§ 2. Дружба

{"Як ми розуміємо значення слова «дрркба»? Безумовно, воно викликає у нас уявлення про почуття глибоке, чесне, яке

базується на довір'ї та відвертості. На відміну від товариськос­ті, дрркба передбачає внутрішню -близькість^і навіть любов.

Сьогодні дрркба є основним елементом нашого життя, не дивлячись на існуючу думку про те, ідо вона з часом втратить смисл і зникне, поступившися місцем позаособистісним сто­сункам. Однак емпіричні дослідження доводять зворотнє, а головні характеристики дрркби — те, що відрізняє її від ін­ших видів міжособистісних стосунків, — залишилися незмі-неними протягом віків.

Історія культури дає можливість прослідкувати процес становлення дрркби як особливого соціального і морального феномена, який має специфічну цінність для суспільства й особистості, і тому забезпечується системою моральних норм, що регулюють дрркні стосунки.

їСтановлення дрркби пов'язане з поступовою втратою аб­солютної цінності для життя суспільства кровнородинних, ро­доплемінних стосунків^ У різні епохи і в різних суспільствах форма дрркби, уявлення про її істинність були різними. Спо­чатку стосунки були ритуалізовані й дрке нагадували родинні, що можна прослідкувати на матеріалі античної культури. (Так у грецькій міфології Кастор і Полідевк, близнюки, сини Зевса, шанувалися як покровителі й втілення дрркби. Без­смертного Полідевка Зевс узяв на Олімп, але через любов до брата Полідевк виділив і Кастору частину свого безсмертя). У класичний період відбувається подальше відокремлення дррк-ніх і родинних стосунків. Формується ідеал дрркби. Слід за­значити, що Аристотель розрізняв три типи дрркби: 1) ути­літарну, яка базується на взаємовигоді; 2) гедоністичну, що грунтується на емоційній прив'язаності до людини, спілкуван­ня з якою втішає, приносить задоволення; 3) моральну, коли друга люблять безкорисливо, заради нього самого. Саме остан­ній тип Аристотель вважав справжнілуДрркба стає більш ви­бірковою, означає контакти однодумців, об'єднаних спільни­ми інтересами. Таке розуміння дрркби переходить у римську культуру, в якій вона розглядається як стосунки, властиві при­бічникам одних політичних поглядів.

У середні віки васальна вірність і заступництво сеньйора, як головні особливості життєвого устрою феодалів, визначали зміст «лицарської дрркби». Гуманісти епохи Відродження сприяли формуванню уявлень про дрркбу, як інтелектуальне спілкування, що базується на спільності духовних інтересів. І Взаємна симпатія людей у найширшому розумінні виділялася

іуманістами серед моральних засад, покликаних підтримувати соціальний мир і гармонію. При цьому підкреслювався доб­ровільний, незалежний характер дрркби. В епоху Просвіт­ництва дрркба осмислюється як моральна цінність. її вважа­ють однією із загальних умов функціонування моралі. Дрркба однієї людини з іншою тісно пов'язана з почуттям обов'язку і перед людиною, і перед суспільством. Така позиція складає уявлення про дрркбу як про вершину істинно моральних людських відносин^!

Розуміння моральної цінності дрркби залежить від рівня внутрішньої культури особистості, на формування якої спря­мована виховна система суспільства. <На кожному етапі фор­мування особистості, у кожному віці існує властиве йому ро­зуміння дрркби. Так, у дитинстві дрркба пов'язана з груповою діяльністю — грою^Моральні якості однолітка оці­нюються у ставленні до самого себе. Це той час, коли закла­дається основа дрркніх стосунків, розвивається здатність ро­зуміти інших, співпереживати, а також виникають уявлення по чесність і вірність. У підлітковому віці спілкування усклад­нюється, при цьому посилюється його індивідуалізація. Ак­тивний розвиток самосвідомості змінює стереотипи поведін­ки, підвищуючи інтерес до «вічних питань». Томуц підлітків і виникає потреба в дрркбі, у дррові, якому можна довірити переживання, який зрозуміє все, що відбувається у внутріш­ньому світі молодої людини.| Головними моральними ціннос­тями дрркби є розуміння іншого і вміння дати можливість для саморозкриття. Вважається, що ідеалом підліткової дррк­би є романтична дрркба. Юнацькій дрркбі властива втрата романтизму, посилення егоцентризму. Це пов'язано з праг­ненням до розкриття свого внутрішнього світу і усвідомлен­ням власної винятковості. Підвищена емоційна забарвленість дружби у цей час є своєрідною основою для формування ви­сокого почуття любові. Момент переходу «юнацької» дрркби в «дорослу» досить умовний. Тобто відбувається відносне за­вершення формування самосвідомості, розширення і дифе­ренціація сфери спілкування й діяльності, з'являються нові ін­тимні прихильності. У дрркбі дорослих людей спостерігається більш глибокий, осмислений контроль почуттів і переживань. (Можна сказати, що молоді люди прагнуть налагоджувати дрркні стосунки з тим, хто поділяє їхні погляди й інтереси, а для дорослих достатньо співзвучності інтересів. Але, що склад­ніший і багатогранніший світ людини, то складніше (або вза-