
- •Конструктивні особливості верстатів з чпк.
- •Система координат верстату.
- •Система координат деталі.
- •Опорні точки деталі.
- •Поняття про еквідістантний контур.
- •Запис,контроль і редагування керуючої програми.
- •Формат керуючої програми (формат кадру).
- •Запис, контроль і редагування керуючої програми.
- •Запис кп на перфострічку.
- •Основні режими роботи впдпс:
- •Програмування обробки на токарних верстатах з чпк. Загальні відомості про програмування обробки на токарних верстатах з чпк.
- •Счпк “Електроніка нц31-01” Основи програмування. Значення символів, адресів счпк “Електроніка нц31-01”
- •Програмування обробки з счпк “Електроніка нц31-01” Верстат токарно револьверний з чпк мод.1в340ф3.
- •Задання позиціювання супорта на прискореній подачі.
- •Система відліку (система координат).
- •Задання безумовного переходу.
- •Технологічні цикли счпк “Електроніка нц31-01”.
- •Счпк 2р22. Основи програмування.
- •Абсолютна і відносна системи відліку.
- •Програмування лінійних переміщень. Лінійна інтерполяція. Програмування фасок і конусів.
- •Кругова інтерполяція.
- •Приклади програмування.
- •Приклади програмування.
- •Програмування постійних циклів.
- •Внутрішня одно західна циліндрична ліва різьба.
- •Зовнішня конічна дюймова різьба.
- •Двохзахідна циліндрична зовнішня різьба.
- •Цикл l04 внутрішньої обробки (петля) по координаті з автоматичним відскоком і поверненням на швидкому ходу у вихідну точку.
- •Цикл l05 обробки по торцю (петля) по координаті X з автоматичним відскоком і поверненням на швидкому ходу у вихідну точку (вт).
- •Цикл l09 – багато прохідний цикл обробки штамповок і відливок з автоматичним розділенням на проходи.
- •Цикл l10 – цикл чистової обробки. Склад циклу: l10 b5
- •Завдання.
- •Операція токарна з чпк.
- •Загальні відомості.
- •Задання лінійних переміщень з лінійною і круговою інтерполяцією.
- •Розглянемо приклад.
- •Вибір технологічної оснастки.
- •1.3.Послідовність переходів.
- •1.4. Багато прохідні технологічні переходи.
- •1.5. Нарізання різьби мітчиками.
- •1.6. Шляхи підвищення продуктивності праці і стійкості інструментів при роботі на свердлильних верстатах з чпк.
- •2. Програмування обробки отворів на вертикально – свердлильному верстаті з чпк мод. 2р135ф2 з Системою чпк (счпк) мод. 2п32.
- •Буквені адреси, які використовуються в счпк 2п32.
- •2.2.Програмування позиціювання стола в координатні системі хоу.
- •Постійні цикли обробки отворів по вісі оz.
- •Рукопис програми обробки:
- •Корекція осьових переміщень (по вісі оz).
- •Функції g62, g60, g80, g66.
- •1. Обхід перешкод (“перескок” через притискні планки).[мал.G62-1]
- •2. Вивід інструменту із углубини роззенковки перед переходом в наступну точку.(мал.G62 – 2)
- •3. Вивід інструменту при свердлінні глибоких отворів.(мал.G62 – 3)
- •1. Технологічний процес обробки групи отворів.
- •2. Вибираємо конструкції різальних інструментів і визначаємо шлях проходу кожного інструменту.
- •Основи налагодки свердлильного верстату з чпк.
- •Структура документації.
- •Go.Doc. Опис оболонкової системи.
- •Режим “Найменування”
- •2.3. Режим “Проектування”
- •2.3.1. Графічний редактор
- •2.3.1.1. Компоновка екрану
- •2.3.1.2. Поле меню
- •2.3.1.4. Поле відображень
- •2.3.1.5. Інтерактивне графічне формування контуру.
- •2.4. Режим “Ввід / вивід кп”
- •2.5. Режим “Моделювання”
- •2.6. Режим “Середовище”
- •2. Оператори визначення геометричних об’єктів.
- •2.2. Оператори визначення прямих.
- •2.3. Оператори визначення кіл.
- •2.3.1. Коло, задане координатами центра і радіусом.
