
- •Лабораторна робота №49 визначення точки кюрі феромагнетиків
- •2. Діамагнетики, парамагнетики і феромагнетики
- •3. Природа феромагнетизму
- •4. Точка кюрі для феромагнетиків. Фазовий перехід іі роду
- •5. Експериментальне визначення точки кюрі феромагнетиків
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •Магнітні моменти електронів. Намагніченість речовини (вектор намагнічення)
- •Магнітна сприйнятливість і магнітна проникність речовини. Діамагнетики, парамагнетики та феромагнетики
- •3. Природа феромагнетизму. Намагніченість феромагнетиків. Крива намагнічення
- •4. Магнітний гістерезис. Петля гістерезису
- •5. Методика експериментального методу зняття петлі гістерезису за допомогою осцилографа
- •6. Послідовність виконання роботи
- •7. Розрахунок залишкового намагнічення та коерцитивної сили досліджуваного феромагнетика
- •8. Додаткове завдання: визначення магнітної проникності досліджуваного феромагнетика
- •9. Застосування феромагнітних матеріалів
4. Точка кюрі для феромагнетиків. Фазовий перехід іі роду
Для кожного феромагнетика існує певна температура при якій відбувається руйнування його доменів, феромагнетик перетворюється в парамагнетик. Ця температура, як вже вище вказувалось, називається точкою Кюрі. При охолодженні феромагнетика нижче точки Кюрі в феромагнетику виникають магнітні домени.
Перехід від феромагнітних властивостей до парамагнітних є прикладом фазового переходу другого роду1.
Прикладом фазового переходу другого роду може бути перехід металу в надпровідний стан. До фазового переходу другого роду відноситься надтекучість гелію, коли повністю зникає внутрішнє тертя.
Нагадаємо, що фазові переходи першого роду (плавлення, випаровування) супроводжуються стрибкоподібною зміною внутрішньої енергії тіла і пов’язані з поглинанням теплоти (теплота плавлення, теплота випаровування). Для того, щоб зруйнувати домен, не потрібно додаткової енергії, достатньо нагрівання феромагнетика, його внутрішня енергія буде збільшуватись і при температурі Кюрі без додаткових затрат енергії відбувається руйнування доменів.
5. Експериментальне визначення точки кюрі феромагнетиків
Точку Кюрі можна визначити різними експериментальними методами, які базуються на різкій зміні магнітних властивостей феромагнетика саме при температурі Кюрі. Наприклад, феромагнетик у вигляді постійного магніту втримує масивний залізний предмет. При нагріванні такого феромагнетика в точці Кюрі він втратить свої магнітні властивості і залізний предмет відпаде.
В
даній лабораторній роботі досліджуваний
феромагнетик є осердям трансформатора
(рис. 49.4), первинна обмотка якого
приєднується до джерел змінного струму.
Тут принцип визначення точки Кюрі
полягає в тому, що при нагріванні
феромагнетика в точці Кюрі різко
змінюються його магнітні властивості,
отже різко змінюються електричні
параметри трансформатора, осердям якого
є даний феромагнетик. Зміна електричних
параметрів трансформатора приведе до
зміни сили струму у вторинній обмотці,
що буде зафіксовано показами міліамперметра.
Отже, вимірюючи температуру феромагнетика,
як осердя трансформатора, ми повинні
слідкувати за показами міліамперметра
в колі вторинної обмотки даного
трансформатора. Як тільки покази
амперметра різко зміняться, ця зміна і
буде визначати температуру Кюрі. Такий
принцип визначення точки Кюрі описується
на основі закону електромагнітної
індукції. Так, електрорушійна сила ЕРС
індукції залежить від швидкості зміни
магнітного потоку (49.6), де знак “-” є
математичним виразом правила Ленца.
Магнітний потік через витки вторинної обмотки дорівнює (49.7), де В – індукція магнітного поля; N – кількість витків обмотки; S - їх площа поперечного перерізу.
; (49.6)
; (49.7)
; (49.8)
; (49.9)
; (49.10)
; (49.11)
; (49.12)
; (49.13)
Я
кщо
В0
– індукція магнітного поля у вакуумі
(у відсутності осердя), то згідно (49.4),
індукція В
в феромагнетику рівна (49.8). Враховуючи,
що струм змінний, то змінним буде і
магнітне поле (49.9), де Bmax
-
максимальне(амплітудне) значення
індукції,
- циклічна частота. З рівнянь (49.6), (49.7),
(49.8) та (49.9) отримаємо значення ЕРС (49.10)
на кінцях вторинної обмотки трансформатора.
Максимальне (амплітудне) значення цієї
ЕРС становитиме величину (11), а при
замкнутому колі вторинної обмотки з
опором R
сила струму, згідно закону Ома, буде
досягати значення (49.12). Електровимірювальний
прилад (міліамперметр) показує ефективне
(діюче) значення сили струму (49.13), яке в
менше від амплітудного. Таким чином, як
випливає з (13), зміна магнітних властивостей
досліджуваного феромагнетика, тобто
зміна його магнітної проникності
в точці Кюрі приведе до зміни струму в
колі вторинної обмотки трансформатора.
В даній лабораторній роботі обмотки
трансформатора намотані на керамічний
циліндр 1, в отвір якого вводиться
досліджуваний феромагнетик 2 (рис. 49.5).
Первинна обмотка виготовлена з ніхромового провідника і тим самим виконує роль нагрівача. Температура досліджуваного феромагнетика вимірюється за допомогою термопари 3, спаю двох різнорідних металів. Один спай торкається поверхні феромагнетика, а другий спай знаходиться при сталій температурі 20С. При нагріванні термопари виникає різниця потенціалів, яка вимірюється мікровольтметром. До лабораторної роботи додається градуйовочний графік термопари, який дозволяє перейти від показів мікровольтметра до температури в С.