
- •Лабораторна робота №49 визначення точки кюрі феромагнетиків
- •2. Діамагнетики, парамагнетики і феромагнетики
- •3. Природа феромагнетизму
- •4. Точка кюрі для феромагнетиків. Фазовий перехід іі роду
- •5. Експериментальне визначення точки кюрі феромагнетиків
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •Магнітні моменти електронів. Намагніченість речовини (вектор намагнічення)
- •Магнітна сприйнятливість і магнітна проникність речовини. Діамагнетики, парамагнетики та феромагнетики
- •3. Природа феромагнетизму. Намагніченість феромагнетиків. Крива намагнічення
- •4. Магнітний гістерезис. Петля гістерезису
- •5. Методика експериментального методу зняття петлі гістерезису за допомогою осцилографа
- •6. Послідовність виконання роботи
- •7. Розрахунок залишкового намагнічення та коерцитивної сили досліджуваного феромагнетика
- •8. Додаткове завдання: визначення магнітної проникності досліджуваного феромагнетика
- •9. Застосування феромагнітних матеріалів
6. Послідовність виконання роботи
Н
а
лабораторному стенді розташовані всі
прилади, необхідні для виконання роботи:
ЛАТР, тороїд з обмотками, осцилограф,
резистори, конденсатор.
Перед початком виконання роботи ознайомтесь з усіма приладами. Особливу увагу зверніть на ручки керування осцилографом: яскравість, фокус, ручки зміщення променя по горизонталі і вертикалі, ручки підсилення по вертикалі і горизонталі.
1. Згідно рис 50.6 зібрати електричну схему, при цьому джерела струму повинні бути вимкнутими (вимкнутий осцилограф і ЛАТР).
2. В табл. 50.1 занести значення величин, які вказані на стенді:
Таблиця 50.1.
Обмотки тороїда |
Опір резисторів, Ом |
Ємність конденсатора, С |
||||
Первинна |
Вторинна |
|||||
Число витків, N1 |
Довжина обмотки, l, см |
Число витків, N2 |
Площа поперечного перерізу, см2 |
R1 |
R2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Ввімкнути осцилограф. Встановити електронний промінь в центр координатної сітки (користуватись ручками: зміщення променя по горизонталі і вертикалі).
4. Ввімкнути ЛАТР і, збільшуючи вихідну напругу, отримати на екрані зображення максимальної петлі гістерезису (з ділянками насичення). Ручками підсилення по вертикалі і горизонталі домогтись того, щоб петля займала більшу частину екрана.
5. Перенести зображення отриманої петлі гістерезису на міліметровий папір (рис. 50.7) і на рисунку записати значення чутливостей осцилографа: Ky і Kx. Відлік значень Ky та Kx провести по відповідним шкалам біля ручок: “підсилення по вертикалі”; “підсилення по горизонталі”.
7. Розрахунок залишкового намагнічення та коерцитивної сили досліджуваного феромагнетика
1
.
Виміряти віддаль а=2х
між двома точками петлі гістерезису
(рис.50.7), які відповідають коерцитивній
силі Нk.
Підставивши
в формулу (50.17), розрахувати значення
Hk.
2. Виміряти віддаль
b=2у
між точками петлі, які визначають
залишкову намагніченість В3.
У формулу (50.18) підставити
і розрахувати значення В3.
3. Похибки Hk і B3 вираховують за формулами похибок (50.19) і (50.20), які виводять з робочих формул. (50.17) та (50.18) (похибками числа витків можна нехтувати).
(50.19)
(50.20)
Похибки Кх і Ку рівні половині ціни найменшої поділки відповідних шкал чутливості осцилографа. Похибка х і у оцінює сам експериментатор.
8. Додаткове завдання: визначення магнітної проникності досліджуваного феромагнетика
Після того, як на екрані осцилографа отримана максимальна петля гістерезису, послідовно зменшуючи напругу на первинній обмотці тороїда, отримують ряд часткових петель, поки петлі не стягнуться в точку. Для кожної петлі гістерезису на міліметровому папері відмічають положення (координати) вершин петлі. За формулами (50.17) і (50.18) розраховують значення напруженості та індукції магнітного поля у відповідних вершинах часткових петель гістерезису, а за формулою (50.7) визначають магнітну проникність досліджуваного феромагнетика. Побудувавши графік залежності від Н (див. рис. 50.5), знаходять максимальне значення проникності.