- •2.4. Оператори визначення контуру.
- •Техніка програмування контурів.
- •2.4.2. Операції над контуром.
- •2.4.2.1. Інвертування контуру.
- •2.4.2.2. Одержання дзеркального контуру.
Режим “Найменування”
“Інтерсап G+” дозволяє працювати не тільки з іменами файлів, але і з повним найменуванням програми. При цьому користувач має можливість створювати свої власні каталоги програм, які підтримує система. Вибираючи з запропонованого меню відповідний режим користувач може виконати операції:
“Завантажити” – із запропонованого меню вибирається ім’я уже існуючої програми і автоматично встановлюється робочий файл системи.
“Новий” – користування вказує ім’я нової програми.
“Копіювати” – запрошується ім’я програми і здійснюється копіювання в неї робочої програми.
“Друк” – по вказівці користувача виводиться на друк або вихідний текст програми, або текст КП.
“Видалити” – по вказівці користувача стирається або робоча програма, або програма вибрана із запропонованого меню.
“Ввід з ПЛ” – запускається програма роботи з фотозраховуючим влаштуванням.
“Вивід ПЛ” – запускається програма роботи з перфоратором.
2.3. Режим “Проектування”
При переході в цей режим запускається графічний редактор.
2.3.1. Графічний редактор
Використання графічного редактора суттєво спрощує процес розробки КП. Графічний редактор забезпечує:
ввід і редагування операторів мови системи;
графічну інтерпретацію операторів мови;
допоміжні функції.
2.3.1.1. Компоновка екрану
При вході в режим “проектування” екран ділиться на 4 зони.
-
Поле контрольної інформації
Поле меню
Поле відображення
Поле відображення строки
* поле контрольної інформації * утримує інформацію про текучі технологічні параметри і координати опорних точок. Ця інформація потрібна для контролю проектуючої КП.
* поле меню * - це поле для різних меню редактора (геометричних об’єктів, операторів руху і ін.).
* поле редактора строки * - це поле для строки КП на вхідній мові. Зміст цієї строки заповнюється або редактується у формі підказки.
* поле відображення * - це поле для відображення креслення деталі і формуємої траєкторії руху.
Перехід із однієї зони в іншу здійснюється з допомогою клавіш:
ESC – вихід в редактор строки
F8 – вихід в поле відображення
TAB – вихід в поле меню
2.3.1.2. Поле меню
Меню графічного редактора організовано у виді дерева, де групи команд, функцій, умов об’єднані в один рівень. Для переходу в відповідну групу необхідно встановити вказівник з допомогою клавішей або “мишки” і натиснути “Enter” або праву кнопку “мишки”.
В меню є дві строки “G+” і “посліднє”, які забезпечують перехід відповідно до головного меню або до посліднього активного.
При вказанні команди або функції система запрошує параметри, які необхідно ввести з клавіатури. Якщо вказана команда, то в полі редактора строки формується оператор мови, параметри якого вводяться в діалозі з клавіатури, а в полі відображення виконується графічна інтерпретація цього параметра. В меню є рівень МАКРО, який утримує імена макросов макробібліотеки, ім’я якої задається оператором MACLIB.
В системі передбачено швидкий перехід в деякі пункти меню. Так якщо ви находитись в поле меню – то при натиску клавіш: Alt-U, Alt-T, Alt-L, Alt-C, Alt-K, Alt-P відповідно проходить перехід в пункти меню: управління, технологія, пряма, коло, контур, точка.
2.3.1.3. Редактор строки
Вхід в редактор строки здійснюється клавішею ESК, або після вводу любого символа. Ввід оператора мови завершується клавішею “Enter”, після чого транслятор системи виконує перевірку правильності ввода оператора. Якщо оператор мови задано вірно, то в полі відображення появляється його графічне зображення, якщо неправильно – в полі редактора строки появляється повідомлення про помилку. Редактор строки для редактування використовує слідуючі клавіші: , , - > , < - , HOME, END, DEL, Backspace, Pg Up, Pg Dn, ESC. Редактор строки дозволяє формувати ім’я геометричного об’єкта (точка, пряма, коло, контур) одночасним натиском клавіш “Alt” і клавіш “P”, “L”, “C”, “K”.