6. Послідовність виконання роботи

Н а лабораторному стенді розташовані всі прилади, необхідні для виконання роботи: ЛАТР, тороїд з обмотками, осцилограф, резистори, конденсатор.

Перед початком виконання роботи ознайомтесь з усіма приладами. Особливу увагу зверніть на ручки керування осцилографом: яскравість, фокус, ручки зміщення променя по горизонталі і вертикалі, ручки підсилення по вертикалі і горизонталі.

1. Згідно рис 50.6 зібрати електричну схему, при цьому джерела струму повинні бути вимкнутими (вимкнутий осцилограф і ЛАТР).

2. В табл. 50.1 занести значення величин, які вказані на стенді:

Таблиця 50.1.

Обмотки тороїда				Опір резисторів, Ом		Ємність конденсатора, С
Первинна		Вторинна
Число витків, N1	Довжина обмотки, l, см	Число витків, N2	Площа поперечного перерізу, см2	R1	R2

3. Ввімкнути осцилограф. Встановити електронний промінь в центр координатної сітки (користуватись ручками: зміщення променя по горизонталі і вертикалі).

4. Ввімкнути ЛАТР і, збільшуючи вихідну напругу, отримати на екрані зображення максимальної петлі гістерезису (з ділянками насичення). Ручками підсилення по вертикалі і горизонталі домогтись того, щоб петля займала більшу частину екрана.

5. Перенести зображення отриманої петлі гістерезису на міліметровий папір (рис. 50.7) і на рисунку записати значення чутливостей осцилографа: K_y і K_x. Відлік значень K_y та K_x провести по відповідним шкалам біля ручок: “підсилення по вертикалі”; “підсилення по горизонталі”.

7. Розрахунок залишкового намагнічення та коерцитивної сили досліджуваного феромагнетика

1 . Виміряти віддаль а=2х між двома точками петлі гістерезису (рис.50.7), які відповідають коерцитивній силі Н_k. Підставивши в формулу (50.17), розрахувати значення H_k.

2. Виміряти віддаль b=2у між точками петлі, які визначають залишкову намагніченість В₃. У формулу (50.18) підставити і розрахувати значення В₃.

3. Похибки H_k і B₃ вираховують за формулами похибок (50.19) і (50.20), які виводять з робочих формул. (50.17) та (50.18) (похибками числа витків можна нехтувати).

(50.19)

(50.20)

Похибки К_х і К_у рівні половині ціни найменшої поділки відповідних шкал чутливості осцилографа. Похибка х і у оцінює сам експериментатор.

8. Додаткове завдання: визначення магнітної проникності досліджуваного феромагнетика

Після того, як на екрані осцилографа отримана максимальна петля гістерезису, послідовно зменшуючи напругу на первинній обмотці тороїда, отримують ряд часткових петель, поки петлі не стягнуться в точку. Для кожної петлі гістерезису на міліметровому папері відмічають положення (координати) вершин петлі. За формулами (50.17) і (50.18) розраховують значення напруженості та індукції магнітного поля у відповідних вершинах часткових петель гістерезису, а за формулою (50.7) визначають магнітну проникність  досліджуваного феромагнетика. Побудувавши графік залежності  від Н (див. рис. 50.5), знаходять максимальне значення проникності.