зовнішня конічна дюймова різьба.
- •Двохзахідна циліндрична зовнішня різьба.
- •Цикл l04 внутрішньої обробки (петля) по координаті з автоматичним відскоком і поверненням на швидкому ходу у вихідну точку.
- •Цикл l05 обробки по торцю (петля) по координаті X з автоматичним відскоком і поверненням на швидкому ходу у вихідну точку (вт).
- •Цикл l09 – багато прохідний цикл обробки штамповок і відливок з автоматичним розділенням на проходи.
- •Цикл l10 – цикл чистової обробки. Склад циклу: l10 b5
- •Завдання.
- •Операція токарна з чпк.
- •Загальні відомості.
- •Задання лінійних переміщень з лінійною і круговою інтерполяцією.
- •Розглянемо приклад.
- •Вибір технологічної оснастки.
- •1.3.Послідовність переходів.
- •1.4. Багато прохідні технологічні переходи.
- •1.5. Нарізання різьби мітчиками.
- •1.6. Шляхи підвищення продуктивності праці і стійкості інструментів при роботі на свердлильних верстатах з чпк.
- •2. Програмування обробки отворів на вертикально – свердлильному верстаті з чпк мод. 2р135ф2 з Системою чпк (счпк) мод. 2п32.
- •Буквені адреси, які використовуються в счпк 2п32.
- •2.2.Програмування позиціювання стола в координатні системі хоу.
- •Постійні цикли обробки отворів по вісі оz.
- •Рукопис програми обробки:
- •Корекція осьових переміщень (по вісі оz).
- •Функції g62, g60, g80, g66.
- •1. Обхід перешкод (“перескок” через притискні планки).[мал.G62-1]
- •2. Вивід інструменту із углубини роззенковки перед переходом в наступну точку.(мал.G62 – 2)
- •3. Вивід інструменту при свердлінні глибоких отворів.(мал.G62 – 3)
- •1. Технологічний процес обробки групи отворів.
- •2. Вибираємо конструкції різальних інструментів і визначаємо шлях проходу кожного інструменту.
- •Основи налагодки свердлильного верстату з чпк.
- •Структура документації.
- •Go.Doc. Опис оболонкової системи.
- •Режим “Найменування”
- •2.3. Режим “Проектування”
- •2.3.1. Графічний редактор
- •2.3.1.1. Компоновка екрану
- •2.3.1.2. Поле меню
- •2.3.1.4. Поле відображень
- •2.3.1.5. Інтерактивне графічне формування контуру.
- •2.4. Режим “Ввід / вивід кп”
- •2.5. Режим “Моделювання”
- •2.6. Режим “Середовище”
- •2. Оператори визначення геометричних об’єктів.
- •2.2. Оператори визначення прямих.
- •2.3. Оператори визначення кіл.
- •2.3.1. Коло, задане координатами центра і радіусом.
- •2.4. Оператори визначення контуру.
- •Техніка програмування контурів.
- •2.4.2. Операції над контуром.
- •2.4.2.1. Інвертування контуру.
- •2.4.2.2. Одержання дзеркального контуру.
2.3.1.4. Поле відображень
Перехід в поле відображень виконується з допомогою клавіш F8. В цьому режимі технолог може:
1. Автоматично одержати в полі редактора строки ім’я геометричного об’єкта встановив перехрестя на об’єкт і натиснув клавішу “INS” (або ліву кнопку “мишки”). Це зручно при заданні операторів мови.
2. Визначити координати необхідних точок, встановивши відповідно перехрестя і натиснув “Enter” (або праву клавішу “мишки”). В полі контрольної інформації появляються реальні координати вказаної точки.
2.3.1.5. Інтерактивне графічне формування контуру.
Якщо ви задали всі геометричні об’єкти, які являються складовими частинами складного контуру, то зручно скористуватися режимом роботи графічного редактора – “формування складного контуру”. Клавіша F5 – вхід в цей режим. При цьому в полі відображення появляється перехрестя. Для задання необхідного контуру необхідно послідовно у відповідному порядку встановлюється перехрестя на елементи контуру і натискувати клавішу “INS” (ліва кнопка “миші”). Помічені елементи виділяються лінією яскравого жовтого кольору. В цьому режимі в полі редактора строки одночасно формується текст оператора контуру. Завершується формування – клавіша “Enter” (права кнопка “миші”).
Додаткові можливості: клавіша ESC – крок на один елемент назад; R – задання радіуса спряження текучих об’єктів.
2.4. Режим “Ввід / вивід кп”
Вибираючи із запропонованого меню відповідний режим користувач може виконати операції:
“Постпроцесори” – набір постпроцесорів в меню визначаємо файлом “POST.MNU”. Користувач може запустити любий постпроцесор із запропонованого меню.
“Редактування КП” – при натиску клавіші “Enter” запускається редактор текстів і в нього завантажується файл КП.
“Друк” – вивід на друк КП.
“Ввід з ПЛ” – запускається програма роботи з фотозраховуючим влаштуванням .
“Вивід ПЛ” – запускається програма роботи з перфоратором.
2.5. Режим “Моделювання”
При переході в цей режим запускається модуль візуального відображення поверхні деталі, формуємої в процесі оброки. Для роботи модуля необхідно мати в наявності файл “CLFIL”, в якому крім геометричних і технологічних даних наявна інформація про габарити заготовки, “нулю” програми, і розміри інструменту (мм).
На мові “G+” дана інформація визначається інструкціями “mblank A, B, C” – габарити заготовки, де А, В і С – це розміри вздовш осей X, Y i Z відповідно.
“null A, B, C” – координати “нуля” програми відносно переднього (ближнього до спостерігача) лівого нижнього кута заготовки.
“tsolid A, B, C, D” – інструмент, де А – його тип, а B, C i D – його параметри (див. Докумнтацію по “SOLID”)
Інструкції “mblank” i “null” повинні стояти на початку програми.
Інструкція “tsclid” ставиться перед початком роботи інструменту і відмінюється інструкцією “tsclid” наступною. З допомогою клавіш керування можна здійснювати моделювання обробки, розсікати зображення деталі, розвертати його на кути кратні 900, збільшувати зображення, зупиняти роботу.
“F1” – режим моделювання обробки. Використовується з клавішами 1.2.3.4.5. – які визначають крок моделювання – кількість переміщен інструмента після якого проходить зміна зображення (для клавіш 1.2.3.4.5. це буде відповідно 1. 10. 100. 1000. 10000 переміщень)
“F2” – поворот зображення. Поворот на 900 проходить після кожного натиску “F2”.
“F3” – режим розсічення зображення. Розсічення проходить покроково після кожного натиску одної із клавіш: “стрілка вліво” (відсікає справа), “стрілка вверх” відсікає спереді), “стрілка вниз” (відсікає ззаді), “Page Up” (відсікає знизу), “PageDn” (відсікає зверху).
“F4” – збільшення відсіченої частини на весь екран. Збільшення проходить після натиску клавіші F4. При цьому проходить повернення в початок обробки і автоматичний перехід в режим моделювання з кроком 1 (тобто відсічена частина починає оброблятися заново)
“ESC” – зупинити роботу.
На початку роботи модуля автоматично встановлюється режим моделювання обробки (клавіша F1) з кроком 1 (клавіша 1).
Дальніше керування здійснюється натисканням вищесказаних клавіш в будь які моменти і в любій послідовності.